2. Природні зони материка

Бліц опитування.

Ось такий незвичайний і прекрасний рослинний і тваринній світ Австралії. Тепер перед нами є завдання визначити де ж найбільше поширені ці рослини і тварини в яких частинах і зонах материка.

Учитель: Давайте пригадаємо…

 1. Що називають природною зоною? ( Природна зона є великими природним комплексом зі своїми, притаманними лише їй компонентами природи: кліматом, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом)

2. Від чого найбільше  залежить формування природної зони?  (температури, кількість  опади ).

 На формування і розміщення природних зон на материку впливає не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональні інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.

 

Кожна природна зона  материка характеризується за таким планом: ( зачитати)

          

          План характеристики природної зони:

      1.  Розташування  території - географічне положення.

      2.   Кліматичні особливості ( кількість  і  режим опадів, температури

            січня й липня)

      3.   Переважання типів ґрунтів, умови його утворення

      4. Особливості рослинного покриву, основні види типових рослин.

      5.   Особливості тваринного  світу.

      6.   Видозміни природних комплексів людиною.

   

  Цей план  є в кожного з вас на парті, він нам знадобиться і при характеристиці  природних зон  інших материків.

   Але на сьогоднішній урок  ми його розташували у вигляді таблички, і це є вашою

  «Творчою лабораторією »   на час нашої мандрівки. 

 

   Потрапляючи в певну  природну зону  ваше завдання:  заповнювати  відповідну колонку таблички.  

   По закінченню уроку ми отримаємо повну картину про природні зони Австралії.

 

                                               «Творча лабораторія » 

 

Природна зона	Географічне положення	Клімат	Ґрунти	Рослини	Тварини

 

Учитель:   Для визначення в яких природних зонах  розташована Австралія, ми проведемо «Географічний практикум».

Завдання:

        1.  Перед вами  атласи.  За  картою географічних поясів та природних зон світу визначте кліматичні пояси та  природні зони Африки і особливості розташування. (Отже, в Австралії розташовані такі природні зони: тропічні пустелі та напівпустелі, савани та рідколісся, вологі тропічні вічнозелені ліси, мусонні і субекваторіальні ліси).

Учитель:

Щоб  підтвердили правильність визначених природних зон ми  подивимось комп’ютерне доповнення.

  •    За картою «Географічні пояси і природні зони світу» визначте межі природних зон Австралії. Доведіть, що їх розміщення пов'язано з кліматичними особливостями материка.

•    З’ясуйте, які з природних зон й чому займають на материку найбільші та найменші площі.

•    За картою «Ґрунти світу» в атласі визначте, які ґрунти характерні для кожної природної зони материка.

Учитель:

    Визначивши  природні зони материка вирушаємо в подорож .

       Будьте дуже уважними, спостережливими, допитливими і з подорожі ви повернетесь   з масою вражень і великим   багажем … ( чого? )  знань.

     А    розпочинаємо  нашу мандрівку із  –  вологих вічнозелених  лісів.   ( приклеїти  а карту природних зон  значок і напис зони).

       У нас є дослідники, які  побувати в  зоні вічнозелених лісів  завдяки енциклопедіям,  додаткової літератури і  поділяться  своїми враженнями і знаннями.

І учень :

Екваторіальні, субекваторіальні й вологі тропічні ліси займають невеликі площі на крайній півночі материка й вздовж східних навітряних схилів Великого Вододільного хребта. В цих лісах переважно на червоних фералітних ґрунтах ростуть пальми, фікуси, лаври, деревоподібні папороті, обвиті ліанами; в лісах східної частини переважають евкаліпти.

Лісові масиви займають в Австралії дуже невеликі площі: трохи більше 5,5% території. Типи ґрунтів, а також видовий склад рослин та тварин лісу міняється залежно від кліматичних умов.

Зона вологих і перемінно-вологих лісів, що займає північну і північно-східну частини материка, невелика за площею. Там поширені родючі червоні фералітні ґрунти. В лісах ростуть евкаліпти, пальми, фікуси, деревоподібні папороті. Стовбури дерев обвиті ліанами. На гірських схилах ростуть реліктові хвойні дерева – араукарії.

