- •1. Конституціоналізм — політико-правова система держави й суспільства.
- •2. Система категорій конституціоналізму. Проблема основних категорій.
- •3. Категоріальне значення людського виміру конституційного права. Людина й громадянин у системі категорій конституціоналізму.
- •4. Категорія публічної влади. Види влади й форми її інституціонализації (основні інститути).
- •5. Предмет конституційного права як галузі правової системи.
- •6. Конституційне право — фундаментальна галузь права. Проблема публічного, державного й конституційного права в сучасній юриспруденції.
- •7. Особливості предмета конституційного регулювання в умовах формування й функціонування громадянського суспільства й правової держави.
- •8. Особливості методу конституційного регулювання.
- •9. Система науки конституційного права. Джерела науки конституційного права.
- •10. Завдання й функції науки конституційного права.
- •11. Тенденції розвитку науки конституційного права України на сучасному етапі. Актуальні напрямки наукових конституційно-правових досліджень в Україні.
- •12. Поняття й особливості конституційних норм.
- •13. Структура норми конституційного права.
- •14. Класифікація конституційних норм.
- •15. Конституційні інститути: поняття, закономірності формування й розвитку.
- •16. Поняття й склад джерел конституційного права.
- •17. Конституція України (1996): загальна характеристика й структура.
- •18. Правова природа рішень і правової позиції Конституційного Суду України.
- •19. Закон як джерело конституційного права. Проблема конституційних законів.
- •20. Чинні міжнародні договори, Європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод і практика Європейського суду з прав людини як джерела права.
- •21. Основні етапи конституційних перетворень в Україні.
- •22. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні.
- •23. Конституційна законність у правовій державі.
- •24. Конституційний контроль і нагляд. Моделі конституційного контролю
- •25. Історичний досвід і сучасна організація правової охорони Конституції України.
- •26. Види конституційного контролю.
- •27. Поняття конституційної юстиції. Становлення й розвиток конституційної юстиції в Україні. Нормативне регулювання конституційної юстиції.
- •28. Принципи й загальні правила конституційного судочинства. Характеристика стадій конституційного судочинства.
- •29. Сучасний етап розвитку конституційної юстиції: проблеми й тенденції.
- •30. Правова природа Конституційного Суду України.
- •31. Повноваження й акти Конституційного Суду України.
- •32. Порядок формування й склад Конституційного Суду України.
- •33. Поняття й склад конституційних правопорушень.
- •34. Санкції у конституційному праві.
- •35. Конституційно-процесуальна форма. Процес, процедура й конституційні провадження.
- •36. Види конституційних проваджень. Процесуально-правова регламентація конституційних проваджень.
- •37. Виборчий процес: правова регламентація, суб'єктна характеристика, стадії.
- •38. Способи формування державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •39. Виборче право: поняття і принципи.
- •40. Виборча система: поняття та різновиди.
- •41. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •42. Єдиний реєстр виборців України.
- •43. Статус Центральної виборчої комісії України.
- •44. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •45. Вибори Президента України: види, порядок призначення та проведення.
- •46. Вибори народних депутатів України: види, порядок призначення та проведення.
- •47. Місцеві вибори: види, порядок призначення та проведення.
- •49. Поняття й зміст конституційного ладу.
- •50. Структура й принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •51. Проблема співвідношення громадянського суспільства й правової держави.
- •52. Основні інститути громадянського суспільства й конституційні засоби забезпечення його функціонування.
- •53. Громадські організації: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •54. Громадські спілки: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •55. Політичні партії: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •56. Релігійні організації: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •57. Професійні спілки: поняття, види, принципи й порядок створення й діяльності, права й відповідальність.
- •60. Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі.
- •61. Понятійні засоби, що визначають положення особистості в державі й суспільстві.
- •62. Поняття, юридична природа конституційних прав, свобод, законних інтересів і обов'язків громадян.
- •63. Класифікація конституційних прав, свобод.
- •64. Особисті права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •65. Політичні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •67. Соціально-економічні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •68. Культурні права і свободи: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •69. Співвідношення індивідуальних і колективних прав громадян.
- •70. Конституційні обов’язки: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •71. Гарантії здійснення прав, свобод і обов'язків громадян.
- •72. Міжнародно-правові стандарти й конституційне законодавство України про правове положення людини й громадянина.
- •73. Поняття й види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •74. Громадянство: поняття й конституційна природа.
- •75. Приналежність до громадянства й набуття громадянства.
- •76. Умови прийняття громадянства.
- •77. Припинення громадянства.
- •78. Поняття й правовий статус іноземців.
- •79. Режими проживання іноземців
- •80. Особи без громадянства: поняття й особливості правового положення.
- •81. Поняття й особливості правового статусу біженця.
- •82. Парламентарна й президентська республіки: особливості організації й функціонування державної влади, управління й місцевого самоврядування.
- •83. Форма держави в Україні: поняття і зміст.
- •84. Суверенітет держави. Народний, національний, державний суверенітет.
- •85. Народ — носій суверенітету й джерело державної влади.
- •86. Організаційно-правові форми народного волевиявлення (прямого народовладдя).
- •87. Концепція народного представництва. Поняття й форми представницької демократії.
- •88. Український парламентаризм: історія становлення й сучасний етап розвитку.
- •89. Поняття й конституційно-правова регламентація референдумів.
- •90. Види референдумів.
- •91. Порядок призначення, організації й проведення референдумів.
- •92. Зміст й практична реалізація принципу поділу влади в правовій державі.
- •93. Конституційна організація державної влади й місцевого самоврядування в Україні.
