- •1. Конституціоналізм — політико-правова система держави й суспільства.
- •2. Система категорій конституціоналізму. Проблема основних категорій.
- •3. Категоріальне значення людського виміру конституційного права. Людина й громадянин у системі категорій конституціоналізму.
- •4. Категорія публічної влади. Види влади й форми її інституціонализації (основні інститути).
- •5. Предмет конституційного права як галузі правової системи.
- •6. Конституційне право — фундаментальна галузь права. Проблема публічного, державного й конституційного права в сучасній юриспруденції.
- •7. Особливості предмета конституційного регулювання в умовах формування й функціонування громадянського суспільства й правової держави.
- •8. Особливості методу конституційного регулювання.
- •9. Система науки конституційного права. Джерела науки конституційного права.
- •10. Завдання й функції науки конституційного права.
- •11. Тенденції розвитку науки конституційного права України на сучасному етапі. Актуальні напрямки наукових конституційно-правових досліджень в Україні.
- •12. Поняття й особливості конституційних норм.
- •13. Структура норми конституційного права.
- •14. Класифікація конституційних норм.
- •15. Конституційні інститути: поняття, закономірності формування й розвитку.
- •16. Поняття й склад джерел конституційного права.
- •17. Конституція України (1996): загальна характеристика й структура.
- •18. Правова природа рішень і правової позиції Конституційного Суду України.
- •19. Закон як джерело конституційного права. Проблема конституційних законів.
- •20. Чинні міжнародні договори, Європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод і практика Європейського суду з прав людини як джерела права.
- •21. Основні етапи конституційних перетворень в Україні.
- •22. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні.
- •23. Конституційна законність у правовій державі.
- •24. Конституційний контроль і нагляд. Моделі конституційного контролю
- •25. Історичний досвід і сучасна організація правової охорони Конституції України.
- •26. Види конституційного контролю.
- •27. Поняття конституційної юстиції. Становлення й розвиток конституційної юстиції в Україні. Нормативне регулювання конституційної юстиції.
- •28. Принципи й загальні правила конституційного судочинства. Характеристика стадій конституційного судочинства.
- •29. Сучасний етап розвитку конституційної юстиції: проблеми й тенденції.
- •30. Правова природа Конституційного Суду України.
- •31. Повноваження й акти Конституційного Суду України.
- •32. Порядок формування й склад Конституційного Суду України.
- •33. Поняття й склад конституційних правопорушень.
- •34. Санкції у конституційному праві.
- •35. Конституційно-процесуальна форма. Процес, процедура й конституційні провадження.
- •36. Види конституційних проваджень. Процесуально-правова регламентація конституційних проваджень.
- •37. Виборчий процес: правова регламентація, суб'єктна характеристика, стадії.
- •38. Способи формування державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •39. Виборче право: поняття і принципи.
- •40. Виборча система: поняття та різновиди.
- •41. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •42. Єдиний реєстр виборців України.
- •43. Статус Центральної виборчої комісії України.
- •44. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •45. Вибори Президента України: види, порядок призначення та проведення.
- •46. Вибори народних депутатів України: види, порядок призначення та проведення.
- •47. Місцеві вибори: види, порядок призначення та проведення.
- •49. Поняття й зміст конституційного ладу.
- •50. Структура й принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •51. Проблема співвідношення громадянського суспільства й правової держави.
- •52. Основні інститути громадянського суспільства й конституційні засоби забезпечення його функціонування.
- •53. Громадські організації: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •54. Громадські спілки: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •55. Політичні партії: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •56. Релігійні організації: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •57. Професійні спілки: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •60. Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі.
- •61. Понятійні засоби, що визначають положення особистості в державі й суспільстві.
- •62. Поняття, юридична природа конституційних прав, свобод, законних інтересів і обов'язків громадян.
- •63. Класифікація конституційних прав, свобод.
- •64. Особисті права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •65. Політичні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •67. Соціально-економічні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •68. Культурні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •69. Співвідношення індивідуальних і колективних прав громадян.
- •70. Конституційні обов’язки: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •71. Гарантії здійснення прав, свобод і обов'язків громадян.
- •72. Міжнародно-правові стандарти й конституційне законодавство України про правове положення людини й громадянина.
- •73. Поняття й види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •74. Громадянство: поняття й конституційна природа.
- •75. Приналежність до громадянства й набуття громадянства.
- •76. Умови прийняття громадянства.
- •77. Припинення громадянства.
- •78. Поняття й правовий статус іноземців.
- •79. Режими проживання іноземців
- •80. Особи без громадянства: поняття й особливості правового положення.
- •81. Поняття й особливості правового статусу біженця.
- •82. Парламентарна й президентська республіки: особливості організації й функціонування державної влади, управління й місцевого самоврядування.
- •83. Форма держави в Україні: поняття і зміст.
- •84. Суверенітет держави. Народний, національний, державний суверенітет.
- •85. Народ — носій суверенітету й джерело державної влади.
- •86. Організаційно-правові форми народного волевиявлення (прямого народовладдя).
- •87. Концепція народного представництва. Поняття й форми представницької демократії.
- •88. Український парламентаризм: історія становлення й сучасний етап розвитку.
- •89. Поняття й конституційно-правова регламентація референдумів.
- •90. Види референдумів.
