31.Сутнісно-елементна характеристика інтелектуального капіталу та специфіка управління ним на підприємстві.

Сутність інтелектуального капіталу як економічної категорії трактується як його здатність створювати нову вартість інтелектуальних ресурсів підприємства (які представлені людським і машинним інтелектами, а також іншими інтелектуальними продуктами, створеними або залученими зі сторони).

Інтелектуальний капітал складається із трьох компонентів: людського капіталу, організаційного (або структурного) капіталу і клієнтського капіталу.

Людський капітал є сукупністю знань, практичних навичок і творчих здібностей конкретних фізичних осіб як єдиної економічної цінності певного суб’єкта бізнесу.

Структурний капітал — це все, що створюється працівниками на підприємстві та пов’язане з формуванням інтелектуального потенціалу (програмне забезпечення, бази даних, патенти, товарні знаки, програмні засоби ЕОМ).

Клієнтський капітал — це система усталених, надійних, довгострокових довірчих і взаємовигідних відносин підприємства зі своїми клієнтами, покупцями товару, яка склалася за час його роботи на ринку. По суті це комплексний, складний нематеріальний актив. Сюди відносять бренди, клієнтуру, фірмове найменування, канали збуту, систему ділових зв’язків, ліцензійні договори, опціонні угоди.

Людський, організаційний та клієнтський капітал взаємодіють один з одним. Недостатньо інвестувати в кожний із них окремо. Вони повинні підтримувати один одного, створюючи

синергічний ефект, і тоді відбувається перехресний вплив одних видів нематеріальних активів на інші.

Людський, організаційний та клієнтський капітал взаємодіють один з одним. Недостатньо інвестувати в кожний із них окремо. Вони повинні підтримувати один одного, створюючи

синергічний ефект, і тоді відбувається перехресний вплив одних видів нематеріальних активів на інші.

Право власності на нематеріальні активи здебільшого реалізовує сам власник. Однак останній може передати таке право будь-якій заінтересованій особі, укладаючи з нею ліцензійну угоду.

32. Поняття, функціонально-елементний склад, інструменти здійснення та значення інвестицій.

під інвестиціями розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти

підприємницької та інші види діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Класифікація та сутність різновидів інвестицій:

1. За об’єктом вкладення капіталу виділяють:

• реальні інвестиції — характеризують вкладення капіталу у від¬творення основних засобів, нематеріальних активів, в оборотні ко¬шти та інші об’єкти інвестування, які пов’язані із здійсненням операційної діяльності, або в трудові ресурси підприємства;

• фінансові інвестиції — це вкладення капіталу в різні види фінан¬сових інструментів, переважно в цінні папери (акції, облігації та інші цінні папери, які емітуються іншими підприємствами або державою)

2. За характером участі в інвестиційному процесі виокремлюють:

• прямі інвестиції — передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об’єкта інвестування та вкладенні капіталу;

• непрямі інвестиції — характеризують вкладення капіталу інвес¬тора, яке опосередковане іншими особами (фінансовими посеред¬никами)

3. За терміном інвестування виділяють:

• короткострокові інвестиції

• довгострокові інвестиції

4. За формами власності капіталу, що інвестується, виділяють:

• приватні інвестиції

• державні інвестиції

5. За національною належністю капіталу виділяють:

• національні інвестиції

• іноземні інвестиції

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання виступають фінансові ресурси 

Як економічна категорія інвестиції виконують найважливіші функції, без яких неможливе нормальне, економічно ефективний розвиток країни. 

Значення інвестицій полягає в тому, що реалізація їх функцій є необхідною умовою і основою наступного: розширене відтворення; прискорення науково-технічного прогресу; забезпечення обороноздатності держави; розвиток фінансових ринків, банківської сфери; підвищення якості товарів і послуг, забезпечення їх конкурентоспроможності; охорона природного середовища, вирішення екологічних проблем; збільшення зайнятості населення, зниження рівня безробіття; міжнародна кооперація; розвиток соціальної сфери.