- •94. Державні символи й правовий порядок їхнього використання й захисту.
- •95. Поняття й принципи територіального устрою України.
- •96. Конституційні (юридичні) ознаки унітарної держави України.
- •97. Конституційні засоби вдосконалювання й гармонізації міжнаціональних відносин у країні.
- •98. Державна територія: поняття й склад.
- •99. Державний кордон: поняття, види, порядок установлення, режими.
- •100. Адміністративно-територіальний устрій України й порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою.
- •101. Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •102. Законодавча влада: структура, порядок діяльності, компетенція.
- •103. Конституційна природа парламенту України. Конституювання парламенту України.
- •104. Функції й повноваження Верховної Ради України.
- •105. Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
- •107. Конституційний статус народного депутата України й правові гарантії його діяльності.
- •108. Президент України: повноваження й роль у системі державних органів.
- •109. Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучасний етап розвитку.
- •110. Підстави й порядок припинення повноважень Президента України. Процедура імпічменту.
- •111. Організація роботи Президента України. Адміністрація Президента України.
- •112. Кабінет Міністрів України: місце в системі органів виконавчої влади, структура й компетенція.
- •113. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •114. Центральні органи виконавчої влади: поняття, структура.
- •115. Місцева державна адміністрація: поняття, структура, компетенція.
- •116. Судова система: склад і принципи функціонування.
- •117. Здійснення правосуддя у формах конституційного, господарського, цивільного, кримінального й адміністративного судочинства.
- •118. Верховний Суд України: конституційно-правовий статус
- •119. Правоохоронні й контрольно-наглядові органи: система й компетенція.
- •120. Прокуратура й форми прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування на порушення конституційної законності.
- •121. Поняття й система місцевого самоврядування.
- •122. Конституційний статус депутата місцевої ради й правових гарантій діяльності депутата.
- •123. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •124. Конституційно-правові принципи й види взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування в Україні.
- •125. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні.
- •126. Внесення змін до Конституції України 2004, 2011, 2013 року. Підготовка змін до Конституції України на сучасному етапі.
35. Конституційно-процесуальна форма. Процес, процедура й конституційні провадження.
Процесуальна форма - система однорідних юридичних засобів, дій та операцій, визначених у процесуальному законодавстві і пропонованих учасникам юридичної діяльності для вирішення всіх питань, що виникають в юридичному процесі.
Основні ознаки процесуальної форми:
1) установлюється для впорядкування процесуальної діяльності;
2) регулюється нормами процесуального права;
3) залежить від принципів процесуального права;
4) надає процесуальні гарантії учасникам процесу;
5) має системність, що виражається в наявності програми для учасників процесу, орієнтованої на поступове досягнення мети.
Вид процесуальної форми визначається не тільки правовою формою практичної юридичної діяльності, але і цілями, завданнями і предметом розгляду в комплексі. Так, якщо предметом розгляду кримінального процесу є кримінальна справа, то наступні цілі - захист прав і законних інтересів осіб і організацій, що потерпіли від злочинів; захист особи від необгрунтованого обвинувачення, осуду, обмеження її прав і свобод. Предмет і цілі тут передбачають кримінально-процесуальну форму. Існуючий у системі загальних судів військовий суд не має своєї "військової процесуальної форми" - залежно від предмета розгляду він здійснює кримінальний або цивільний процес. В Україні процесуальна форма визначається кодексами - Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, про адміністративні правопорушення, господарським, а також регламентами Верховної Ради, Конституційного Суду й іншими нормативно-правовими актами. Відповідним законодавством чітко названі учасники процесу, розподілені функції між ними, зазначені способи виконання цих функцій.
36. Види конституційних проваджень. Процесуально-правова регламентація конституційних проваджень.
Конституційне провадження – це сукупність процесуальних дій щодо розгляду і вирішення справ у Конституційному Суді України. Процедуру вирішення Конституційним Судом справ, віднесених до його компетенції ще називають конституційним судочинством. Так, відповідно до с. 3 ст. 124 Конституції України, а також ч. 2 ст. 1 Закону “Про судоустрій України”, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Поняття “конституційне провадження” і ”конституційне судочинство” є тотожними за своїм значенням, хоча в принципі, провадженням називають особливу процедуру розгляду певних справ у межах певного виду судочинства.
37. Виборчий процес: правова регламентація, суб'єктна характеристика, стадії.
Виборчий процес – це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян. спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Розрізняють кілька стадій (етапів) виборчого процесу. Перша стадія – проголошення або призначення виборів. Новою Конституцією України передбачаються як передумови проведення виборів – проголошення відповідно до календарної дати та призначення виборів залежно від їх виду.
Друга стадія – затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчі округи і виборчі дільниці. Виборчі округи бувають територіальними та національно-територіальними.
Третя стадія – утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії). Серед них розрізняють: 1) територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії; 2) окружні – комісії, що діють у виборчих округах; 3) дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях.
Четверта стадія виборів – це складання списків виборців.
Однією із найважливіших стадій виборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади.
Шоста стадія виборчого процесу передбачає проведення передвиборчої агітації.
Найголовніша, сьома стадія виборчого процесу – стадія голосування, саме з нею пов’язаний кульмінаційний акт волевиявлення.
Законом голосування провадиться в день виборів або в день повторного голосування на виборах. Законом скасована процедура дострокового голосування на виборах народних депутатів України та на місцевих виборах.
Восьма стадія виборів включає підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання підсумків виборів. Закон встановлює термін тривалості цієї стадії, порядок підрахунку голосів, перелік виборчої документації з цих питань. Кінцеві загальні результати виборів встановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.
