Зміст

1. Туризмологія та туризмознавство 2

2. Формування туризмології 3

3. Проблеми і перспективи туризмології 4

4.Туризм як об’єкт теорії 4

5. Туризмологія у структурі туризмознавства 6

6. Основні концепти туризмології 7

7.Принципи, методи та функції туризмології 7

9.Перші рефлексії феномену подорожей і мандрівок у міфології, географії, філософії 9

10. Становлення та етапи розвитку науки про туризм (туризмології) 10

11. Філософія туризму у системі філософського знання 12

12. Основні розділи філософії туризму 13

13. Філософська праксеологія туризму 14

14. Суперечності туристичної діяльності 15

15.Геософські засади географії туризму 15

16. Розвиток географічних досліджень туризму 16

17.Сутність та основні напрямки сучасної географії туризму 17

18.Базові концепції та геопросторові особливості географії туризму 18

19.Академічна (загальна) соціологія як підстава соціології туризму. 20

20. Стуктура соціології Т 20

21. Мотивація туристичної діяльності та її види 21

22. Туризм як соціальний інститут і як чинник соціалізації 21

23. Екологічна проблематика і розвиток туризму 23

24. Екологія культури та туризм 24

25.Екологічний туризм: сутність, переваги, проблеми, можливості розвитку в Україні. 24

26. Сутність культурології туризму. 25

27.Засоби та механізми закріплення культурно-значущої інформації в культурології туризму 26

28. Культуротворче значення туризму 26

29. Гуманізуюча місія культурного туризму 27

30. Туристична діяльність як чинник збагачення культурних потреб людини 27

31. Туризм як засіб пізнання іншої культури та міжкультурного взаєморозуміння 28

32. Сутність етичного виміру туризму 28

33. Становлення етики (Е.) туризму (Т.) 29

34. Основні проблеми етики туризму. 30

35.Принципи та функції етики туризму 30

36.Педагогічні орієнтири туризмології 30

38. Теорія туристичної освіти і навчання. 32

39. Зарубіжний досвід освітньої підготовки професіоналів туризму 33

40. Концептуальні засади розвитку туризму 34

41. Соціо-психологічні аспекти туризму 35

42. Конфліктність туристичної сфери як методологічний принцип аналізу 36

43. Типові та нетрадиційні прояви конфліктів у сфері туризму. 36

44. Подолання конфліктності в туризмі 36

45. Туризм як складник соціальної структури 37

46. Функції туризму як соціального інституту 38

47. Туризм як чинник соціалізації особистості 38

48. Гостинність як соціокультурний інститут 39

49.Еволюція інституту гостинності 39

50.Традиції та інновації і-туту гостинності 40

51. Економіка туризму як наука. 40

52. Механізм функціонування ринку туристичних послуг. 42

53. Економічні чинники сталого розвитку туризму в Україні (цього питання нема в конспекті, просто інформація) 42

54. Технологія туризму в аспекті соціоекономічних процесів 43

55. Логістика сталого туризму: концептуально-методологічні підстави та їх застосування в світі та в Україні. 44

56. Екскурсологія та туризмологічна наука 46

57. Історіографія екскурсології 47

58. Методологія екскурсійної діяльності 48

59. Музеєзнавство у складі туризмолоії 49

60. Класифікація музеїв та формування музейних фондів 50

61. Теорія музейної справи та прикладне музеєзнавство 51

62.Правові основи туризмології (туристичне право) 52

63.Туризм у вітчизняному законодавстві 53

64. Правові аспекти створення туристичних підприємств. 54

65.Відповідальність у туристичному законодавстві 55

66. Міжнародний туризм в епоху глобалізації 59

67. Чинники динамічного розвитку міжнародного туризму в сучасному світі 60

68. Моделі управління туристичним бізнесом в світі 62

69. Еволюція моделі управління туристичною галуззю в незалежній Україні 63

1. Туризмологія та туризмознавство

Туризм – друга за темпами динаміки галузь у світі, особливого розвитку набула з другої половини XX ст. З 1950 по 2013рр. людство збільшилося з 2,5 млрд. до 7,5 млрд, а кількість туристів зросла з 25 млн. до понад 1 млрд. (понад в 40 разів). Доходи перевищили 1 трлн. дол.США, виросли в понад 500 разів. Щороку темпи зростання туризму приблизно дорівнюють 4%.

