- •1. Здоровя і хвороба. Критерії їх оцінки
- •2. Формування нової якості у хвороби.
- •3. Аналіз хвороби за рівнями абстракції.
- •4. Людина і навколишнє середовище. Екологія людини.
- •5. Визначення здоров’я за вооз.
- •11. Загальна характеристика гельмінтів.
- •12. Аскаридоз, шляхи зараження, механізм розвитку.
- •13. Збудник трихоцефальозу, шляхи, механізм зараження.
- •14.Лямбліоз, шляхи, прояви.
- •16. Ентеробіоз, шляхи, прояви.
- •17. Трихінельоз, шляхи зараження.
- •18. Ехінококоз, шляхи зараження.
- •24. Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання.
- •25. Захворюваність на туберкульоз.
- •26. Збудник туберкульозу, його властивості.
- •27. Шляхи зараження туберкульозом.
- •28. Туберкульоз легень.
- •30. Методи діагностики туберкульозу.
- •31. Специфічна та неспецифічна профілактика туберкульозу.
- •32 .Поняття про венеричні хвороби
- •34. Гонорея, збудник.
- •35. Боротьба з венеричними захворюваннями
- •36. Снід, збудник…
- •37.Поширення захворюв.На снід
- •38. Поширення сніду у дітей
- •39. Анатомо –фізіолог. Особливості органів дихання.
- •40. Порожнина носа, її роль в акті дихання.
- •41.Гігієна органів дихання та голосового апарату.
- •42. Носова кровотеча.
- •43. Гострі запалення мигдаликів.
- •44. Хронічне запалення піднебінних мигдаликів.
- •45. Фізіологія функцій гортані.
- •46. Пневмонія у дітей, їх перебіг у різних вкових категоріях.
- •47. Значення опорно-рухового апарату.
- •49 Хребет, вікові особливості
- •50. Постава її формування Постава - це комплексне поняття
- •51.Функції хребта.
- •52.Паталогічні викривлення хребта та їх роль у виникненні деяких захворювань
- •53. Гостре запалення слизової оболонки шлунку.
- •54.Виразкова хвороба шлунка,основні прояви, ускладнення. Профілактика
- •55. Відмінності перебігу виразки шлунку і виразки 12 перстної кишки.
- •56. Розвиток кори великих півкуль головного мозку.
- •57. Характеристика умовних рефлексів у дітей.
- •58. Типи нервової діяльності у дитячому віці за Красногорським.
- •59. Взаємодія процесів збудження і гальмування.
- •60. Травматизм. Його види і профілактика.
- •61. Дитячий травматизм, профілактика
- •62. Основи десмургії, її розвиток, призначення
- •63. Загальні правила накладання пов’язок в залежності від їх призначення
- •64. Реанімація, завдання її. Основні методи реанімації
- •65. Особливості проведення реанімації дітям
- •67. В яких випадках проводять реанімацію
- •69.Кровотечі класифікація ускладнення.
- •70. Ознаки артеріальних венозних і капілярних кровотеч.
- •71. Способи зупинки кровотечі.
- •72.Носові кровотечі, можливі ускладнення.
- •73. Опіки, класифікація, види.
- •74. Перегрівання. Тепловий і сонячний удар.
- •75. Відмороження, ознак і допомога.
- •76. Поняття про перелом кісток.
- •77. Достовірні ознаки перелому, ускладнення.
- •78. Іммобілізація при переломах кісток.
- •79. Гостра серцева недостатність.
- •80. Бронхіальна астма, причини, прояви.
- •81. Серцева астма, прояви.
- •82. Круп справжній і несправжній.
- •83.Гострий живіт., причини, ознаки.
- •84.Поняття про отрути , класифікація..
- •85. Особливості труєння кислотами і лугами.
- •86. Розпізнавання та знешкодження отрути.
- •87. Отруєння препаратами побутової хімії.
27. Шляхи зараження туберкульозом.
Головне джерело зараження - хвора на туберкульоз людина. Основні шляхи проникнення мікробактерій туберкульозу в організм людини або тварини такі: аерогенний, або інгаляційний, краплинний, або пилковий, аліментарний, контактний і внутрішньоутробний.
Аерогенний шлях зараження. Спостерігається у 90—95 % випадків. При аерогенному шляху інфікування мікобактерії потрапляють у дихальні шляхи з краплинами слизу, харкотиння або пилом. Туберкульоз органів дихання може розвинутися і при проникненні збудника з мигдаликів, лімфовузлів, з черевної порожнини.
Аліментарний шлях зараження пов'язаний із вживанням харчових продуктів від тварин, хворих на туберкульоз, використанням інфікованої їжі, посуду, через молоко хворої матері.
Контактний шлях проникнення мікобактерій можливий у людей, які доглядають хворих тварин або працюють із зараженим матеріалом від хворих, коли збудник захворювання проникає безпосередньо через пошкоджену шкіру або кон'юнктиву. Рідко вхідними воротами туберкульозу можуть бути мигдалики, слизова оболонка очей та статевих органів.
Внутрішньоутробне зараження туберкульозом зустрічається при генералізованих формах захворювання та пошкодженні плаценти під час пологів при аспірації новонароджених навколоплідних вод. Існування спадкового туберкульозу не доведено.
28. Туберкульоз легень.
Первинний туберкульозний комплекс — це клінічна форма первинного туберкульозу, яка виникає при масивному інфікуванні і складається із специфічно уражених внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, лімфангіїту і вогнища специфічної пневмонії — легеневого афекту.Патогенез і патологічна анатомія. Про взаємозалежність уражень в лімфатичних вузлах коренів легень існують різні міркування. Одні автори дотримуються думки, що мікобактерії туберкульозу в місцях проникнення залишають первинний афект, а далі по лімфатичних судинах проникають в лімфатичні вузли, де викликають специфічне запалення. Інші, а їх більшість, вважають, що інфекція, минаючи легеню, уражає лімфатичні вузли, а процес в легенях є вторинним. Первинне ураження лімфатичних вузлів при первинному туберкульозному комплексі є наслідком високої вірулентності інфекції. На гістотомограмах первинного туберкульозного комплексу в збільшених лімфатичних вузлах лімфоїдна тканина повністю перероджена, оточена грануляціями. В сусідніх лімфатичних вузлах є специфічні ураження, але переважає епітеліоїдно-клітинне утворення з гігантськими клітинами з невеликими острівцями казеозу. Легеневий афект первинного туберкульозного комплексу — це аци- нозне або нодозне вогнище казеозної пневмонії, оточене грануляціями або серозно-фібринозним запаленням.Первинний туберкульозний комплекс може перебігати з гострими симптомами і нагадувати тиф, пневмонію. Може бути підгострий початок. Але частіше первинний туберкульозний комплекс починається поступово при ма- ловиражених симптомах. Поряд із симптомами інтоксикації (субфебрильна температура, знижений апетит, підвищене потовиділення) у хворих з'являється кашель з виділенням харкотиння. Але у більшості дітей самопочуття задовільне, кашель слабовиражений або зовсім відсутній. Під час огляду можна виявити параспецифічні реакції (ке- ратокон'юнктивіт, вузлувата еритема), при пальпації — мікрополіаденія. Над ураженою ділянкою легені визначається укорочення перкуторного звуку, послаблене дихання, при наявних масивних ураженнях може бути бронхіальне дихання. Для деструкції характерні вологі звучні хрипи.