- •1.Підприємство: поняття, мета і завдання діяльності, основні контрагенти та функціональні моделі
- •2. Підприємництво: сутність, функції, форми, особливості та моделі здійснення
- •3.Правові основи функціонування підприємства: порядок створення, здійснення і регулювання діяльності та ліквідації
- •4.Сутнісно-видова характеристика підприємств та їх об’єднань.
- •5. Характеристика змісту, переваг та недоліків основних організаційно-правових форм підприємства
- •6.Зовнішнє середовище функціонування підприємства: поняття, рівні, основні складові та їх параметри
- •10.Якість продукції (робіт, послуг) підприємства:поняття, значення, аспекти, основнііндикаторита технологія оцінювання.
- •11.Конкурентоспроможність продукції (робіт, послуг) підприємства: поняття, фактори формування та особливості оцінювання.
- •13. Кон’юнктура цільового ринку: поняття, необхідність та аспекти оцінювання, основні індикатори.
- •14. Планування діяльності підприємства: сутність, функції, принципи, специфіка та технологія здійснення.
- •15. Сутнісно-видова характеристика планів підприємства та технологія їх формування.
- •17. Персонал підприємства: поняття, класифікація, значення та сучасні тенденції формування.
- •18. Планування чисельності окремих категорій персоналу: фактори, особливості процесу та технологія обчислення потреби.
- •19. Продуктивність праці персоналу: поняття, особливості вимірювання та планування, резерви і напрямки підвищення.
- •20. Мотивація трудової діяльності персоналу підприємства: поняття, значення, принципи здійснення, основні моделі та методи.
- •21. Оплата праці: сутність, функції, державна політика і основи організації на підприємстві.
- •22. Форми й системи оплати праці: сутність та особливості застосування.
- •23. Основні засоби підприємства: поняття, характерні риси, функціонально-елементний склад, значення та вартісна оцінка.
- •24.Знос та відтворення основних засобів: поняття, різновиди, значення, оцінювання параметрів.
- •25. Амортизація основних засобів: поняття, значення, особливості здійснення та методи нарахування.
- •26. Економічна діагностика основних засобів та напрямки підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства.
- •31.Сутнісно-елементна характеристика інтелектуального капіталу та специфіка управління ним на підприємстві.
- •32. Поняття, функціонально-елементний склад, інструменти здійснення та значення інвестицій.
- •33. Фінансові інвестиції підприємства: поняття, мотивація здійснення, основні інструменти та особливості оцінювання їх ефективності.
- •34. Реальні інвестиції підприємства: поняття, об’єкти вкладання, принципи та технологія оцінювання ефективності.
- •35. Сутність, значення та класифікація інновацій.
- •36. Інноваційна діяльність: поняття, види та особливості здійснення на підприємстві.
- •49. Діагностика фінансово-майнового стану та ефективності діяльності підприємства: поняття, значення, інформаційні джерела, основні аспекти дослідження та показники.
- •50. Інтегральна ефективність підприємства: поняття, види, аспекти оцінки та основні резерви підвищення.
- •51. Реструктуризація підприємства: сутність, форми, завдання, технологія здійснення та основні заходи.
- •54. Антикризова діяльність підприємства: поняття, цілі, особливості здійснення та основні напрямки впливу.
- •55. Банкрутство підприємства: поняття, причини, значення, технологія здійснення та особливості прогнозування.
17. Персонал підприємства: поняття, класифікація, значення та сучасні тенденції формування.
з переходом у 2002 році до системи міжнародного обліку й статистики стали вживати іншу категорію — «економічно активне населення», яка в цей час є тотожною поняттю «робоча сила». Трудові ресурси є формою вираження переважної частини людських ресурсів. Поняття «трудові ресурси» має право на існування, оскільки показує максимально можливу чисельність трудоактивного населення. Поняття «економічно активне населення» — це та реальна частина трудових ресурсів, що добровільно працює або хоче працювати.
Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями та знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.
Трудовий колектив — сукупність працівників підприємства, організації, компанії, об’єднаних загальною метою досягнення певних кінцевих результатів своєї спільної діяльності. Отже, цей термін має соціально-політичний відтінок.
Трудовий потенціал — це інтегрована оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення, яка означає його приховані можливості. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров’я, освіта, професіоналізм, моральність, вмотивованість, уміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність,
організованість тощо.
Кадри — сукупність працівників певного рівня знань, професії, компетенції та кваліфікації, що мають значний стаж роботи на певному підприємстві.
Персонал підприємства — це наймані працівники, тобто особи, які уклали трудовий договір (контракт) з роботодавцем. До складу персоналу входять також власники або співвласники
підприємства, якщо вони беруть участь у діяльності організації своєю особистою працею й одержують зарплату поряд з належною їм частиною доходів. Персонал підприємства є об’єктом управління, продуктивною силою, основною складовою кожного виробничого процесу. У цьому зв’язку перевагу слід надавати терміну «персонал» як більш узагальнюючому, універсальному.
З огляду на те що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їх призначенню, усіх працівників ділять на дві групи: персонал основної та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості до першої групи — промислово-виробничого персоналу — відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони, тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу належать працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв’язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо.
Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії:
^ керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників;
^ спеціалісти — працівники, які виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, тобто інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо;
^ службовці — це працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі- друкарки, стенографісти тощо;
^ робітники — це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також виконуючий ремонти, переміщення вантажів, перевезення пасажирів, надання матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур’єрів, гардеробників.
