27

1. Виникнення, зміст та функції перестрахування

Перестрахування – система фінансових і договірних відносин між страховими компаніями, в процесі яких страховик, приймаючі ризик на страхування, частину відповідальності за ним передає на узгоджених умовах іншим страховикам з урахуванням своїх фінансових можливостей та умов чинних договорів страхування.

При перестрахуванні страхувальник має справу лише з прямим страховиком і вимагає від нього у випадку збитку всю суму страхового відшкодування.

У випадку перестрахування формуються інші, ніж у випадку прямого страхування, цивільно-правові відносини, а саме:

1.в рамках перестрахової діяльності відбувається перерозподіл вже сформованих страхових фондів;

2. виплати за договором перестрахування здійснюються не внаслідок пошкодження майна перестрахувальника, як це відбувається у випадку прямого страхування.

3.договір перестрахування набирає чинності з моменту його укладання (акцепту), якщо сторони не передбачили іншого.

4. страхові суми одного й того ж ризику, а часто і строки дії договорів у випадках страхування і перестрахування, не завжди співпадають.

До функцій перестрахування належать наступні:

• забезпечувальна, яка полягає у вторинному перерозподілі ризику і створенні особливого перестрахового фонду, основне призначення якого – одночасне забезпечення виконання зобов’язань перестраховиків перед перестрахувальниками, з одного боку, та страховиків перед страхувальниками – з іншого;

• конвертаційна, суть якої полягає у перетворенні реального початкового страхового портфеля в портфель з максимально можливою однорідністю ризиків;

- функція нівелювання – полягає у здійсненні заходів із зниження впливу на діяльність страховика коливань, які виникають внаслідок зовнішніх і внутрішніх причин, і, як наслідок, забезпечується стабілізація його страхового портфеля;

• функція штучного підвищення андеррайтерської місткості страховика.Якщо величина власного капіталу страховика не відповідає визначеним вимогам, то він зобов’язаний або наростити власний капітал, або зменшити обсяг страхових операцій

• балансувальна, полягає у забезпеченні відповідності зобов’язань і активів страховика для підтримання на належному рівні його платоспроможності та фінансової стійкості;

- інвестиційна, полягає у забезпеченні додаткових джерел інвестування;

- аналітична, дослідницька та консультаційна, яка дозволяє перестраховикові внаслідок володіння ним особливими знаннями порівнювати між собою, в тому числі й у міжнародному масштабі, продукти та результати роботи різних страховиків.

Страховики, які прийняли на себе страхові зобов'язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів. Якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування.

Перестрахування класифікується за такими критеріями:1) за способом дії – на активне (передача ризиків в перестрахування) та пасивне (прийняття ризиків на перестрахування); 2) за розміщенням ризиків – на вітчизняне і зарубіжне; 3) за специфікою передачі – кількісне і якісне. Під першим розуміється поділ ризику на заздалегідь визначені частини, одна з яких залишається на утриманні страховика, а інша – передається у перестрахування. Якісним перестрахування є тоді, коли страховик передає перестраховику лише ризики, які не підходять для нього за своїм характером.