41. Соціо-психологічні аспекти туризму

Соціально-психологічний аспект туризму проявляється в таких процесах:

1. Інтраіндивідуальні: суспільне прийняття та пізнання туризму у формуванні певних психологічно-етнічних стереотипів у місцевих мешканців щодо туристів в тому числі ті загально-індивідуальні.

2. Інтеріндивідуальні: процеси між окремими індивідуальними – тут застосовуються теорія справедливості: задоволення від спілкування двох людей залежить від наслідків спілкування для інших учасників. Сюди включається соціальна психологічна течія: альтруїзм, агресію, різна дружелюбність представників національних культур.

3. Групові: психологія туристичної групи, де відносини:

Гід (інструктор) – гід (представник країни) відношення всередині групи, де можливі такі психологічні ролі: формальне, неформальне лідерство, юрба, що підкоряється лідеру, незалежні.

42. Конфліктність туристичної сфери як методологічний принцип аналізу

Конфліктогенність туристичної сфери: сій світ (звичайний, зручний, зрозумілий) – іший світ, де інша природа, культура, інші соціальні звички, життя.

Туристична експансія, коли турист намагався максимально побачити, дізнатися, але є в кожній1 країні певні заборонені об’єкти:

А) державні військові об’єкти

Б) релігійні та національні святині

В) депресивні райони (Лівія, Північна Корея, Іран – арешт за порушення)

Суперечність між енергетизмом туриста та формальною організацією туризму (є маршрут – не зникати). При цьому особливо заслуговує на увагу конфлікт представників полі активної культури (іспанці, португальці). Малоактивні німці, американці, японці.

Багатопланова взаємодія між людьми в ході туристичної подорожі (різні люди за віком, національностями) + з іншими людьми не з групи.

Економіко-правові (між туристами і ТФ).

43. Типові та нетрадиційні прояви конфліктів у сфері туризму.

Типові особливості конфліктів в туризмі:

1. Сам туризм і турист на конфлікт не налаштований. Але при цьому він біль вразливий, менш захищений, оскільки перебуває в іншій країні.

2. Конфлікти в тур.сфері не носіть фатально необхідного характеру, як в інших сферах: політиці, бізнесі. Тому причини тур. конфліктів : погана організація, неузгоджена взаємодія або суб’єктивно поведінкові причини. Але не зважаючи на це, безконфліктних подорожей дуже мало.

3. Конфлікти в туризмі не мають глибокого історичного підґрунтя. Вони ситуативні, короткотермінові.

4. У функціональному аспекті конфлікти в туризмі мають негативний, руйнівний, деструктивний вплив, тобто це незаплановане явище. Тому методична порада – орієнтуватися на стратегії уникнення конфліктів, компромісів, співробітництва.

Характерні конфлікти в туризмі:

1. Крос культурні (повага до історії, культури кожної країни);

2. Між тур агенцією та тур.групою;

3. Міжособистісні та внутрігрупові конфлікти;

4. Гід, інструктор – група туристів;

5. Внутріособистісні.

44. Подолання конфліктності в туризмі

Основна стратегія подолання конфліктів в туризмі – запобігання їхньому виникненню.

Відповідні методи включають три групи:

1. Попередня підготовка туристів у політичному, соціокультурному та побутовому аспектах до подорожі в певну країну;

2. Формування навичок крос культурного спілкування та відповідної поведінкової культури, особливо в місцях зосередження культурних, духовних, релігійних цінностей та святинь. Не можна вивозити з країни якісь пам’ятки.

3. Обмеження матеріально-предметної діяльності туристів у заповідних та святих місцях, музеях.

Особливої уваги потребують внутрігрупові конфлікти , враховуючи те, що тур група – тимчасове об’єднання різних людей, але при цьому тур група має ціннісно орієнтовану єдність.

Основні відносини виникають між керівниками та туристами. Серед останніх можуть бути представники: 1) незадоволені; 2) складні (часто змінюється настрій); асеривні – люди, які постійно самостверджуються, вимагають уваги, допомоги; 4) акцентуйовані (калеонгарден) – надмірне вираження деяких рис характеру та вибіркова уразливість до зовнішніх чинників.

Сума усіх наведених рис і вказує на конфліктну особистість – агресивісти, скаржники, песимісти, всезнайки.

Основні правила поведінки тур групи, щоб досягти психологічного комфорту:

1. Забезпечення туристам можливості відчути свою значущість, тобто відноситися із повагою;

2. Підвищення рівня взаємного позитивного сприйняття;

3. Згладжування конфліктів без визначення, хто правий, а хто ні.

4. Створення атмосфери довіри

5. Використання посередника у суперечках