
- •1. Здоровя і хвороба. Критерії їх оцінки
- •2. Формування нової якості у хвороби.
- •3. Аналіз хвороби за рівнями абстракції.
- •4. Людина і навколишнє середовище. Екологія людини.
- •5. Визначення здоров’я за вооз.
- •11. Загальна характеристика гельмінтів.
- •12. Аскаридоз, шляхи зараження, механізм розвитку.
- •13. Збудник трихоцефальозу, шляхи, механізм зараження.
- •14.Лямбліоз, шляхи, прояви.
- •16. Ентеробіоз, шляхи, прояви.
- •17. Трихінельоз, шляхи зараження.
- •18. Ехінококоз, шляхи зараження.
- •24. Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання.
- •25. Захворюваність на туберкульоз.
- •26. Збудник туберкульозу, його властивості.
- •27. Шляхи зараження туберкульозом.
- •28. Туберкульоз легень.
- •30. Методи діагностики туберкульозу.
- •31. Специфічна та неспецифічна профілактика туберкульозу.
- •32 .Поняття про венеричні хвороби
- •34. Гонорея, збудник.
- •35. Боротьба з венеричними захворюваннями
- •36. Снід, збудник…
- •37.Поширення захворюв.На снід
- •38. Поширення сніду у дітей
- •39. Анатомо –фізіолог. Особливості органів дихання.
- •40. Порожнина носа, її роль в акті дихання.
- •41.Гігієна органів дихання та голосового апарату.
- •42. Носова кровотеча.
- •43. Гострі запалення мигдаликів.
- •44. Хронічне запалення піднебінних мигдаликів.
- •45. Фізіологія функцій гортані.
- •46. Пневмонія у дітей, їх перебіг у різних вкових категоріях.
- •47. Значення опорно-рухового апарату.
- •49 Хребет, вікові особливості
- •50. Постава її формування Постава - це комплексне поняття
- •51.Функції хребта.
- •52.Паталогічні викривлення хребта та їх роль у виникненні деяких захворювань
- •53. Гостре запалення слизової оболонки шлунку.
- •54.Виразкова хвороба шлунка,основні прояви, ускладнення. Профілактика
- •55. Відмінності перебігу виразки шлунку і виразки 12 перстної кишки.
- •56. Розвиток кори великих півкуль головного мозку.
- •57. Характеристика умовних рефлексів у дітей.
- •58. Типи нервової діяльності у дитячому віці за Красногорським.
- •59. Взаємодія процесів збудження і гальмування.
- •60. Травматизм. Його види і профілактика.
- •61. Дитячий травматизм, профілактика
- •62. Основи десмургії, її розвиток, призначення
- •63. Загальні правила накладання пов’язок в залежності від їх призначення
- •64. Реанімація, завдання її. Основні методи реанімації
- •65. Особливості проведення реанімації дітям
- •67. В яких випадках проводять реанімацію
- •69.Кровотечі класифікація ускладнення.
- •70. Ознаки артеріальних венозних і капілярних кровотеч.
- •71. Способи зупинки кровотечі.
- •72.Носові кровотечі, можливі ускладнення.
- •73. Опіки, класифікація, види.
- •74. Перегрівання. Тепловий і сонячний удар.
- •75. Відмороження, ознак і допомога.
- •76. Поняття про перелом кісток.
- •77. Достовірні ознаки перелому, ускладнення.
- •78. Іммобілізація при переломах кісток.
- •79. Гостра серцева недостатність.
- •80. Бронхіальна астма, причини, прояви.
- •81. Серцева астма, прояви.
- •82. Круп справжній і несправжній.
- •83.Гострий живіт., причини, ознаки.
- •84.Поняття про отрути , класифікація..
- •85. Особливості труєння кислотами і лугами.
- •86. Розпізнавання та знешкодження отрути.
- •87. Отруєння препаратами побутової хімії.
86. Розпізнавання та знешкодження отрути.