Вологі тропічні вічнозелені ліси розміщені вузькою смугою вздовж північно-східного узбережжя Австралії. Вони займають близько 2 % території материка. Одна з характерних рис тропічних лісів Австралії — багатство їх видового складу. На півгектарі лісу може рости 150 різних видів рослин. Це багатство видів стосується і епіфітів — рослин, що живуть на інших деревах, використовуючи їх як місце прикріплення. Лише на одному стовбурі дерева, що впало, можна нарахувати до 50 видів квітів і ліан, які живуть на ньому.                 У тропічному лісі Австралії ростуть хвойні — сосна каурі, араукарія, червоний кедр. Трапляються також клен, австралійський горіх, баньян. Багато пальм, деревовидних папоротей, пляшкове і трав'яне дерева.                    Квіти, що ростуть просто на стовбурах і гілках, переходять із дерева на дерево пишними гірляндами — з фікуса на залізне дерево, з нього на евкаліпт, лаврове дерево, пальму.                   Серед тварин трапляється деревний кенгуру валлабі. Серед дерев риє глибокі нори вомбат – сумчаста тварина розміром з борсука. У гниюче вологе листя та вогкий пісок відкладають, як в інкубатор яйця сміттєві кури. У повітрі літає безліч яскравих метеликів.                  Невелику територію на південному сході та південному заході у субтропіках Австралії займають вічнозелені твердолисті ліси і чагарники та мішані ліси. Там на бурих і червоно-жовтих фералітних ґрунтах на берегових рівнинах ростуть евкаліптові ліси. Ця територія практично повністю змінена діяльністю людини. У лісах Тасманії водиться сумчастий диявол, якого називають його "лісовим драконом”. Він має гострі зуби та кігті. Живиться переважно мертвечиною. Вночі полює на дрібних тварин.

Зона  мішаних лісів сформувалася тільки на острові Тасманія, південна частина якого заходить у помірний пояс. Там поруч з вічнозеленими листяними деревами (евкаліптом, південним буком) ростуть і хвойні (червона новозеландська сосна), а також деревоподібні папороті.

Ліси Мусонні і субекваторіальні ліси займають окремі ділянки на півночі Австралії. Тут на червоних фералітних ґрунтах ростуть пальми, фікуси, евкаліпти, деревовидні папороті. У місцях, де опади бувають у певний сезон (на півночі материка — влітку, на півдні — взимку), і кількість їх не перевищує 1000 мм, поширені евкаліптові ліси. Це світлі ліси, оскільки дерева не дають тіні — листочки їх повернуті паралельно променям сонця. На південному заході евкаліптові ліси досить густі і складаються з високостовбурних евкаліптів і чагарникових, а також трав'яного дерева. В евкаліптових лісах трапляється сумчастий ведмедик коала. Багато птахів надзвичайної краси: райські птахи, лірохвіст, папуги. Тут водяться казуари. З хижих птахів тропічних широт — широкоротий коршак. 

Давайте заповнимо таблицю…..А в якій частині материка часто йде дощ? …А ви заєте що таке Австралійський дощ? Давайте послухаємо його.

 

Гра-розминка «Австралійський дощ»

ІІ учень Савани і рідколісся

З віддаленням від океану у внутрішні райони материка ліси переходять у рідколісся і савани - величезні країни трав. У цій зоні утворилися червоні і червоно-бурі ґрунти. Рідколісся формують евкаліпти, під пологом яких ростуть невисокі акації і казуарини. У савані серед густих трав трапляються своєрідні пляшкові дерева, товстий стовбур яких звужується доверху. В ньому дерево нагромаджує вологу, яку потім витрачає у посушливий сезон. Незвичайні й ендемічні трав’яні дерева, які мають прямий короткий стовбур, що увінчаний жмутом вузьких довгих листків, що стирчать в усі боки і нагадують копицю сіна. В цій зоні живуть кенгуру, вомбати, єхидна, багато пташок. Терміти будують в саванах величезні термітники.

За площею савани в Австралії поступаються тільки пустелям. Вони розміщуються у північній частиніматерика в умовах субекваторіального клімату, а також у більш зволожених районах тропічного та субтропічного поясів на сході та південному-заході. Дощі тут ідуть нечасто, в сухий період трава випалюється сонцем, ґрунт висихає. Та тільки випаде дощ, савана перетворюється в океан трав, які хвилюються під подихом вітру, як наші хлібні поля. Червоно-жовті ґрунти саван дуже родючі. Рослинність пристосована до високих температур та малої кількості опадів. Так, деякі види евкаліптів мають білу кору та світле листя, що відбивають сонячні промені. Серед цих трав високо піднімаються кенгурова трава, голуба трава та інші злаки. Поміж трав трапляються поодинокі дерева із сіро-зеленим листям. До евкаліптів домішуються акації, ароматичне персикове дерево, а на півночі — пляшкові дерева, які накопичують у своїх товстих стовбурах воду. Замість баобабів у савані Австралії ростуть поодинокі евкаліпти.  Із появою європейців в Австралію поряд з хлібними злаками були завезені їх супутники — бур'яни. Наприклад, кактус-опунція. Він так розмножився, що витісняє кормові трави.  Савани поступово переходять в евкаліптове рідколісся. Серед тварин саван і рідколісь вирізняється велетенський кенгуру. Численними у савані мурашками та термітами живиться єхидна. Біля річок селиться качкодзьоб, який полює на риб, молюсків та червів.

 

•    На якому з вивчених нами материків савани займають найбільші площі?

•    Наскільки подібні савани материків тропічних широт?

