- •1. Конституціоналізм — політико-правова система держави й суспільства.
- •2. Система категорій конституціоналізму. Проблема основних категорій.
- •3. Категоріальне значення людського виміру конституційного права. Людина й громадянин у системі категорій конституціоналізму.
- •4. Категорія публічної влади. Види влади й форми її інституціонализації (основні інститути).
- •5. Предмет конституційного права як галузі правової системи.
- •6. Конституційне право — фундаментальна галузь права. Проблема публічного, державного й конституційного права в сучасній юриспруденції.
- •7. Особливості предмета конституційного регулювання в умовах формування й функціонування громадянського суспільства й правової держави.
- •8. Особливості методу конституційного регулювання.
- •9. Система науки конституційного права. Джерела науки конституційного права.
- •10. Завдання й функції науки конституційного права.
- •11. Тенденції розвитку науки конституційного права України на сучасному етапі. Актуальні напрямки наукових конституційно-правових досліджень в Україні.
- •12. Поняття й особливості конституційних норм.
- •13. Структура норми конституційного права.
- •14. Класифікація конституційних норм.
- •15. Конституційні інститути: поняття, закономірності формування й розвитку.
- •16. Поняття й склад джерел конституційного права.
- •17. Конституція України (1996): загальна характеристика й структура.
- •18. Правова природа рішень і правової позиції Конституційного Суду України.
- •19. Закон як джерело конституційного права. Проблема конституційних законів.
- •20. Чинні міжнародні договори, Європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод і практика Європейського суду з прав людини як джерела права.
- •21. Основні етапи конституційних перетворень в Україні.
- •22. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні.
- •23. Конституційна законність у правовій державі.
- •24. Конституційний контроль і нагляд. Моделі конституційного контролю
- •25. Історичний досвід і сучасна організація правової охорони Конституції України.
- •26. Види конституційного контролю.
- •27. Поняття конституційної юстиції. Становлення й розвиток конституційної юстиції в Україні. Нормативне регулювання конституційної юстиції.
- •28. Принципи й загальні правила конституційного судочинства. Характеристика стадій конституційного судочинства.
- •29. Сучасний етап розвитку конституційної юстиції: проблеми й тенденції.
- •30. Правова природа Конституційного Суду України.
- •31. Повноваження й акти Конституційного Суду України.
- •32. Порядок формування й склад Конституційного Суду України.
- •33. Поняття й склад конституційних правопорушень.
- •34. Санкції у конституційному праві.
- •35. Конституційно-процесуальна форма. Процес, процедура й конституційні провадження.
- •36. Види конституційних проваджень. Процесуально-правова регламентація конституційних проваджень.
- •37. Виборчий процес: правова регламентація, суб'єктна характеристика, стадії.
- •38. Способи формування державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •39. Виборче право: поняття і принципи.
- •40. Виборча система: поняття та різновиди.
- •41. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •42. Єдиний реєстр виборців України.
- •43. Статус Центральної виборчої комісії України.
- •44. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •45. Вибори Президента України: види, порядок призначення та проведення.
- •46. Вибори народних депутатів України: види, порядок призначення та проведення.
- •47. Місцеві вибори: види, порядок призначення та проведення.
- •49. Поняття й зміст конституційного ладу.
- •50. Структура й принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •51. Проблема співвідношення громадянського суспільства й правової держави.
- •52. Основні інститути громадянського суспільства й конституційні засоби забезпечення його функціонування.
- •53. Громадські організації: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •54. Громадські спілки: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •55. Політичні партії: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •56. Релігійні організації: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •57. Професійні спілки: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •60. Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі.
- •61. Понятійні засоби, що визначають положення особистості в державі й суспільстві.
- •62. Поняття, юридична природа конституційних прав, свобод, законних інтересів і обов'язків громадян.
- •63. Класифікація конституційних прав, свобод.
- •64. Особисті права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •65. Політичні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •67. Соціально-економічні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •68. Культурні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •69. Співвідношення індивідуальних і колективних прав громадян.
- •70. Конституційні обов’язки: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •71. Гарантії здійснення прав, свобод і обов'язків громадян.
- •72. Міжнародно-правові стандарти й конституційне законодавство України про правове положення людини й громадянина.
- •73. Поняття й види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •74. Громадянство: поняття й конституційна природа.
- •75. Приналежність до громадянства й набуття громадянства.
- •76. Умови прийняття громадянства.
- •77. Припинення громадянства.
- •78. Поняття й правовий статус іноземців.
- •79. Режими проживання іноземців
- •80. Особи без громадянства: поняття й особливості правового положення.
- •81. Поняття й особливості правового статусу біженця.
- •82. Парламентарна й президентська республіки: особливості організації й функціонування державної влади, управління й місцевого самоврядування.
- •83. Форма держави в Україні: поняття і зміст.
- •84. Суверенітет держави. Народний, національний, державний суверенітет.
- •85. Народ — носій суверенітету й джерело державної влади.
- •86. Організаційно-правові форми народного волевиявлення (прямого народовладдя).
- •87. Концепція народного представництва. Поняття й форми представницької демократії.
- •88. Український парламентаризм: історія становлення й сучасний етап розвитку.
- •89. Поняття й конституційно-правова регламентація референдумів.
- •90. Види референдумів.
