
- •1.Граматична природа складного речення. Ознаки складного речення. (ст..153)
- •2.Однорідні і неоднорідні означення.
- •3.Напівпредикативні відношення.
- •4.Засоби вираження семантико-синтаксичних відношень і синтаксичних зв’язків у складному реченні. (ст..169)
- •5. Складносурядні речення з приєднувальними і градаційними сполучниками(ст..185)
- •8. Складносурядні речення з єднальними,зіставно – протиставними, розділовими сполучниками.
- •9. Способи вираження відношень між частинами складного речення
- •10. Синтаксичні особливості цілого тексту
- •11. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •12. Складнопідрядні речення з супідрядністю
- •13. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю
- •14. Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами.
- •15. Безсполучникові складні речення з однотипними частинами.
- •16. Пряма мова, непряма і невласна пряма мова та розділові знаки при ній.
- •17. Типи складних речень:
- •18. Складнопідрядні речення з підряними допустовими (с. 214)
- •19. Сполучники і сполучні слова у складнопідрядному реченні. Критерії розмежування. (с.170-172)
- •20. Граматична природа складносурядного речення (с. 176)
- •21. Складносурядні речення з приєднувальними складносурядними відношеннями (с. 179)
- •22. Історія вивчення складного речення (с. 153)
- •25. Вставні і вставлені компоненти
- •Обурення або здивування
- •26. Складносурядні речення відкритої і закритої структури
- •27. Синтаксичні зв’язки у складному реченні
- •Недиференційований синтаксичний зв’язок
- •29.Підрядний синтаксичний зв'язок і його різновиди (ст163-166)
- •30.Відокремлення як спосіб ускладнення простого речення (ст. 109)
- •31.Вставні компоненти, їх значення і граматичне вираження(ст. 124)
- •32.Речення з однорідними членами (ст. 119)
- •33. Відокремлені обставини
- •34. Сурядний синтаксичний зв»язок та його різновиди
- •35.Умови відокремлення другорядних членів речення
- •36.Співвідношення типів сурядного синтаксичного зв»язку і семантико- синтаксичних відношень у складносурядному реченні.
- •37. Уточнювальні і пояснювальні компоненти у структурі простого ускладненого речення.
- •38. Підрядний прислівний синтаксичний зв’язок.
- •39.Типи формального ускладнення простого речення.
- •40. Граматичні функції вокатива.
- •41.Умови відокремлення прикладки.
- •42.Питання про речення з однорідними присудками.
- •49. Аспекти вивчення складного речення (ср) (ст. 154-159)
- •50. Основні типи підрядних речень, що виділяють в сучасному синтаксисі (лекція)
- •51. Поняття про складнопідрядне речення. Принципи класифікації складнопідрядних речень (ст.186-190)
- •52. Смислові відношення між частинами складносурядного речення та засоби зв’язку між ними. (лекція) Формальні типи складносурядних речень. (ст. 178)
- •54. Звертання. Значення і способи вираження звертання.
- •55. Поняття про складносурядне речення. Його місце в системі мови.
- •56. Граматична форма і граматичне значення безсполучникового складного речення. Засоби вираження зв’язків між частинами безсполучникових речень. (ст. 223)
- •57. Основні різновиди безсполучникових складних речень. Пунктуація у безспол. Складному реченні.
- •58. Принципи класифікації складнопідрядних речень, основні типи підрядних речень у сучасному синтаксисі. Ст. 186-190
- •59. Поняття про синтаксичне ускладнення простого речення, семантичне та формальне ускладнення, типи формального ускладнення. Ст. 105-107
- •63. Класифікації речень у синтаксисі. Типи речень за метою висловлювання. Типи речень за експресією. Типи речень за структурою. Прості речення двоскладні / односкладні, непоширені / поширені.
- •64. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень.
- •65. Повні і неповні речення. Різновиди неповних речень за складом. Роль неповних речень у діалогічному та монологічному мовленні.
