15. Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кку)

Безпосередній об'єкт злочину - здоров'я людини.

Об'єктивна сторона злочину за ч.1 ст. 130 КК - це створення загрози зараження потерпілого ВІЛ-інфекцією або іншою невиліковною хворобою.

Способом поставлення в небезпеку зараження найчастіше є статеві зносини, але не можна виключати й інші дії (виконання татуювань, ін'єкцій тощо).

Злочин вважається закінченим з моменту поставлення іншої особи в небезпеку зараження незалежно від наслідків.

Суб'єкт злочину - спеціальний - фізична осудна особа яка досягла 16 років, та знає про наявність у неї ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, а також інша особо (крім медичних та фармацевтичних працівників), що здійснює певні маніпуляції з біологічним матеріалом, який містить таку ін'єкцію, про що винному було відомо.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом - суб'єкт усвідомлює наявність у нього ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби і водночас усвідомлює, що своїми діями ставить потерпілого в небезпеку зараження.

Суб'єкт злочину - спеціальний - фізична осудна особа, яка досягла 16 років та знає про наявність у неї ВІЛ чи іншої невиліковної хвороби, що є небезпечною для життя людини.

Суб'єктом зараження неповнолітнього може бути тільки повнолітня особа, тобто така, що досягла 18 років на момент вчинення злочину.

Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, - карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

16. Залишення в небезпеці (ст. 135 кку)

Об'єкт злочину - життя та здоров'я особи.

Об'єктивна сторона злочину - бездіяльність у вигляді неподання необхідної допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.

Злочин вважається закінченим з моменту залишення потерпілої особи, про яку йдеться у ч. 1 ст. 135 КК, без допомоги.

Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, що досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину - умисна форма вини.

Частина 2 ст. 135 КК передбачає відповідальність для спеціального суб'єкта - матері, яка не перебувала в обумов­леному пологами стані та вчинила такі дії шодо новонародженої дитини (до 28 дня життя включно). на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

Частина 3 ст. 135 КК передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки. Під іншими тяжкими наслідками потрібно розуміти заподіяння потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, -

карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.