Речовини, що входять в хімічну з'єднання з отрутою і переводять його в індиферентне (нешкідливе) стан, називаються протиотрутою При отруєнні лугами призначають внутрішньо слабкі розчини кислот, а при отруєнні кислотами - луги.Для адсорбирования (поглинання) отруйних речовин до промивної воді додають тваринний вугілля і марганцевокислий калій. Для зв'язування отруйної речовини призначають рясне пиття молока, білкової води, яєчні білки.При отруєнні хворий потребує термінової допомоги, так як найменше зволікання може коштувати йому життя. Однак не завжди легко встановити характер отрути, який викликав отруєння. Іноді хворий перебуває в несвідомому стані, а іноді і сам не знає, чим він отруївся. Тому хворого або близьких йому осіб треба ретельно, але швидко опитати про обставини, що передували отруєння, і про хворобливих проявах отруєння до приходу медичного працівника. Іноді біля хворого можна знайти пляшечку з залишками отрути чи можна виявити сліди прийнятого отрути, що залишився на одязі. Нерідко вдається встановити природу отруйної речовини за зовнішнім виглядом, запахом і по нанесеним їм уражень: опіки губ, мови зазвичай вказують на отруєння міцними лугами або кислотами.
87. Отруєння препаратами побутової хімії.
Серед засобів побутової хімії найбільш часто отруєння виникають внаслідок випадкового, чи з суїцидальноюметою прийому оцтової есенції, столового оцту, щавлевої кислоти, каустичної соди, мінеральних кислот (соляної, сірчаної, азотної), засобів для видалення накипу, іржі. Луги входять у склад миючих засобів ("Гала", "Комет", "Мастер клінер", "Нітхіноль" і ін. Всі ці речовини при необережному зберіганні можуть стати причиною небезпечних отруєнь. При потраплянні концентрованих кислот або лугів всередину виникає хіміч¬ний опік слизової рота, горла, стравоходу та шлунка. Це стано¬вить 14-15 % площі поверхні тіла. Клінічні ознаки. Хворі відчувають нестерпний біль в роті, горлі, стравоході та шлунку, у них порушується ковтання. В місці контакту кислоти виникаєкоагуляція тканин; луги проникають глиб¬ше у тканини (колікваційна дія), руйнуючи судини й викликаю¬чи кровотечі; органічні кислоти, крім того, легко проникають у кров. Іноді отрути та їхні пари потрапляють у дихальні шляхи, викликаючи набряк слизової, що загрожує асфіксією. Поряд з цим, отруйні речовини швидко всмоктуються в кров і викликають системні порушення, які характеризуються розвитком екзотоксичного шоку (нестерпний біль,гіпогідратація, токсичне ураження серця, легень, нирок, печінки і ін.). Органічні кислоти, проникаючи у кров викликають гемоліз еритроцитів, блокаду ниркових канальців, гостру ниркову недостатність.Клінічні ознаки. При отруєнні газами (окисом вуглецю) у постраждалого виникає головний біль, головокружіння, нудота, блювання, різка м'язова слабість (легке отруєння), втрата притомності на 12-16 годин - отруєння середньої тяжкості, втрата притомності більше - тяжке отруєння (кома). Упостраждалих виникають розлади дихання, серцево-судинної системи та ін. При пізньому виявленні таких постраждалих можуть виникнути незворотні зміни в центральній нервовій системі (прижиттєва смерть мозку) чи навіть загибель організму.Перша долікрська допомога. 1.При отруєннях газами постраждалого необхідно терміново вивести чи винести на свіже повіт¬ря, звільнити від одежі, що утруднює дихання та дати понюхати нашатирний спирт. Якщо постраждалий у свідомості - напоїти його гарячим чаєм, кавою. Якщо він у стані коми, необхідно попередити попадання в дихальні шляхи блювотних мас (повернути голову в сторону, очистити рот від блювотних мас, зафіксувати язик). У разі зупинки дихання необхідно тут же розпочати реанімаційні заходи (ШВЛ, закритий масаж серця) і викликати швидку медичну допомогу.