1.Граматична природа складного речення. Ознаки складного речення. (ст..153)
Складне речення відрізняється від простого:
А)кількістю предикативних частин (просто реченняє моно предикативним; складне – полі предикативним),
Б)особливостями будови (просте речення утвор.поєднанням слів – членів речення; складне – моделями простих речень,які в складному є його частинами),
В)основним граматичним значенням(у простому реч.- це предикативність; у складному – семантико-синтаксичні відношення,які існують між частинами),
Г)реалізацією синтаксичного зв’язку (у простому реченні провідним є синтаксичний зв'язок між підметом і присудком; у складному – хвязок між предикативними частинами),
Г)особливостями структурної схеми.
Основні ознаки скл.реч.:
1)поліпредикативність;
2)наявність структурної схеми;
3)змістова єдність;
4)інтонаційна завершеність;
5)комунікативна самостійність.
Складне речення – це синтаксична одиниця-конструкція,утворена поєднанням за певною структурною схемою двох чи більше предикативних частин,між якими встановлюється семантико-синтаксичні відношення,оформлені синтаксичним зв’язком.
У синтаксисі вивчення складних речень і їх класифікацію здійснюють за різними критеріями. У новітній синтаксичній класиології за власне граматичним критерієм (характер синтаксичного зв’язку) складні речення поділяються на:
А)складносурядні(сполучникові і безсполучникові),
Б)складнопідрядні(сполучникові і безсполучникові),
В)з недиференційованим синтаксичним зв’язком,тобто таким,який не диференціюється на: сурядний і підрядний(безсполучникові),наприклад:
1)Є тисячі ланів,але один лиш мій…(В.Симоненко); Вечір спадає над степом,ластівки змигують в передзахіднім сонці(О.Гончар);
2)А між вербами,які вкутались теплим присмерком,сонно лопотіла річка(В.Близнець); Я знаю: мова мамина – свята(М.Адаменко);
3)Росте передгроззя: скоро буде гроза(Микола Хвильовий).
І Вихованець розгляд.також речення із взаємозалежними частинами,до яких відносить конструкції на зразок Здавалось,що не бачить більше людям сонця ясного(А.Казка).
2.Однорідні і неоднорідні означення.
Традиційно однорідні члени визначають як структурний і смисловий компонент простого ускладненого речення; вони характеризуються ідентичністю синтаксичної позиції,одно функціональністю,об’єднані між собою сурядним зв’язком,перебувають при цьому в однакових синтаксичних відношеннях з іншим членом речення.(ст.119)
Однорідні означення формують сурядний(сполучниковий,безсполучниковий)ряд,перебуваючи у безпосередньому зв’язку з пояснювальним додатком чи підметом. Вони виражаються переважно: формами прикметника і дієприкметника: Жива і скошена тече в мені трава,лиш потім – вічно – наді мною; Рідна мова – ценайособистішніша і найглибшасфера обстоювання свого «Я»,коли воно є,своєї особистої і національної гідності;а також формами інфінітива,інфінітивними зворотами: Прийшов приказ з волості рівняти шляхи,лагодити мости та насипатьна багнах греблі; Комбінованими діями всіх армій фронту завдання оточити й знищити головні сили ворога на північ і на північний схід від кримських горловин виконано блискуче; займенниковими формами: Справа виявилася не такою легкою і потребувала ще довгий час неабияких наших і їхніх зусиль; прийменниково-іменниковими формами:На цю годівницю сіла перша синичка, Зелененька,з жовтим животиком,в чорнім очіпочку.Однорідні прикладки: Попереду йшов Довбуш із своїми вірними товаришами Палієм,миром,Кригою,Іваном з Рахова і Пугачем.
Нерідко однорідний ряд може складатися с різних морфологічних синтаксичних одиниць,виражених прислівниками,прийменниково-іменниковими конструкціями,дієприслівниковими,порівняльними зворотами: З глибини шляху срібно,з перебоями задзеленчав дзвоник; А працює він буйно,болісно,засукавши рукава,внуртувавши пальцями в саме пекло живого життя; Вдень тут сіро,похмуро,як у склепі.
Неоднорідні означення(ст..123) вжив. Для познач.атрибутивних одиниць різної семантики,що характеризують різнобічно предмет,виражаються за допомогою прикметників різної семантики,а також поєднанням прикметника з займенником,числівником,дієприкметником. Наприклад: Над твоїм розстріляним коханням Скажено глузували соловї. Біля нього сидів білий кудлатий пес і дивився на берег.