- •91. Порядок призначення, організації й проведення референдумів.
- •92. Зміст й практична реалізація принципу поділу влади в правовій державі.
- •93. Конституційна організація державної влади й місцевого самоврядування в Україні.
- •94. Державні символи й правовий порядок їхнього використання й захисту.
- •95. Поняття й принципи територіального устрою України.
- •96. Конституційні (юридичні) ознаки унітарної держави України.
- •97. Конституційні засоби вдосконалювання й гармонізації міжнаціональних відносин у країні.
- •98. Державна територія: поняття й склад.
- •99. Державний кордон: поняття, види, порядок установлення, режими.
- •100. Адміністративно-територіальний устрій України й порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою.
- •101. Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •102. Законодавча влада: структура, порядок діяльності, компетенція.
- •103. Конституційна природа парламенту України. Конституювання парламенту України.
- •104. Функції й повноваження Верховної Ради України.
- •105. Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
- •107. Конституційний статус народного депутата України й правові гарантії його діяльності.
- •108. Президент України: повноваження й роль у системі державних органів.
- •109. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку.
- •110. Підстави й порядок припинення повноважень Президента України. Процедура імпічменту.
- •111. Організація роботи Президента України. Адміністрація Президента України.
- •112. Кабінет Міністрів України: місце в системі органів виконавчої влади, структура й компетенція.
- •113. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •114. Центральні органи виконавчої влади: поняття, структура.
- •115. Місцева державна адміністрація: поняття, структура, компетенція.
- •116. Судова система: склад і принципи функціонування.
- •117. Здійснення правосуддя у формах конституційного, господарського, цивільного, кримінального й адміністративного судочинства.
- •118. Верховний Суд України: конституційно-правовий статус
- •119. Правоохоронні й контрольно-наглядові органи: система й компетенція.
- •120. Прокуратура й форми прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування на порушення конституційної законності.
- •121. Поняття й система місцевого самоврядування.
- •122. Конституційний статус депутата місцевої ради й правових гарантій діяльності депутата.
- •123. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •124. Конституційно-правові принципи й види взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування в Україні.
- •125. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні.
- •126. Внесення змін до Конституції України 2004, 2011, 2013 року. Підготовка змін до Конституції України на сучасному етапі.
104. Функції й повноваження Верховної Ради України.
Конституцією України передбачається багато функцій вищого виборного колегіального! держави — Верховної Ради До повноважень Верховної Ради України належить: І) внесенні до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції; 2ц призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї . Конституції^) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до| нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики. 6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культу рного розвитку, охорони довкілля;7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становите У країни,9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України, 10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції; 11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; 12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр- міністра України; І З4) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції, 14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю* за їх використанням, 15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначенню і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією.
105. Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
Парламентські процедури — це встановлений нормами права порядок розгл прийняття рішень у парламенті. Встановлені чинним законодавством процедури розгляду і прийняття актів Верховною радою України можна поділити на загальні і спеціальні. До загальних парламентських процедур відносять процедури здійснення Верховною радою України функцій, в яких виявляється її соціальне призначення як законодавчого органу* держави, а саме процедури законотворення, формування органів судової і виконавчої влади та здійснення парламентського контролю за діяльністю останніх. Спеціальні парламентські процедури виявляються у спеціальному ускладненому чи спрошеному відносно загальних парламентських процедур порядку розгляду Верховною радою України окремих питань, віднесених до її повноважень, такі процедури розгляду питань і прийняття рішень застосовуються Верховною радою тоді, коли ці питання безпосередньо не обумовлені здійсненням нею законодавчої діяльності, участю у формуванні органів державної влади або здійсненням функцій парламентського контролю. Спеціальний ускладнений порядок розгляду пита'нь і прийняття рішень застосовується у* парламенті з приводу питань, які мають надзвичайно важливе значення для держави та суспільства (наприклад, розгляд і прийняття державного бюджету, імпічмент президента, відправлення у відставку Кабінету Міністрів і т. ін.).
Спеціальний спрошений порядок розгляду питань і прийняття рішень застосовується у Верховній раді з приводу питань, які по суті своїй мають інформаційний, організаційний або представницький формалізований характер (наприклад, заслуховування шорічних і позачергових послань президента України), або питань, які потребують якнайшвидшого розв'язання (наприклад, розгляд питань про запровадження в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану, оголошення війни і укладення миру тошо).
106. Організація й порядок роботи Верховної Ради України. Сесія — основна організаційно-п Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту має] нормативно-правове визначення. Порядок роботи Верховної Ради, а також її органГй посадових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верховної Ради, а надалі Закої про Регламент Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про стату народного депутата, іншими законодавчими актами. Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і засідання.
Верховна Рада, зазначається у чинній Конституції, працює сесійно (ст. 82). Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються з першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з такою конституційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не скликаються.
Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента. У разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).
Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів (комітетів тошо).
Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань.
Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом' депутата. Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомргою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
Кожна функція Верховної Ради (законодавча, установча, контрольна та ін.) має свій порядок здійснення або свої особливості. Здійснення цих функцій або окремих дій Верховної Ради та її органів, як правило, називається процедурами, або процесом. Відповідно розрізняють: законодавчу процедур^^ормування органів державної влади равова форма діяльності Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.
