89. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності.

Громадський порядок — це сукупність суспільних відносин, що забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, відпочинку, побуту і нормальної діяльності підприємств, організацій, установ у цій сфері.

Суспільна мораль — це система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість, що визначають умови нормального громадського життя людей.

Тому злочини проти громадського порядку та моральності можна визначити як умисні суспільно небезпечні посягання на громадський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність. Виходячи з особливостей безпосередніх об’єктів ці злочини можуть бути поділені на два види:

1) злочини проти громадського порядку

2) злочини проти суспільної моральності

Об’єктивна сторона цього злочину полягає в організації групових дій або в активній участі в таких діях.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

90. Злочини, пов’язані з масовими діями (ст.Ст. 293-295 кку)

Об'єкт злочину - громадський порядок. Предметом посягання можуть бути особисті блага людей (життя, здоров'я, воля), їх житло, будівлі, споруди, майно, діяльність органів влади тощо.

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях у вигляді: публічних закликів до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку; розповсюдження, виготовлення чи зберігання матеріалів такого змісту.

Злочин буде закінченим з моменту вчинення самої дії, незалежно від її результату.

Суб'єкт злочину - загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Кваліфікуючі обставини (ч. 2 ст. 294 КК): загибель людей (смерть хоча б однієї особи) або інші тяжкі наслідки (заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам; середньої тяжкості - двом чи більше особам; великих матеріаль­них збитків - державній, муніципальній, громадській чи приватній організації або окремим громадянам). - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Суб'єктивна сторона щодо наслідків - необережність.

Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.