42. Єдиний реєстр виборців України.

Державний реєстр виборців (ДРВ) — автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені Законом України «Про Державний реєстр виборців» відомості, та користування ними, створена Центральною виборчою комісією[1] для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України (виборців). Як єдина база даних, доступ до якої здійснюється через закриту мережу, почав діяти з березня 2009 року (найкращий IT проект України 2009 року).

В Державному реєстрі виборців фіксуються деякі паспортні дані громадян:

1. Прізвище, ім’я, по батькові;

2. Дата народження;

3. Місце народження (не фіксується в списках під час виборів);

4. Адреса проживання (виборча адреса).

Також прослідковуються всі зміни в імені та адресі з моменту занесення до реєстру.

Всі дані до реєстру заносяться відділом ведення Державного реєстру виборців, який створено в кожному районі, районі в місті та в містах обласного значення (без районного поділу). Дані відділ отримує від розташованих на відповідній території суб’єктів надання відомостей:

- органу Міністерства внутрішніх справ ("Паспортний стіл"),

- органу Міністерства юстиції (РАЦС),

- військових частин (щодо військовослужбовців строкової служби),

- виправних колоній,

- органів Міністерства охорони здоров'я України (щодо постійно нездатних самостійно пересуватися),

- органів опіки та піклування (щодо недієздатних).

43. Статус Центральної виборчої комісії України.

Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів виборців територія кожного одномандатного округу поділяється на виборчі дільниці. Систему виборчих комісій утворюють: 1) ЦВК – Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) дільнічі виборчі комісії. Повноваження ЦВК поширюються на всю територію України. Статус ЦВК визначається Конституцієй України, ЗУ “Про Центральну виборчу комісію”. Центральна виборча комісія є постійно діючим державним органом, який відповідно до Конституції України забезпечує організацію підготовки і проведення виборів

Центральна виборча комісія: 1) організовує підготовку і проведення виборів Президента України;

2) забезпечує в межах, визначених законами України, реалізацію і захист конституційних виборчих прав громадян України при проведенні виборів Президента України;

3) здійснює контроль за додержанням конституційних норм виборчого права та виконанням Закону України “Про вибори Президента України” і забезпечує однакове їх застосування на всій території України у межах своєї компетенції;

4) утворює виборчі округи по виборах Президента України;

8) реєструє політичні партії та їх виборчі блоки, які виявили намір висунути свого кандидата у Президенти України;

44. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.

Законодавством України за порушення виборчого Закону встановлена кримінальна відповідальність статті 157, 158, 158-1, 159, 159-1 Кримінального кодексу України, адміністративна (212-7, 212-8, 212-9, 212-10, 212-11, 212-12, 212-13, 212-14, 212-15, 212-16, 212-17, 212-18, 212-19, 212-20 статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Певну відповідальність передбачає і Закон України «Про інформацію» статті 47, 48, 49, окрім того передбачена дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність.

Правопорушення, передбачені ст. 157 КК України, вважається закінченим з моменту вчинення перешкоджання, незалежно від бажаного наслідку, а саме - перешкодити вільному здійсненню виборчого права.

Спеціальним суб'єктом зазначеного злочину є член виборчої комісії, та інша службова особа, яка використовує своє службове становище.

Значним правопорушенням є і фальсифікація виборчих документів та фальсифікація підсумків голосування. Фальсифікація виборчої документації, а також фальсифікація підсумків голосування призводить до спотворення вільного волевиявлення громадян України і унеможливлює реалізацію громадянами конституційного права на участь у виборах.

Зі змісту статті 158 КК України випливає, що кримінальна відповідальність встановлена не тільки за фальсифікацію, а й за зловживання, вчинені під час голосування, які не пов'язані із фальсифікацією (викрадення бюлетенів, незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем, надання громадянину можливості проголосувати за іншу особу).