 

ІІІ учень:

Зона пустель і напівпустель займає величезні простори внутрішніх частин материка. Там лежать Велика Піщана пустеля та Велика пустеля Вікторія, назви яких вже свідчать про їхні розміри. Природна зона тропічних пустель та напівпустель займає 65 % площі Австралії й розміщена в основному на заході, центрі і півдні материка в умовах тропічного та субтропічного континентального клімату.Ґрунти тропічні пустельні дуже засолені і мають червоний колір, який надає їм окис заліза. Бурі та сіро-бурі ґрунти сформувалися тільки де-не-де. У зниженнях проступають плями солончаків. Рослинність дуже бідна і розріджена. На безплідних рівнинах лише подекуди ростуть кущики лободи, чахлі колючі чагарникові акації та кволі карликові евкаліпти. На сипучих пісках оселяється тільки спиніфекс – кулеподібний злак, типова рослина пустель. Зелені немає, під безжалісним сонцем навіть рослини стають рудуватими. На відміну від пустель Африки, в Австралії немає оазисів, але австралійська пустеля не виглядає такою неживою, як, наприклад, Сахара. У напівпустелях утворюються непрохідні зарості жорстколистих колючих, густо переплетених, іноді зовсім непрохідних вічнозелених чагарників з кущових евкаліптів і акацій. Такі зарості називають скребом. Пустелі Австралії незвичайні. Вони використовуються як пасовища впродовж року, адже часто вкриті колючими чагарниками з низькорослих евкаліптів і акацій. Причиною порівняно багатої рослинності є близьке залягання підземних вод.

 Життя в пустелях і напівпустелях прокидається під час тимчасових дощів. Тут водяться сумчастий кріт, земляний заєць, миші, великі червоні кенгуру, ящірки, терміти, а також собака динго. Динго, вірогідно, потрапив до Австралії разом з людьми 40 тис. років тому. Це найбільший хижак на материку. У пустелі прилітає багато птахів. 

 

•    Порівняйте за площею тропічні пустелі Австралії, Африки. Поясніть ваші висновки.

•    Порівняйте видовий склад тварин Австралії та Африки.

 

З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Тобто з висотою швидко відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву висотної поясності. Висотні пояси в горах набагато вужчі, ніж природні зони на рівнинах. Висотна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах. Ліси нижньої частини гір змінюються луками альпійського типу на вершинах.

 

3.      Зміна природи людиною. (Розповідь про завезені рослини і тварини).

            Зміна природи Австралії почалася з появою на материку переселенців. На місці вирубаних лісів з’явилися поля. Характерною ознакою стали пасовища для худоби величезних розмірів. У саванах і напівпустелях через надмірне випасання овець почала зникати рослинність, яка закріплювала піски. Це призвело до розвіювання пісків і перетворення пасовищ на безплідні землі. Наступ на природне середовище існування диких тварин та хижацьке полювання на них спричинили скорочення і навіть повне зникнення деяких видів.

            Крім того, завезені переселенцями «іноземні» рослини і тварини порушили екологічну природну рівновагу. Особливо катастрофічні наслідки мало завезення здавалося б сумирних кролів. Природні умови Австралії виявились такими сприятливими для них, що кролі розплодилися у величезній кількості. Вони рили нори на полях, пошкоджували плодові дерева, знищували посіви і поїдали траву, позбавляючи корму не лише овець, а й диких травоїдних тварин. Кролі стали справжнім стихійним лихом для Австралії. З ними почали боротися різними способами: відстрілювали, будували дротяні загорожі, і зрештою вдалися до бактеріологічної зброї – в лабораторіях розвели комарів, заражених смертельним для кролів вірусом. Це значно скоротило їх кількість, проте до кінця проблему не розв’язало. Тому ще наприкінці ХІХ ст. в Австралії було прийнято закони, що забороняють увезення рослин і тварин з інших материків та обмежують вивіз місцевих. Завезення кроликів, що знищують значну частину пасовищ, сприяло зменшенню сумчастих. За підрахунками вчених рослинною їжею, яку знищили кролі, можна було б прогодувати від 75 до 150 млн. овець. Кролі стали лихом для країни. Зникли деякі види кенгуру, на межі вимирання сумчастий вовк, деякі види вомбатів.

                         Господарське освоєння Австралії, зокрема вирубування лісів і чагарників, випасання овець, розвиток промисловості й туризму, загрожує унікальній природі материка. Саме тому тут створено природоохоронні території. Найбільші національні парки (площа понад 40 тис. Га - 400км2) - Маунт-Косцюшко в Австралійських Альпах, Уайперфілд і Уілсонс-Промонторі у південно-східній Австралії, Еунгелла у Квінсленді. Найбільша з них - Національний парк Маунт-Костюшко, де збережено різноманітні природні комплекси - від евкаліптових лісів до альпійських лук. Справжнім дивом є підводний парк Великого Бар'єрного рифу, де перебуває недоторканим світ коралів. Його занесено до книги природної спадщини людства. Для охорони унікальної природи Австралії майже 0,2 % території материка оголошено національними парками і заповідниками.