
- •1. Туризмологія та туризмознавство
- •2. Формування туризмології
- •3. Проблеми і перспективи туризмології
- •4.Туризм як об’єкт теорії
- •5. Туризмологія у структурі туризмознавства
- •6. Основні концепти туризмології
- •7.Принципи, методи та функції туризмології
- •8.Історія туризмології в контексті історії туризму
- •9.Перші рефлексії феномену подорожей і мандрівок у міфології, географії, філософії
- •10. Становлення та етапи розвитку науки про туризм (туризмології)
- •11. Філософія туризму у системі філософського знання
- •12. Основні розділи філософії туризму
- •13. Філософська праксеологія туризму
- •14. Суперечності туристичної діяльності
- •15.Геософські засади географії туризму
- •16. Розвиток географічних досліджень туризму
- •17.Сутність та основні напрямки сучасної географії туризму
- •18.Базові концепції та геопросторові особливості географії туризму
- •4. Концепція периферії (теорія розміщення обєктів туризму і відпочинку).
- •19.Академічна (загальна) соціологія як підстава соціології туризму.
- •20. Стуктура соціології т
- •21. Мотивація туристичної діяльності та її види
- •22. Туризм як соціальний інститут і як чинник соціалізації
- •23. Екологічна проблематика і розвиток туризму
- •24. Екологія культури та туризм
- •25.Екологічний туризм: сутність, переваги, проблеми, можливості розвитку в Україні.
- •26. Сутність культурології туризму.
- •27.Засоби та механізми закріплення культурно-значущої інформації в культурології туризму
- •28. Культуротворче значення туризму
- •29. Гуманізуюча місія культурного туризму
- •30. Туристична діяльність як чинник збагачення культурних потреб людини
- •31. Туризм як засіб пізнання іншої культури та міжкультурного взаєморозуміння
- •32. Сутність етичного виміру туризму
- •33. Становлення етики (е.) туризму (т.)
- •34. Основні проблеми етики туризму.
- •35.Принципи та функції етики туризму
- •36.Педагогічні орієнтири туризмології
- •37.Теоретико методологічні засади туристичного виховання
- •38. Теорія туристичної освіти і навчання.
- •39. Зарубіжний досвід освітньої підготовки професіоналів туризму
- •40. Концептуальні засади розвитку туризму
- •41. Соціо-психологічні аспекти туризму
- •42. Конфліктність туристичної сфери як методологічний принцип аналізу
- •43. Типові та нетрадиційні прояви конфліктів у сфері туризму.
- •44. Подолання конфліктності в туризмі
- •45. Туризм як складник соціальної структури
- •46. Функції туризму як соціального інституту
- •47. Туризм як чинник соціалізації особистості
- •48. Гостинність як соціокультурний інститут
- •49.Еволюція інституту гостинності
- •50.Традиції та інновації і-туту гостинності
- •51. Економіка туризму як наука.
- •52. Механізм функціонування ринку туристичних послуг.
- •53. Економічні чинники сталого розвитку туризму в Україні (цього питання нема в конспекті, просто інформація)
- •54. Технологія туризму в аспекті соціоекономічних процесів
- •55. Логістика сталого туризму: концептуально-методологічні підстави та їх застосування в світі та в Україні.
- •56. Екскурсологія та туризмологічна наука
- •57. Історіографія екскурсології
- •58. Методологія екскурсійної діяльності
- •59. Музеєзнавство у складі туризмолоії
- •60. Класифікація музеїв та формування музейних фондів
- •61. Теорія музейної справи та прикладне музеєзнавство
- •62.Правові основи туризмології (туристичне право)
- •63.Туризм у вітчизняному законодавстві
- •64. Правові аспекти створення туристичних підприємств.
- •65.Відповідальність у туристичному законодавстві
- •66. Міжнародний туризм в епоху глобалізації
- •67. Чинники динамічного розвитку міжнародного туризму в сучасному світі
- •68. Моделі управління туристичним бізнесом в світі
- •69. Еволюція моделі управління туристичною галуззю в незалежній Україні
18.Базові концепції та геопросторові особливості географії туризму
До ГТ – такі наукові концепції:
1. Концепція територіальної рекреаційної системи (Преображенський, 70-ті рр.ХХ ст.).ТРС трактують як форму територіальної організації рекреаційної діяльності та об‘єкт дослідження рекреаційної географії. За системним підходом ТРС є цілісною, динамічною, відкритою системою, сталість та надійність якої забезпечується функціональною єдністю складників: рекреантів, рекреаційних ресурсів, інфраструктури, обслуговуючого персоналу та учасників управління. Основою функціонування ТРС є наявність певного набору туристичних ресурсів, які становлять попит населення, притягають туристичні потоки, інфраструктурні елементи задовольнити потреби туристів шляхом ефективної організації споживання цих ресурсів. Завдання рекреаційної географії – у виявленні та оцінці рекреаційних ресурсів, встановленні рекреаційної ємності та можливих граничних навантажень на рекреаційні ландшафти на основі науково обгрунтованих нормативів з метою оптимізації розвитку і функціонування ТРС.
2. Концепція рекреаційно-географічного простору (В. Преображенський, Р.Бутлер). Розвиток попередньої концепції (80-ті рр.). РГП – простір рекреаційної діяльності, функція якого зумовлена змістом та структурою циклів рекреаційних занять, які інтегрують соціальні, технологічні та природні ритми. РГП є складником географічного простору і має всі його властивості, зокрема гетерогенність (різність складників). Основу базової моделі РГП – принципи єдності ГП та рекреаційної діяльності, за якими останню розглядають як просторовий процес.
Базова модель РГП містить ті самі компоненти, що і рекреаційна система, однак просторовими елементами є територіальні елементи, сформовані для забезпечення рекреаційних занять відповідно до їх ритміки.
РГТ – властивості: а) нестабільність (туризму)
б) неоднорідність
в) непостійність (складників системи)
Види РГП:
а) реальний
б) функціональний
в) перцепційний
Типи РГП:
а) простір турексплорації (відкриття)
б) туристичного проникнення (короткочасний відпочинок)
в) туристичної асиміляції (ознайомлення з місцевими умовами)
г) туристичної колонізації (туристичного облаштування)
д) туристичної урбанізації (туристичної урбанізації)
Типологію ТРП Р.Бутлер → модель циклу еволюції туристичного простору – 3 етапи:
1. Експлорація (початкова стадія розвитку туризму на певному просторі)
2. Введення (стадія активного розвитку)
3. Розвитку (стадія інтенсивного розвитку зі створенням МТБ, перетворення Т. у важливу галузь, туристичні функції)
4. Консолідації (стадія поглиблення туристичного розвитку території)
5. Стагнації (стадія стабілізації туристичного потоків, зростаюча конкуренція, необхідність допомоги місцевої влади)
6. Відродження/занепаду туристичної функції – капіталовкладення, зміна спеціалізації
3. Концепція сприйняття (перцепції) простору – біхевористична концепція, пов’язана з формуванням у туристів певних уявлень про особливості туризму певної території. Тут працює певний досвід туриста від перебування+ створення уявлень (маркетинг). Отже, концепція має виробничо-технічний характер. ЇЇ мета – формування привабливості туристичного іміджу території на підставі перцепційно-біхевіористичної моделі туристичної поведінки.