Завдання туризмології – теоретичне осмислення феномену туризму, який пояснюється:

- його давньою історією (понад 3 тис. років)

- його високою динамікою (близько 10% ВВП, 11% зайнятих)

Отже, міжнародний туризм перетворився у глобальний феномен і один з істотних чинників впливу на цивілізацію.

Туризм – ринкова галузь у сучасному світі, отже пов’язана зі споживанням туристських ресурсів, в основному обмежених. Розвиток туризму має як позитивні, так і негативні результати.

Отже, процес туризму потрібно всебічно вивчати різними категоріями наукових знань, що є підставою формування туризмології.

Туризм – не лише бізнесовий напрямок, а і соціальний інструмент (рівень життя). Туризм пов'язаний з державною підтримкою, оскільки тільки за умов державної підтримки, інвестування можливий розвиток туризму на високому рівні.

Масштаби розвитку туризму потребують професійної кваліфікації кадрів – ВНЗ, кваліфік. професій (теоретичне підґрунтя).

Туризмологія – теорія туризму. Туризмознавство – галузь загальних знань про туризм.

Туризмологія – методичний фундамент для формування конкретних концепцій туризму, економічної, екологічної, правової, логістичної, бізнесової практики, педагогічної діяльності, етико-психологічної та культурологічної концепції туризму тощо.

Ще один стимул для формування туризмології – розробка наукових засад туристичної діяльності, узагальнення туристичної практики, що відбувається в мережі НДІ, центрів, лабораторій.

2. Формування туризмології

Створення туризмологічної науки – багатовіковий процес, який передбачає 2 рівні:

1. «зверху» - постановка проблем, формулювання ідей та гіпотез, визначення концепцій, розробка теоретичних моделей;

2. «знизу» - наукове осмислення практики (праксеологія туризму), аналіз її складників (економіки, менеджменту, маркетингу тощо).

Отже, туризмологія – оригінальна інноваційна соціально-економічно-гуманітарна наука і навчальна дисципліна. Її формування відбувається протягом всієї історії туризму, формування теоретичного образу туризму. Згодом накопичення концепції туристичного знання зробило можливим його наукове формулювання у вигляді туризмології.

Нині є декілька версій туризмології і це пояснюється:

а) складністю об’єкта дослідження;

б) наявністю різних наукових шкіл, що досліджують феномен туризму;

в) специфікою авторських позицій, що інколи принципово не збігаються.

Але розвиток туризму, його велика популярність і призводить до того, що він є формою природно-суспільного буття, а також різновидом практичної діяльності мільйонів людей.

Формування туризмології має не лише теоретичну, а й практичну потребу, оскільки має:

а) зміст засадничих документів у галузі туризму;

б) туристична статистика;

в) офіційна звітність.

Отже, конче потрібні понятійна та категоріальна «прозорість», консенсусна узгодженість змісту фахової термінології, зокрема, в справі нормативного забезпечення діяльності галузі, а також створення досконалих навчально-освітніх програм.

Нині вже достатньо відомі та узгоджені такі ключові терміни й концепції:

а) туризм;

б) турист;

в) подорож;

г) дестинація;

д) туристичний продукт;

е) індустрія туризму.

Вказані концепти – лише частина змісту туризмології, яка нині розвивається в працях українських вчених (Пазенок, Федорченко, Малиновська, Шпарага, Мальська, Мінич, Лук’янова);

Російські вчені: Зорін, Квартальнов;

США: Макінтош;

Польща: Енджейчик, Фечно;

Білорусь: Набушкін;

Сербія: Стесов.

На початку XXI ст. перед вченням про туризм постали нові вимоги у зв’язку з такими сучасними концепціями: інформація й анімація, валеологія, статистика.

ЮНВТО орієнтує уряди країн активніше розвивати туризм, зосередивши увагу на таких проблемах:

а) глобальна зміна клімату;

б) водний баланс на планеті;

в) необхідність переходу на електронне управління туризмом, готельним господарством, подорожами.

Також розвиток туризмології потребує ширшого застосування досяг-нень інших галузей науки, зокрема, актуальними науковими завданнями є:

а) узгодження розуміння та інтерпретації видів туризму;

б) розвиток концепції туристичного обслуговування;

в) реалізація на практиці сучасних моделей туристичних центрів, кластерів, територій.

Оскільки туризм дуже динамічне явище, туризмологія має завданням адаптувати фахівців галузі не тільки до сьогоднішніх реалій туристичного процесу, але й готувати їх до зустрічі з новим, незнайомим, тобто сформувати не тільки тактичні вміння, але й стратегічно перспективне мислення.