12. Побої та мордування (ст. 126 кку).

Безпосередній об'єкт - здоров'я людини.

Об'єктивна сторона злочину - завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій.

Суб'єкт злочину - загальний - фізична осудна особа яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину - умисна форма вини.

Частина 2 ст. 126 КК передбачає відповідальність за побої і мордування, вчинені групою осіб, або з метою заляку­вання потерпілого або його близьких.

Мордування - це дії, які полягають в багаторазовому або тривалому спричиненні болю. Група осіб - два і більше суб'єкта, що діяли без попередньої змови між собою.

Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

13. Погрози вбивством (ст. 129 кку)

Об'єкт злочину - безпека людини.

Об'єктивна сторона злочину- виявлений зовні намір позбавити іншу людину життя, який може знайти свій вираз в усній чи письмовій формі, у жестах тощо.

Погроза може бути висловлена безпосередньо потерпілому або доведена до нього через третіх осіб. Злочин вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим як реальної. Суб'єкт злочину - загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

14. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби (ст. 130 кку)

Безпосередній об'єкт злочину - здоров'я людини.

Об'єктивна сторона злочину за ч.1 ст. 130 КК - це створення загрози зараження потерпілого ВІЛ-інфекцією або іншою невиліковною хворобою.

Способом поставлення в небезпеку зараження найчастіше є статеві зносини, але не можна виключати й інші дії (виконання татуювань, ін'єкцій тощо).

Злочин вважається закінченим з моменту поставлення іншої особи в небезпеку зараження незалежно від наслідків.

Суб'єкт злочину - спеціальний - фізична осудна особа яка досягла 16 років, та знає про наявність у неї ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, а також інша особо (крім медичних та фармацевтичних працівників), що здійснює певні маніпуляції з біологічним матеріалом, який містить таку ін'єкцію, про що винному було відомо.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом - суб'єкт усвідомлює наявність у нього ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби і водночас усвідомлює, що своїми діями ставить потерпілого в небезпеку зараження.

Частина 2 ст. 130 КК передбачає відповідальність за зараження іншої особи хворобою, про яку йдеться у ч. 1 цієї статті, якщо винна особа знала, що вона є носієм вірусу. - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Суб'єкт злочину - спеціальний - фізична осудна особа, яка досягла 16 років та знає про наявність у неї ВІЛ чи іншої невиліковної хвороби, що є небезпечною для життя людини.

Частина 3 ст. 130 КК передбачає відповідальність за зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього.

Суб'єктом зараження неповнолітнього може бути тільки повнолітня особа, тобто така, що досягла 18 років на момент вчинення злочину.- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми

років.

Частина 4 ст. 130 КК передбачає відповідальність за умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини. Суб'єктивна сторона таких дій характе­ризується прямим або непрямим умислом щодо зараження. - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.