14. Планування діяльності підприємства: сутність, функції, принципи, специфіка та технологія здійснення.

Загальноприйнятим є розуміння планування як процесу встановлення цілей діяльності підприємства та їх конкретизації в господарських завданнях і способах їх досягнення, строках і послідовності реалізації за ефективного використання всіх видів ресурсів.

Посідаючи чільне місце в системі управління підприємством, планування визначає, з одного боку, конкретні цілі, завдання розвитку виробництва, а з другого — засоби їх досягнення. Тобто на стадії планування оцінюються матеріальні, трудові, фінансові можливості підприємства та розв’язуються проблеми найефективнішого залучення, розподілу та використання ресурсів. Саме планування об’єднує галузі, різноманітні організації і підприємства в цілісну виробничо- господарську систему, забезпечуючи її прогресивний розвиток у напрямі досягнення загальних цілей. Планування сприяє збалансованому і рівномірному функціонуванню ринкової системи, створюючи механізми найбільш повного й ефективного використання наявних ресурсів, комплексного вирішення науково-технічних, виробничих, економічних, соціальних завдань управління підприємствами.

Основними функціями планування є:

• функція реалізації — планування є основним засобом реалізації економічної політики на підприємствах, галузях і в економіці в цілому, передбачаючи темпи і джерела розвитку виробництва, напрями науково-технічного прогресу, використання його досягнень у виробництві. Наслідком цієї функції є планомірне використання фонду заробітної плати, організація системи преміювання, кредитування, фінансування, оподаткування та ефективне застосування інших інструментів господарювання;

• функція узгодження — забезпечення узгодженого розвитку підрозділів підприємства, підприємств, галузей і економіки. Ця функція сприяє вирішенню завдань пропорційного розвитку, оскільки планування, встановлюючи певні параметри об’ єктів планування, формує відповідні макро- та мікроекономічні пропорції;

• функція передбачення — формує передбачуваний у певних межах характер господарювання, тобто забезпечує розроблення обґрунтованих планових завдань, що чітко визначають рівень розвитку підрозділів підприємства, підприємств, галузей і економіки в певні моменти прогнозних періодів, застосовуючи науково обґрунтовані методи і показники оцінки їх діяльності, а також відповідні форми економічного стимулювання;

• функція єдності — базуючись на науково обґрунтованих і емпірично виважених принципах, методах та процесах розроблення і прийняття господарських рішень, планування забезпечує єдність керуючих впливів на суб’єктів господарювання, які функціонують як на мікрорівні (підприємство), так і на макрорівні (економіка в цілому). Ця функція сприяє створенню умов для ефективного функціонування національної господарської системи.

Принципи планування:

• ієрархічності — означає, що плани нижчих ланок ієрархічної структури підприємства (цехів, бригад) спрямовані на досягнення цілей і виконання завдань підприємства в цілому;

• матеріальної і моральної заінтересованості — його дотримання дає змогу створювати стимули для розроблення напружених, але реальних планів, впровадження режимів економії всіх видів витрат, раціонального використання ресурсів;

• науковості — плани будуються на основі врахування об’ єктивних закономірностей функціонування економічних систем і науково-обґрунтованих нормативів;

• безперервності — спричинений постійністю процесу господарської діяльності і виражається в розробленні взаємозалежних і узгоджених планів на суміжні часові періоди в їх органічному поєднанні;

• оптимальності — означає встановлення такого плану, котрий сприяв би найефективнішому використанню обмежених ресурсів;

• стабільності — означає, що в період їх виконання жодна ланка не може кардинально змінювати планові завдання.

Процес планування на підприємстві здійснюється шляхом реалізації таких етапів:

• встановлення загальних цілей підприємства;

• визначення конкретних цілей підприємства на плановий період з подальшою їх деталізацією;

• визначення шляхів, способів, методів і засобів досягнення цілей;

• контроль за процесом досягнення поставлених цілей.

Планування завжди спирається на фактичні й нормативні дані минулого і теперішнього періодів, але намагається встановити та контролювати процес розвитку підприємства в теперішньому й майбутньому часі. Ступінь обґрунтування будь-якого плану значно залежить від достовірності вихідних показників, які характеризують досягнутий рівень розвитку окремого підприємства. Оскільки підприємство є лише незначною частиною загальної ринкової системи, то для планування його діяльності необхідно мати найточніші мікроекономічні показники.