5. Оцінка нематеріальних активів

5.1. Прибутковий підхід

4.1.1. Метод додаткового (надмірної) прибутку застосовується для оцінки гудвіла.

Завдання. Ринкова вартість всіх активів підприємства оцінюється в 400 000 грн., зобов'язань – 300 000 грн. Фактичний прибуток до оподаткування – 23 000 грн. (ставка податку на прибуток – 0,25 %). Середньогалузева рентабельність власного капіталу – 15%. Ставка капіталізації – 18%. Оцінити вартість гудвіла.

Фактичний прибуток

230,75 = 17,3 (тис.грн)

Очікуваний чистий прибуток за умови среднеотраслевой рентабельності власного капіталу складає:

(400 – 300)  0,15 = 15 тыс.грн.

Вартість гудвіла складатиме:

де Г – вартість гудвіла, П – скоректований фактичний чистий прибуток підприємства; Р- середньоринкова прибутковість на активи або власний капітал; А – ринкова вартість активів (власного капіталу).

тыс.грн.

4.2. Економічний ефект від використання нематеріального активу за рахунок збільшення ціни продукції

Завдання. Маркетингове дослідження показало, що відпускна ціна пакету (1л) соку «Джерело» ЗОА «Кристал» на 0,55 грн. перевищує відпускну ціну пакету соку однакової якості одного з рядових конкурентів. Ставка ПДВ – 20 %. Ставка податку на прибуток – 25 %. Об'єм продукції ЗАТ «Кристал» під товарний знаком «Джерело» за попередній рік склав 154725 л. Коефіцієнт капіталізації – 30 %. Потрібно оцінити вартість товарного знаку «Джерело», власником якого є ЗАТ «Кристал».

Чистий економічний ефект від реалізації одного пакету (Дпак) натурального соку «Джерело» рівний перевазі у відпускній ціні пакету за винятком ПДВ і податку на прибуток:

Дпак = 0,55(1-0,22)(1-0,25)=0,33 грн.

Річний економічний ефект від реалізації продукції з товарним знаком «Джерело» з урахуванням цінової політики складає:

Д = ДО  (Ц – Цб/исп)

де Д – економічний ефект від використання нематеріального активу; До – об'єм продукції, проведеної (реалізованої) з використанням нематеріального активу); Ц, Цб/исп - ціна одиниці продукції з використанням і без використання нематеріального активу відповідно.

Д = 154725  0,33 = 51059,2 грн.

Пряма капіталізація таких надходжень з урахуванням коефіцієнта капіталізації 30 % дозволяє визначити вартість товарного знаку по формулі

,

де Д – економічний ефект від використання нематеріального активу, який оцінюється, за наиболее характерний (типовий) період.

грн.

4.3. Метод виграшу в собівартості

Знаходить широке застосування у сфері оцінки ноу-хау, проте не застосовується у разі оцінки нових видів продукції – товарів, які раніше не виготовлялися і не вводилися в оборот.

Завдання. Підприємство володіє ноу-хау виробництва масляної фарби. Витрати на виробництво фарби без використання ноу-хау – 1,5 грн. на 1 кг Витрати праці – 35 %.

Річний об'єм продажів – 300 т. Ноу-хау дає можливість економити на кожному кілограмі фарба 0,3 грн. за рахунок використовуваних матеріалів і 15 % трудових витрат. За прогнозами такі переваги зберігатися впродовж 4 років. Ставка дисконту – 12 %. Потрібно оцінити вартість ноу-хау.

Виграш в собівартості одержимо за рахунок економії на матеріалах і витратах праці.

Економія матеріалів за рахунок використання ноу-хау складає:

300  0,3 = 90 тыс.грн.

Економія витрат праці

1,5  0,15 300 = 67,5 тыс.грн.

Разом виграш в собівартості за весь рік складе:

90 + 67,5 = 157,5 тыс.грн.

Вартість ноу-хау з урахуванням тривалості виграшу в собівартості (4 роки) і ставки дисконту (12 %) складе:

,

тыс.грн.