- •91. Порядок призначення, організації й проведення референдумів.
- •92. Зміст й практична реалізація принципу поділу влади в правовій державі.
- •93. Конституційна організація державної влади й місцевого самоврядування в Україні.
- •94. Державні символи й правовий порядок їхнього використання й захисту.
- •95. Поняття й принципи територіального устрою України.
- •96. Конституційні (юридичні) ознаки унітарної держави України.
- •97. Конституційні засоби вдосконалювання й гармонізації міжнаціональних відносин у країні.
- •98. Державна територія: поняття й склад.
- •99. Державний кордон: поняття, види, порядок установлення, режими.
- •100. Адміністративно-територіальний устрій України й порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою.
- •101. Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •102. Законодавча влада: структура, порядок діяльності, компетенція.
- •103. Конституційна природа парламенту України. Конституювання парламенту України.
- •104. Функції й повноваження Верховної Ради України.
- •105. Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
- •107. Конституційний статус народного депутата України й правові гарантії його діяльності.
- •108. Президент України: повноваження й роль у системі державних органів.
- •109. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку.
- •110. Підстави й порядок припинення повноважень Президента України. Процедура імпічменту.
- •111. Організація роботи Президента України. Адміністрація Президента України.
- •112. Кабінет Міністрів України: місце в системі органів виконавчої влади, структура й компетенція.
- •113. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •114. Центральні органи виконавчої влади: поняття, структура.
- •115. Місцева державна адміністрація: поняття, структура, компетенція.
- •116. Судова система: склад і принципи функціонування.
- •117. Здійснення правосуддя у формах конституційного, господарського, цивільного, кримінального й адміністративного судочинства.
- •118. Верховний Суд України: конституційно-правовий статус
- •119. Правоохоронні й контрольно-наглядові органи: система й компетенція.
- •120. Прокуратура й форми прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування на порушення конституційної законності.
- •121. Поняття й система місцевого самоврядування.
- •122. Конституційний статус депутата місцевої ради й правових гарантій діяльності депутата.
- •123. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •124. Конституційно-правові принципи й види взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування в Україні.
- •125. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні.
- •126. Внесення змін до Конституції України 2004, 2011, 2013 року. Підготовка змін до Конституції України на сучасному етапі.
116. Судова система: склад і принципи функціонування.
Судова влада — незалежна і самостійна гілка державної влади, здійснюється судовими органами, і реалізується судами Органи судової влади вирішують правові суперечки між конкретними особами, а також розглядають справи щодо норм контролю, а саме відповідності законів конституції і підзаконних нормативних актів — законам В окремих випадках ці органи дають тлумачення правовим нормам, в основному нормам конституції країни, поза зв'язком з конкретним позовом. Судова система складається з Конституційного суду та судів загальної- юрисдикції.
Систему судів загальної юрисдикції складають: І) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України.
Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства належать такі:
• • законність;
-рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом,
-забезпечення доведеності вини;
-змагальність сторін і свобода в наданні ними своїх доказів суду й у доведенні перед судом їх переконливості;
-підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
-забезпечення обвинуваченому права на захист; і гласність судового процесу та його повне фіксування технічними
засобами;
І забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
-обов'язковість рішень суду.
117. Здійснення правосуддя у формах конституційного, господарського, цивільного, кримінального й адміністративного судочинства.
Відповідно до положень Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. В свою чергу судова влада реалізується через здійснення правосуддя у формі цивільного, кримінального, господарського, адміністративного, а також конституційного судочинства. Отже, правосуддя це специфічна діяльність держави, яку проводять суди у встановленій законом процесуальній формі.Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Судочинство в Україні ведеться державною мовою. Застосування інших мов здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.Судові рішення, що набули законної сили, - обов'язкові до виконання на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначає процесуальний закон. У ст. 124 Конституції України визначається, що судова система України поділяється на дві гілки - суд конституційної юрисдикції та суди загальної юрисдикції. Єдиним судовим органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України. Як зазначає ст. 125 Конституції, судова система України будується за принципом територіальності та спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, а вищими судовими органами спеціалізованих судів - відповідні вищі суди.
118. Верховний Суд України: конституційно-правовий статус
итоки конституційної юрисдикції сягають 1803 року, коли Верховний суд США виявив протиріччя між Актом про судоустрій 1789 року та Конституцією США. Вперше конституційний суд було утворено у 1925 році в Австрії. Сьогодні термін "конституційний суд" має родове значення, тому в різних країнах використовуються неоднакові назви органу конституційної юрисдикції - Конституційна Рада Франції, Федеральний Конституційний Суд Німеччини, Конституційний Суд Чехії, Конституційний Трибунал у Польщі та ін. Функції конституційної юрисдикції можуть здійснювати як спеціально утворені конституційні суди, так і суди загальної юрисдикції, які наділені законодавством спеціальними повноваженнями. Останній варіант конституційної юрисдикції представлений, зокрема, у США, Японії, Аргентині, Нідерландах.
Конституційний Суд України (далі - КСУ) - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні (ст. 147 Конституції України), який є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Законодавчою основою організації і діяльності КСУ є Конституція України, зокрема, розділи УІІ "Правосуддя" і XII "Конституційний Суд України", Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року та інші правові акти. КСУ вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
