1.Підприємство: поняття, мета і завдання діяльності, основні контрагенти та функціональні моделі

Підприємство — це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виробляє продукцію (виконує роботи, надає послуги). Крім того, підприємство є самостійним статутним суб’ єктом господарювання, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство створюється компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування чи іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково- дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством.

У своїй діяльності підприємства взаємодіють з рядом зовнішніх контрагентів. Традиційно під заінтересованими контрагентами розуміють суб’єктів зовнішнього середовища чи учасників господарської діяльності підприємства, які намагаються реалізувати власні економічні інтереси за допомогою певного підприємства. Основні контрагенти: Акціонер (власник), Менеджер, Працівник (профспілка), Банківська чи інша фінансова установа, Постачальник матеріальних ресурсів, Страхова компанія, Держава (орган влади), Споживач (суспільство), Конкурент, Освітня чи науково- дослідна організація, рекламна компанія та інші заінтересовані фізичні й юридичні особи.

У процесі історичної еволюції економічної наукової думки та розвитку практики господарювання сформувалися й у певні періоди домінували такі функціональні моделі підприємств:

• Виробнича - максимізація обсягів виробництва продукції (послуг);

• Ринково орієнтована - ефективне пристосування до умов ринку

• Маркетингова - створення підприємства під вимоги ринку та споживачів

• Споживацька - повне задоволення вимог споживачів

• Компромісна — задоволення вимог споживачів відповідно до можливостей підприємства

• Інноваційна - виявлення і задоволення нових вимог споживачів згідно з можливостями розвитку підприємства

2. Підприємництво: сутність, функції, форми, особливості та моделі здійснення

Підприємництво — сучасна форма господарювання, динамічний, активний елемент бізнесу, що являє собою самостійну, ініціативну, систематичну господарсько-фінансову діяльність суб’єктів усіх форм власності в межах чинного законодавства на свій ризик і під особисту майнову відповідальність, або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи з метою виконання місії суб’єкта та задоволення потреб споживача.

Сучасна економічна наука виокремлює три головні функції підприємницької діяльності:

• ресурсну (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів);

• організаційну (організація маркетингу, виробництва, збуту, реклами та інших господарських справ);

• творчу (новаторські конструктивні ідеї, генерування й активне використання ініціативи, вміння ризикувати).

Підприємницька діяльність може здійснюватись як в індивідуальній, так і в колективній формі. Індивідуальна означає здійснення її громадянами, тобто фізичними особами, вільними у встановленні своїх прав і обов’язків на основі договору (угоди) і у визначенні будь-яких умов договору (угоди), що не суперечать чинному законодавству. За індивідуальної форми підприємництва в одній особі одночасно поєднується власник і підприємець.

Колективна форма передбачає межі та процедури, які окреслені жорсткіше з участю держави. У таких випадках підприємницька діяльність здійснюється вже на основі і в межах тих завдань і повноважень, котрі відбиті в засновницьких документах та статутах підприємств (організацій) різних форм власності. Моделі здійснення підприємництва:

Класична (традиційна) модель підприємництва орієнтована на ефективне використання наявних ресурсів підприємства. Схема підприємницьких дій за такої моделі достатньо проста і чітко окреслена: оцінювання наявних ресурсів; вивчення можливостей досягнення поставленої мети; використання тієї можливості, яка зможе забезпечити максимальну віддачу від наявних ресурсів.

Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання будь-яких (у межах закону) і насамперед нових управлінських рішень для підприємницької діяльності, особливо коли бракує власних природних ресурсів. Схема дій за цією моделлю є такою: формулювання головної мети; вивчення зовнішнього середовища з метою пошуку альтернативних можливостей; порівняльна оцінка власних ресурсів і відшуканих можливостей; пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів; аналіз можливостей конкурентів; реалізація завдань згідно з вибраною концепцією.