6. Як співвідносяться між собою поняття «логістика» та «виробничий процес»?

Логістика – це теорія та практика управління ланцюгом постачання в економічних системах. Управління ланцюгом постачання – це основне виробництво, а теорія та практика – це логістика, яка повинна забезпечити ефективність і неперервність основного виробництва.

Логістика передбачає сітьове планування процесу виготовлення продукції, тобто яку сировину, матеріали і комплектуючі та коли необхідно закупити, якими транспортними засобами та в якій послідовності доставити на підприємство, на яких складах і в якій кількості зберігати, як реалізувати продукцію споживачам, здійснення контролю за реалізацією намічених планів.

Логістика створює умови ефективної роботи ланцюга постачання, тобто координує функції та бізнес-процеси на підприємстві та між підприємствами.

Внутрішній ланцюг постачання (далі – виробничий процес) - це послідовність подій в середині підприємств, задіяних в зовнішньому ланцюгу постачання.

7. Що означають поняття «виробничий процес» і «виробнича операція»?

Процес – це перетворення сировини в готову продукцію. При аналізі процесу вивчається потік матеріалу або продукції, наприклад, вал, який обробляється на токарному станку: вал сверлиться, потім обточується й відрізається на задану довжину.

Внутрішній ланцюг постачання (далі – виробничий процес) - це послідовність подій в середині підприємств, задіяних в зовнішньому ланцюгу постачання.

Операція - дії робочих і станків по перетворенню продукту. Спочатку на станку сверляться центрові отвори (перша операція), обточується зовнішня поверхня (друга операція), потім підрізуються торці вала за заданими параметрами (третя операція). Ці дії — окремі операції.

8. Із яких складових формуються внутрішній та зовнішній ланцюги постачань.

Зовнішній ланцюг постачання включає послідовність подій між видобуванням сировини та реалізацією готової продукції споживачу.

Внутрішній ланцюг постачання (далі – виробничий процес) - це послідовність подій в середині підприємств, задіяних в зовнішньому ланцюгу постачання.

9. Принцип діяльності витягаючої виробничої системи «метод "Барабан-Буфер-Канат"».

На підприємстві підрозділи мають різну продуктивність: одні можуть виготовити більше продукції, інші за той же час менше. «Розтягування» ланцюга у цьому разі має форму створення незавершеного виробництва: на складі утворяться велика кількість незавершеної продукції. Щоб цього уникнути потрібно ритм всього підприємства підпорядкувати ритму вузького місця.

Ось як це виглядить.

Рисунок 2.6 - Метод «барабан-буфер-канат»

На вхід дільниці "А" подається сировина. Дільниця "А" виробляє напівфабрикат продукту, який подається на дільницю "Б", а потім на дільницю "В", яка є вузьким місцем у технологічному процесі, бо обробляє найменшу кількість продукції й називається в теорії обмежень "барабаном". Поки дільниця "В" працює над продуктом, дільниці "А" і "Б" перебувають в стані очікування або виконують якусь іншу роботу. У певний момент із дільниці "В" (вузьке місце) поступає сигнал на вхід дільниці "А", який у цій теорії називають "канатом" і дільниця "А" починає виробляти новий продукт.

На випадок збоїв у технологічному процесі для вузького місця створюється страховий запас незавершеної продукції (шарики на рис. 2.6), який називається "буфером".

Першим елементом системи управління на виробництві є вузьке місце, яке в теорії обмежень названо «барабаном» і яке задає ритм роботи всьому підприємству. Неприпустимо, щоб процеси у вузькому місці зупинилися, бо застопориться робота підприємства.

Другим елементом системи управління на виробництві є «буфер», тобто страховий заділ незавершеного продукту або час випередження графіка надходження продукту на вузьке місце.

Буфер (запас або проміжок часу) створюється перед вузьким місцем. На всіх інших робочих ділянках буфери не створюються. В результаті досягається низький рівень незавершеної продукції та скорочення часу виробництва.

Третій елемент системи управління - «канат», тобто механізм, що зв'язує «барабан» зі входом технологічного процесу і який дає сигнал про запуск виробничого процесу. Поняття «канат», яке застосовується в теорії обмежень в японській інтерпретації відоме під назвою «канбан», тобто картка.

При всій різноманітності запасів на підприємстві постійно чогось не вистачає. Необхідність рішення проблеми призвела до організації виробництва по принципу «точно в строк», коли кожна попередня стадія робить тільки те, що необхідно наступній, точно в потрібний час і точно в потрібній кількості. За рахунок цього реалізується так звана витягаюча виробнича система, коли кожна наступна стадія витягує у попередньої необхідну їй продукцію. Для цього застосовуються спеціальні картки, які призначені для того, щоб врівноважити швидкість інформаційного та матеріального потоків. Ці потоки рухаються в протилежних напрямках: інформаційний потік від кінця виробничого ланцюжка йде до його початку, а матеріал, навпаки, від початку до кінця.