Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KPr.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
265.6 Кб
Скачать
  1. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.

У розділі XVIII Особливої частини КК передбачено відповідальність за діяння, які посягають на інтереси правосуддя, причому, ці злочини порушують нормальну діяльність не тільки судової влади, а й органів, що сприяють процесуальній діяльності з виконання судом функції правосуддя (органи прокуратури, досудового слідства та дізнання), а також тих органів, які виконують винесені судами вироки, рішення, ухвали та постанови.

Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК злочини, виходячи з їх безпосередніх об’єктів, можуть бути класифіковані на такі групи.

1. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду

2. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, майно суддів, народних

засідателів, присяжних та інших учасників судочинства

3. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі

4. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів

5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення, ухвали, постанови) і призначеного до відбування покарання.

Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел, оскільки винний діє завідомо і бажає цього.

Суб’єкт злочину — спеціальний: службова особа органів дізнання, слідчий, прокурор, а у разі незаконного тримання під вартою і працівник установи, де тримається під вартою потерпілий.

  1. Злочини, що посягають на законні права особи, як учасника судового процесу (ст. 371-375, 397 кку)

Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК)

Об'єктом злочину є встановлений процесуальний порядок допиту осіб при провадженні дізнання або на досудовому слідстві.

Потерпілими від злочину можуть бути такі учасники кримінального процесу на стадії досудового слідства, як: свідок, підозрюваний, потерпілий, обвинувачений, експерт.

Об'єктивна сторона злочину - полягає в.активних діях, спрямованих на примушування давати показання шляхом незаконних дій.

Під примушуванням давати показання розуміється домагання від особи бажаних показань шляхом застосування психічного або фізичного впливу.

Не має значення, яких показань добивався слідчий - правдивих чи неправдивих.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення незаконного впливу на допитуваного.

Суб'єкт злочину - спеціальний -дізнавач, начальник органу дізнання, слідчий, прокурор, що здійснює процесуальне провадження або процесуальний нагляд у кримінальній справі.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК)

Безпосереднім об'єктом злочину є свобода й недоторканність особи і громадянина та процесуальний порядок здійснення дізнання і досудового слідства.

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях, спрямованих на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Це відбувається у разі відсутності: події злочину, за який особа притягається до відповідальності; складу злочину у діях особи; доказів вини особи; доказів, які свідчать про невинуватість такої особи.

Злочин вважається закінченим з моменту оголошення невинній особі постанови про пред'явлення їй обвинувачення за злочин, який вона не вчиняла, незалежно від подальшої долі кримінальної справи (формальний склад злочину).

Суб'єкт злочину - спеціальний - слідчий, начальник слідчого відділу, прокурор, суддя, дізнавач, начальник органу дізнання, що здійснював процесуальне провадження, процесуальний контроль або нагляд у кримінальній справі.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК)

Безпосереднім об'єктом злочину є свобода й недоторканність особи і громадянина та процесуальний порядок здійснення дізнання і досудового слідства.

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях, спрямованих на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Це відбувається у разі відсутності: події злочину, за який особа притягається до відповідальності; складу злочину у діях особи; доказів вини особи; доказів, які свідчать про невинуватість такої особи.

Злочин вважається закінченим з моменту оголошення невинній особі постанови про пред'явлення їй обвинувачення за злочин, який вона не вчиняла, незалежно від подальшої долі кримінальної справи (формальний склад злочину).

Суб'єкт злочину - спеціальний - слідчий, начальник слідчого відділу, прокурор, суддя, дізнавач, начальник органу дізнання, що здійснював процесуальне провадження, процесуальний контроль або нагляд у кримінальній справі.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Примушування давати показання (ст. 373 КК)

Об'єктом злочину є встановлений процесуальний порядок допиту осіб при провадженні дізнання або на досудовому слідстві.

Об'єктивна сторона злочину - полягає в.активних діях, спрямованих на примушування давати показання шляхом незаконних дій.

Під примушуванням давати показання розуміється домагання від особи бажаних показань шляхом застосування психічного або фізичного впливу.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення незаконного впливу на допитуваного.

Суб'єкт злочину - спеціальний -дізнавач, начальник органу дізнання, слідчий, прокурор, що здійснює процесуальне провадження або процесуальний нагляд у кримінальній справі.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Порушення права на захист (ст. 374 КК)

Об'єктом злочину є нормальна діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, а також -конституційне право обвинуваченого на захист (п. 6 ч. З ст. 129 КК).

Об'єктивна сторона злочину полягає в таких діях: недопущення захисника; ненадання своєчасно захисника; інші грубі порушення прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення зазначених дій.

Суб'єкт злочину - спеціальний - дізнавач, начальник органу дізнання, прокурор, слідчий, суддя, що здійснює процесуальне провадження у кримінальній справі.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК)

Об'єктом злочину є нормальна робота системи правосуддя та інтереси й права підсудного.

Об'єктивна сторона злочину полягає у постановленні суддею (суддями) неправосудного вироку, рішення, ухвали, постанови. Вирок, ухвала чи постанова в кримінальній справі будуть неправосудними, якщо: засуджено невинного або виправдано винного: призначення покарання занадто суворого чи занадто м'якого; неправильна кваліфікація, що потягла наслідки тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту оголошення неправосудного судового акта, незалежно від набрання ним чинності і наступного виконання.

Суб'єкт злочину - спеціальний - судді (народні засідателі, присяжні).

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК)

Об'єктом злочину є інтереси правосуддя, а також осіб, які виступають як захисники чи представники особи і тих, в чиїх інтересах вони діють.

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях, спрямованих на вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правоохоронної діяльності захисника чи представника особи, а також у порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

Суб'єкт злочину - загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]