71. Гарантії здійснення прав, свобод і обов'язків громадян.

Гарантії основних прав і свобод людини й громадянина становлять собою систему норм, принципів, умов і вимог, які забезпечують у сукупності додержання прав та свобод і законних інтересів особи.

Система гарантій прав і свобод людини включає передумови економічного, політичного, організаційного та правового характеру, а також захисту прав і свобод. Система гарантій – це умови, засоби й методи, які забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод особи.

Практична реалізація конституційних прав і свобод забезпечується двома категоріями гарантій. Це, по-перше, загальні гарантії, якими охоплюється вся сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян, на усунення можливих причин й перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень. По-друге, це спеціальні (юридичні) гарантії – правові засоби і способи, за допомогою яких реалізуються, охороняються, захищаються права й свободи громадян, усуваються порушення прав і свобод, поновлюються порушені права.

Загальні гарантії прав і свобод можна класифікувати на економічні, політичні й організаційні.

72. Міжнародно-правові стандарти й конституційне законодавство України про правове положення людини й громадянина.

Спрямованість конституційно-правової регламентації громадянина на міжнародно-правові стандарти є загальною те що в нормативно-правовому закріпленні основних прав і свобод особи, тільки в Україні та в інших країнах СНД, а й в усьому міжнародному співтоваристві, що свідчить про намагання людства забезпечити права особи незалежно від країни перебування. Конституція України, виходячи з ідеалів гуманізму і справедливості, закріплює широкий каталог прав і свобод людини і громадянина, який уже є загальновизнаним у світовому співтоваристві і становить надбання світового конституціоналізму. Права і свободи людини і громадянина визнаються, гарантуються в Україні згідно із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права і відповідно до Конституції України. Найважливішими серед міжнародно-правових документів є Загальна декларація прав людини (1948), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966), Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966), Конвенція про захист прав людини і основних свобод (1950). Україна вступила до Ради Європи, підписавши при вступі Конвенцію 1950 року, що зобов'язує державу застосовувати її з позиції Європейського права в галузі прав людини. Важливою подією стало прийняття Верховною Радою України 23 лютого 2006 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до ст. 17 якого суди при розгляді справ мають застосовувати Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

73. Поняття й види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.

Розрізняють різні види правового статусу особистості:

а) загальний, або конституційний, статус громадянина;

б) спеціальний, або родової, статус певних категорій громадян;

в) індивідуальний статус;

г) статус фізичних і юридичних осіб;

д) статус іноземців, осіб без громадянства або з подвійним громадянством, біженців;

е) статус російських громадян, які перебувають за кордоном;

ж) галузеві статуси: цивільно-правової, адміністративно-правовий і т.д.;

з) професійні та посадові статуси (статус депутата, міністра, судді, прокурора);

і) статус осіб, які працюють в різних екстремальних умовах або особливих регіонах країни (Крайньої Півночі, Далекого Сходу, оборонних об'єктів, секретних виробництв).