12. Медичне страхування: форми та види

Медичне страхування — вид страхування, при якому його об'єктом є витрати, зв'язані з наданням медичної допомоги і відновленням здоров'я..

Об'єктом медичного страхування є страховий ризик, зв'язаний з витратами на надання медичної допомоги при виникненні страхового випадку.

До суб'єктів медичного страхування відносяться владні структури, окремі юридичні і фізичні особи, взаємодіючі в системі медичного страхування.

Обов’язкове медичне страхування (ОМС) полягає у забезпеченні всім громадянам рівних гарантованих можливостей отримання медичної, лікарської та профілактичної допомоги у розмірах, що встановлені державними програмами ОМС. Основна мета ОМС полягає в зібранні та капіталізації страхових внесків і наданні за рахунок зібраних коштів медичної допомоги всім категоріям громадян на законодавчо встановлених умовах і в гарантованих розмірах. Страхувальниками, які оплачують страхові послуги при ОМС, можуть бути:

• для непрацюючих громадян – органи самоврядування, адміністрації областей, міст, районів та ін.;

• для працюючих – підприємства, установи, організації та ін.

Основними функціями страхової медицини є вироблення єдиної політики упровадження та функціонування системи ОМС в Україні, вирівнювання фінансування територій регіонів України за принципом єдиного подушного нормативу, створення страхового запасу на випадок надзвичайних ситуацій, а також фінансування науково_дослідницьких програм.

Програма ОМС передбачає мінімально необхідний перелік медичних послуг, що гарантує кожній людині, яка має страховий поліс, право на користування медичними послугами.

Добровільне медичне страхування (ДМС) являє собою сукупність видів страхування, що передбачають зобов’язання страховика із страхових виплат у розмірі часткової або повної компенсації додаткових витрат застрахованого, що викликані його зверненням до медичної установи за медичними послугами, які включені до визначеної програми медичного страхування. ДМС має аналогічну мету, що й обов’язкове, – надання громадянам гарантії отримання медичної допомоги шляхом страхового фінансування. Однак загальна мета у ДМС досягається іншими способами.

По_перше, добровільне медичне страхування, на відміну від обов’язкового, є видом не соціального, а комерційного страхування.

По_друге, зазвичай, добровільне медичне страхування є доповненням до обов’язкового медичного страхування, яке забезпечує можливість отримання громадянами медичних послуг понад ліміти, встановлені у програмах ОМС в рамках державної бюджетної медицини.

По_третє, ОМС використовує принцип страхової солідарності, а ДМС – принцип страхової еквівалентності. За договором добровільного медичного страхування застрахований отримує ті види медичних послуг і в тих розмірах, за які була сплачена страхова премія.

По_четверте, участь у програмах ДМС не регламентується державою і реалізує потреби та можливості кожного окремого громадянина або професійного колективу.

Основні види ДМС розрізняються залежно від наслідків настання хвороби, обсягу страхового покриття, типу страхового тарифу, ступеня доповнення системи ОМС. При укладанні договору з ДМС громадяни мають право на вибір форми страхування, вибір страхової компанії, вибір лікувально_профілактичної установи, отримання медичної допомоги на всій території (незалежно від місця проживання) та ін.