20. Показники страхової статистики

Страхова статистика – систематизоване вивчення та узагальнення найбільш масових і типових страхових операцій на основі вироблених статистичною наукою методів обробки узагальнених підсумкових натуральних та вартісних показників, які характеризують страхову справу.

Таблиця смертності – форма подання статистичних даних, в якій містяться розрахункові показники, що характеризують смертність населення в різному віці і дожиття при переході від однієї вікової групи до іншої. Таблиці смертності складаються в цілому за населенням і щодо чоловічої та жіночої статі.

Частота збитку (m : n) – це відношення числа потерпілих об’єктів (m) до числа застрахованих об’єктів (n). Цей показник свідчить, скільки страхових випадків припадає на один об’єкт страхування

Частота страхових випадків (e : n) – показник, який визначається як відношення між числом страхових випадків (e) і числом застрахованих об’єктів (n)

Комутаційні числа – це спеціальні технічні показники, що зведені в таблиці, які дозволяють скоротити обсяг ручних обчислень.

21. Поняття та види страхових внесків

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Знижки із страхового внеску надаються страховиком страхувальнику. Вони є формою заохочення страхувальника, який охайно виконує свої обов’язки із збереження застрахованого майна, а також стимулювання страхувальника, який регулярно (безперервно) поновлює договірні відносини із страховим товариством.

За характером ризику страховий внесок поділяється на натуральний, призначений для покриття ризику за різними видами страхування у визначений проміжок часу та дорівнює ризиковому внеску, та постійний – середня величина, яка щодо фактора часу залишається незмінною.

За формою оплати: одноразовий (наперед за весь період страхування), поточний (плата частини внеску від загальних зобов’язань страхувальника), річний (плата, що здійснюється відразу, або вноситься строком на один рік) та відтермінований (частина річного внеску з відтермінуванням за укладеним договором).

За часом сплати: авансовий (заздалегідь до настання строку сплати, який зазначений в укладеному договорі), попередній.

За величиною внеску: необхідний (достатня величина платежів, що дозволяє страховику здійснити страхові виплати), справедливий (внесок відображає рівноцінність зобов’язань між сторонами за договорами страхування) та конкурентний (внесок, що дозволяє страховику залучити максимальну кількість страхувальників).

За способом обчислення: середній (середньоарифметична величина платежу, що розрахована для всієї страхової сукупності), ступеневий (платіж, при визначенні якого враховується величина ризику об’єкта, включеного до стразової сукупності), індивідуальний (платіж для конкретного об’єкта страхування).

22. Поняття та критерії класифікації в страхуванні

Класифікація страхування – це наукова система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі та види, ланки яких розміщуються так, що кожна наступна є частиною попередньої.

Ознаки класифікації – це спільні риси, притаманні системі підпорядкованих понять (класів). Вони відіграють вирішальну роль в отриманні результату класифікації.

Страхування класифікується за:

• історичними ознаками (передбачається виділення етапів розвитку страхування та поділ усієї сукупності страхових послуг за часом їх виникнення);

• економічними ознаками. Передбачається кілька варіантів:

а) поділ страхування залежно від спеціалізації страховика у двох сферах:

• страхування життя;

• загальне або ризикове страхування.

б) поділ за об’єктами страхування, тобто об’єктами, на які спрямовується страховий захист (особове страхування, майнове страхування та страхування відповідальності);

в) поділ за видом небезпеки, під яким розуміють набір специфічних страхових подій, що супроводжують конкретну діяльність страхувальника (автотранспортне страхування, морське та авіаційне страхування, страхування кредитних ризиків, страхування ядерних ризиків тощо);

• юридичними ознаками. Ця класифікація передбачає, насамперед, виділення певних класів страхування відповідно до міжнародних норм. 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування.

Класифікація страхування за юридичними ознаками виокремлює також поділ за юридичним статусом страховика. З цього погляду можна виділити комерційне страхування, взаємне страхування та державне страхування.

Поділ страхування за статусом страхувальника передбачає страховий захист майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. До класифікації за юридичними ознаками входить також поділ страхування за формою проведення. Відповідно до цієї класифікаційної ознаки розрізняють обов’язкове та добровільне страхування.