83.Гострий живіт., причини, ознаки.

Це комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених симптомів, які свідчать про гострі процеси, що відбуваються в черевній порожнині. Провідним симптомом є біль у животі,

Головні клінічні симптоми та причини гострого живота

1. Біль у животі (самостійний і провокований).

2. Блювання (виникає після болів).

3. Порушення випорожнення та відходження газів.

4. Defense musculaire (напруження м’язової стінки живота).

5. Симптоми подразнення очеревини.

6. Перистальтика кишечника, що визначається оком.

7. Рідина у спадистих місцях черевної порожнини.

Вважається, що якщо у дитини є біль у животі й хоча б один з вищезазначених симптомів, то огляд хірурга обов’язковий, бо тільки останній може адекватно виршити питання про подальшу тактику. Усі патологічні процеси, які об’єднуються поняттям «гострий живіт», можна згрупувати у три блоки:

A. Гостре запалення одного або декількох органів черевної порожнини (за частотою виявлення у дітей гострий апенди цит, апендикулярний перитоніт, первинний перитоніт, мезаде ніт, дивертикуліт тощо).

Б. Непрохідність шлунковокишкового тракту (обтурація, странгуляція, інвагінація).

B. Кровотеча у черевну порожнину або у просвіт шлунковокишкового тракту (розрив паренхіматозних органів, виразкова хвороба тощо).

84.Поняття про отрути , класифікація..

Токсикологія (Від грецького toxicon - отрута і logos - вчення) вивчає гострі і хронічні отруєння і вирішує широкий круг завдань із залученням багатьох суміжних природних наук, загальної та органічної хімії, біохімії, фізіології, імунології, генетики та ін.. Яд - це речовина, яка будучи введено в організм ззовні в мінімальних дозах, викликає розлад здоров'я або смерть.

Класифікація отрут:

1. Промислові отрути.

2. Отрутохімікати, що використовуються для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур.

3. Лікарські засоби.

4. Побутові хімікати.

5. Біологічні рослинні і тваринні отрути.

6. Бойові отруйні речовини.

Хімічна класифікація отрут передбачає розподіл всіх речовин на органічні, неорганічні і елементоорганіческіе.

85. Особливості труєння кислотами і лугами.

Кислоти. Роз’їдають кислоти широко використовуються як в промисловості, так і в лабораторних роботах. Майже завжди вживання кислот відбувається з метою самогубства. Токсичні ефекти обумовлені їх прямим хімічним. дією. Проковтування кислот може викликати роздратування, кровотеча і відторгнення некротичних мас в порожнині рота і стравоходу з розвитком більш важких опіків в шлунку, особливо в придверні, рідше – привести до розвитку перфорації з перитонітом. Слизова оболонка рота і глотки набуває коричнево-чорне забарвлення обвуглений поверхні. Жовте фарбування характерно для дії азотної і пікринової кислот. Як правило, з’являється сильний біль у роті, глотці, грудях і животі, потім – кривава блювота і кров’янистий пронос. Часто розвивається глибокий шок, який може бути фатальним. У тих, що вижили хворих може розвинутися медіастиніт або перитоніт в результаті ранньої або відстроченої перфорації стравоходу або шлунку. Одужання після проковтування кислоти може супроводжуватися утворенням стриктур, найчастіше в воротарі. Луги. Сильні луги, такі як окис амонію, окис калію (поташ), карбонат калію, окис натрію (луг, таблетки Клінітест) і карбонат натрію, широко використовуються в промисловості, для хімічної чистки одягу та прання білизни. Фосфати натрію і калію застосовуються для пом’якшення води. Сильні лугу утворюють мила при взаємодії з жирами і протеінат при взаємодії з білками, в результаті чого розвивається проникаючий некроз тканин. Летальний результат наступає при ковтанні 5-30 г таких речовин. Інгаляція аміаку, що використовується як охолоджувача призводить до подразнення верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів. При цьому розвивається набряк гортані та легень. Лікування повинно бути симптоматичним.