23. Основні засоби підприємства: поняття, характерні риси, функціонально-елементний склад, значення та вартісна оцінка.

ОсЗ – це матеріальні активи, що мають значну вартість і використовуються тривалий час у господарському процесі у незмінній споживчій формі, переносячи свою вартість на собівартість виготовленої продукції частинами у міру спрацювання.

Характерні риси об*єктів ОсЗ:

1) матеріальна форма

2) вартість окремого об*єкта перевищує 2500 грн

3) викор. у госп. д-сті протягом періоду білього за 1 рік ( або більше 1 операцю циклу, якщо він довший за рік)

4) поступове зменшення вартості під впливом фіз. та морального зносу

5) відшкодування понесених на створення (придбання) об*єкта витрат поступово шляхом амортизації

До ОсЗ належать:

• земельні ділянки

• капітальні витрати на поліпшення землі

• будинки, споруди та передавальні пристрої

• машини та обладнання

• транспортні засоби

• прилади, інструменти, прилади, меблі

• довгострокові біологічні активи

• ін. ОсЗ

Основні засоби є одним з найважливіших чинників будь-якого виробництва. Їх стан та ефективне використання прямо впливає на кінцеві результати господарської діяльності підприємств.

Складові вартості об*єкта ОсЗ:

1) витрати на придбання (створення)

2) реєстрац. збори, держ. мито та ін обов*язкові платежі, пов*язані з набуттям прав на об*єкт ОсЗ

3) ввізне мито

4) витрати страхування ризиків доставки об*єкта ОсЗ на п-во

5) витрати на транспортування, монтаж і налагодження об*єкта

Оцінювання ОсЗ підприємства дає змогу одержати грошовий вираз їх вартості.

Види вартості об*єкта ОсЗ:

1) за моментом оцінки

• первісна варт – вартість об*єкта ОсЗ на момент уведення в дію або придбання

• відновна варт- переоцінена варт об*єкта за поточними цінами

2) за станом

• повна – вартість об*єкта у новому вигляді

• залишкова – це первісна вартість з урахуванням переоцінки – накопиченої амортизації об*єкту

3) інші види

• ліквідаційна варт – сума коштів, яку планують отримати від ліквідації б*єкта по закінченні його експлуатації за мінусом витрат на його ліквідацію

• вартість, що амортизується – первісна або переоцінена варт. об*єкта за мінусом ліквідаційної

Середньорічна вартість основних фондів— це розрахункова величина, яка визначається на основі первісної вартості з урахуванням їх введення та ліквідації за такою формулою: ОЗср = ОсЗпоч+ОЗввед*(n/12)- ОЗвивед*(m/12)

24.Знос та відтворення основних засобів: поняття, різновиди, значення, оцінювання параметрів.

Знос — це втрата об'єктом основних засобів фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього — і вартості.

Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння.

Під фізичним (матеріальним) спрацьовуванням (фізичний знос) основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первинних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їх реальної вартості — економічного спрацьовування. Фізичне спрацювання засобу праці можна поділити умовно на дві частини: ту, що періодично усувають проведенням ремонтів, і ту, що її в такий спосіб усунути неможливо. Ступінь фізичного спрацювання окремого засобу праці можна визначити двома розрахунковими методами: 1) за строком її експлуатації; 2) за даними обстеження технічного стану.

Техніко-економічне старіння основних фондів (моральний знос) — це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу. Поділ. на повне і часкове.

Відтворення основних засобів — це процес їх безперервного поновлення (відновлення). Відтворення буває просте та розширене. Просте відтворення основних засобів — це їх відновлення в тому самому обсязі, у якому вони були зношені та вибули. Головним джерелом є амортизаційні відрахування. До простого відтворення належить:

1) ремонт— це усунення ушкоджень, поломок, вад основних засобів з метою відновлення їх експлуатаційних якостей.

• поточний ремонт — збереження засобів праці у придатному для продуктивного використання стані та запобігання прогресуючому фізичному спрацюванню шляхом усунення дрібних неполадок.

• капітальний ремонт — максимально можливе відновленні первинних техніко-експлуатаційних параметрів засобів праці, капітальний є найскладнішим за обсягом виконуваних робіт.

• відновлювальний ремонт – проводиться внаслідок стихійного лиха.

2) модернізація діючого виробничого устаткування - означає його вдосконалення з метою запобігання техніко-економічному старінню та підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог.

3) заміна фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці.

Розширене відтворення — це таке відтворення, яке передбачає розширення діючих основних засобів за рахунок збільшення їх кількості та поліпшення або придбання продуктивніших та економічних основних засобів. Основним джерелом фінансування є прибуток. Може здійснюватися у вигляді

• технічного переозброєння діючого підприємства - здійснення відповідно до плану його технічного розвитку (без розширення наявних виробничих площ) комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць виробництва.

• реконструкції діючого підприємства - здійснюється за єдиним проектом повним або частковим переобладнанням виробництва. За необхідності можуть бути споруджені нові або розширені існуючі допоміжні та обслуговуючі об’єкти.

• реконструктивних робіт - будівництво нових виробничих об’єктів замість тих, дальшу експлуатацію котрих визнано недоцільною.

• розширення діючого підприємства - спорудження його другої та наступних черг, додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення функціонуючих, а також організацію допоміжних і обслуговуючих виробництв, комунікацій тощо.

• нового будівництва - спорудження окремих виробничих об’єктів або підприємств, що здійснюється на нових майданчиках та за затвердженим окремим проектом.