- •3. Кристалізація.При литті необхідно застосовувати такі матеріали (та умови кристалізації або їх поєднання) для яких розмір кристалів був би мінімальним.
- •17. Зварювання плавким електродом
- •19.Зварювальна дуга — це ділянка електричного кола, на якій проходить спад напруги і яка поділяється на три області: катодну та анодну плями й стовп дуги (рис. 3.2).
- •20Дефекти зварних з'єднань і методи їх виявлення, особливості зварювання чавуну"
- •21Зварювання під шаром флюсу — один із різновидів зварювання плавленням, відноситься до термічного класу.
- •26Газовий різак — апарат, що служить для змішування паливного газу з киснем, формування підогрівного полум'я, і подачі до металу (виробу), що розрізають струменем різального кисню.
- •27Способи газового зварювання. Розрізняють два основних способи газового зварювання: лівий і правий
- •30. Газове різання металу
- •4. Розділ 8 мідь та сплави на її основі
- •5. Латунь – це сплав міді з цинком (до 43 % Zn). Маркуються латуні буквою "л" і цифрою, що вказує приблизний вміст міді у відсотках
- •3.Ливарні алюміневі сплави
- •8 2. Термопластичні пластмаси ( термопласти )
- •11 Робочі, установочні і допоміжні рухи в металорізальних верстатах
- •6Кристалічна будова металів
- •7. Тве́рдість — властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, твердішого тіла.
- •10Постійними домішками сталей є марганець, кремній, фосфор, сірка, а також гази —водень, азот і кисень. Домішки переходять у метал із шихтових матеріалів і пічних газів.
- •17Вплив легуючих елементів на властивості сталі
17. Зварювання плавким електродом
Зварювання плавким електродом1. Напрямок зварювання2. Оболонка захисна3. Дріт зварювальний4. Газ захисний5. Вана рідкого металу6. Шов зварний7. Метал основнийДокладніше: Зварювання електродами, що плавлятьсяЦей вид зварювання охоплює ряд споріднених технологій, подібних до зварювання під флюсом. Роль флюсу в них відіграє газ, що виходить зі зварювального сопла та охоплює кінець електрода, дугу і зварювальну ванну. Можна одержувати різні характеристики дуги, використовуючи аргон, гелій, вуглекислий газ або суміш перерахованих газів і вводячи при необхідності малі добавки кисню. Головні переваги таких технологій — можливість зварювання хімічно активних металів (алюмінію, магнію, нержавіючої сталі, міді, нікелю), чистота, можливість візуального контролю, більша швидкість і можливість зварювання в незручних положеннях. Діапазон товщини — від 0,1 мм до дуже великих. Для сопла може бути передбачене водяне охолодження.
Важливі різновиди такої технології — дугове зварювання методом обпирання і варіанти імпульсно-дугового зварювання. Ці різновиди дозволяють одержувати деякі специфічні характеристики зварювання за рахунок зміни умов переносу металу через дугу. Вони дають переваги при зварюванні тонких листів у будь-якому просторовому положенні, а також деталей великого поперечного перерізу у вертикальному і навісному положеннях.
15Контактне зварювання — технологічний процес утворення з'єднання в результаті нагрівання металу пропущеним через нього електричним струмом і пластичної деформації зони з'єднання під дією направленого на стиск зусилля.
За допомогою контактного зварювання виготовляють до 90% конструкцій, що зварюють тиском, і близько 50% всіх зварних конструкцій. Це показує переваги контактного зварювання перед іншими способами: високою продуктивністю (час зварювання однієї точки або стику становить 0,02…1,0 с), малою витратою допоміжних матеріалів (води, повітря), високою якістю і надійністю зварених з'єднань при невеликому числі параметрів, за якими потрібно слідкувати, що знижує вимоги до кваліфікації зварника. Це екологічно чистий процес, що легко піддається механізації і автоматизації.
Недоліки контактного зварювання: відносна складність устаткування, труднощі неруйнівного контролю зварних з'єднань.
16Зварювання тертям — це зварювання тиском із нагріванням металу в зоні з'єднання внаслідок тертя його поверхонь під час обертання або зворотно-поступального руху однієї поверхні відносно іншої.
Зазвичай зварювання тертям застосовується при виготовленні деталей, які мають форму тіл обертання. Співвісно розташовані деталі стискуються зварюваними поверхнями з певним зусиллям, а одній із деталей надається обертання. При обертанні відбувається притирання торців та інтенсивне тепловиділення. Забруднення разом із розігрітим до пластичного стану металу витискаються зі стику. Після досягнення в стику достатньої температури відносне переміщення деталей миттєво припиняють і стискують їх із певним зусиллям осадки. У цей момент і утворюється з'єднання.
18. Вибір режиму зварювання
Основними параметрами режиму ручного дугового зварювання є діаметр електроду і сила зварювального струму.
Швидкість зварювання і напруга дуги при ручному зварюванні, як правило, не регламентуються. їх добирає сам зварник залежно від марки електроду і положення шва в просторі.
Діаметр електроду визначає щільність струму в електроді, ширину і глибину зварного шва і рухомість дуги.Зменшення діаметра електроду при одинаковій силі струму збільшує його щільність, зменшує рухомість дуги, збільшує глибину провару шва і зменшує цого ширину.
Діаметр електроду беруть залежно від товщини зварюваного металу.
Сила струму визначає форму провару (ширину і глибину) зварного шва. Збільшення струму збільшує глибину провару, а зниження зменшує його. Крім того, сила струму визначає температуру дуги, а це значить, швидкість плавлення металу.
Сила зварювального струму в основному залежить від діаметра електроду. Для діаметрів 3...6 мм її визначають за формулою
де І − сила зварювального струму, A; d− діаметр електрода, мм; к − з− коефіцієнт, що дорівнює 40...60 − для електродів із стрижнем з низьковуглецевої сталі і 35...40 − для електродів із стрижнем з високолегованої сталі.
