47. Місцеві вибори: види, порядок призначення та проведення.

Вибори до місцевих рад регулюються - Законом України «Прї депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад сільських, селищних, міських голів». Виборчий процес включає такі етапи:

1. утворення виборчих округів;

2. утворення виборчих дільниць;

3. формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;

4. складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

5. висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

6. проведення передвиборної агітації;

7. голосування у день виборів;

8. підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

У випадках, передбачених цим Законом, виборчий процес включає також такі етапи:

9. повторне голосування;

10. підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому цим Законом.

49. Поняття й зміст конституційного ладу.

Конституційний лад україни є системою суспільних відносин, передбачених і гарантованих конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї. За своєю суттю конституційний лад становить собою певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнєм розвитку суспільства, держави і права. Нинішній конст. лад України за своєю суттю є перехідним, змішаним, що зумовлено насамперед відповідним характером суспільства, держави та права. За своїм змістом конституційний лад опосередковує насампред передбачені і гарантовані Конституцією державний та суспільний лад, колнституційний статус людини й громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади і місцевого самоврядуввання, територіальний устрій тощо. За формою конст. лад являє собою систему основних організаційних і правових форм суспільних відносин передбачених конституцією, тобто основних видів організації і діяльності держави, суспільства та інших суб»єктів конституційно-правових відносин. Насамперед конст. лад опосередковує передбачену конституцією форму держави за характером державного устрою і державного правління – і форми безпосереднього народовладдя(вибори, референдуми).

50. Структура й принципи самоорганізації громадянського суспільства.

Громадянське суспільство - це сукупність між особових відносин, які розвиваються зовні кордонів і без втручання держави, а також розгалужена мережа незалежних від держави суспільних інститутів, реалізуючих індивідуальні і колективні потреби. Громадянське суспільство розглядається як складна і багаторівнева система невладних зв'язків і структур. Вона включає: І) всю сукупність між особових відносин, які розвиваються зовні кордонів і без втручання держави; 2) розгалужену систему незалежних ви держави суспільних інститутів, що реалізовують повсякденні індивідуальні і колективні потреби Оскільки повсякденні інтереси громадян нерівнозначні, остільки і сфери громадянського суспільства мають визначену підпорядкованість, яку можна виразити таким чином: перший рівень між особових взаємодій - базові (первинні, вітальні) потреби в їжі, одязі, житлі і т.д., забезпечуючи життєдіяльність індивідів Вони задовольняються завдяки виробничим відносинам і реалізуються через такі суспільні інститути, як професійні, споживацькі та інші об'єднання та асоціації; другий рівень між особових взаємозв'язків - потреби" в продовженні роду, здоров'ї, вихованні дітей, духовному вдосконаленні, інформації, спілкуванні, сексі і т д., які реалізують комплекс соціокультурних відносин (включаючи релігійні, сімсйно-шлюбні. етнічні та інші взаємодії) в рамках таких інститутів, як сім'я, церква, освітні і наукові установи, творчі союзу, спортивні суспільства і т.д.; третій, виший рівень між особових відносин складають потреби в політичній участі, пов'язані з індивідуальним вибором на основі політичних переваг і ціннісних орієнтацій Політичні переваги індивідів і груп реалізуються за допомогою груп інтересів, політичних партій, рухів і т.д Сучасне громадянське суспільство функціонує, грунтуючись на ряді принципів У їхньому числі' рівність прав і воль усіх людей у політичній сфері; гарантований юридичний захист прав і воль громадян на основі законів, що мають юридичну чинність у всім світовому співтоваристві: економічна незалежність індивідів, іаснована на праві кожного мати чи власність одержувати справехіива винагорода іа чесну працю, гарантована іакоиом можливість громадян поєднуватися в незалежні від держави і партій суспільні об'єднання по інтересах і професійних ознаках: воля громадян в утворенні партій і громадянських рухів:

створення необхідних матеріальних і інших умов для розвитку науки, культури. >творснн* і виховання громадян, шо формують їх як вільних, культурних, морально чистих і соціально активних, відповідальних перед законом членів суспільства: воля створення і діяльності засобів масової інформації поза рамками державної исиз>ри. обмежена тільки законом, існування механізму, шо стабілізує відношення між державою і громадянським суспільством (механізм консенсусу), і забезпечення безпеки функціонування останнього з боку державних органів Цей механізм, формальний чи неформальний, включає законодавчі акти, демократичні вибори народних представників у різні органи влади, інститути самоврядування і .т.д.