77. Достовірні ознаки перелому, ускладнення.

Однією з ознак повного перелому є ненормальна рухливість кінцівки і її неприродні вигини в області перелому. Іншим достовірною ознакою перелому є шум тертя кісткових відламків при спробах потерпілого зробити рух пошкодженої кінцівкою. Важливою ознакою повного перелому є вкорочення кінцівки, яке настає у зв'язку зі скороченням м'язів і зміщенням кісткових відламків по довжині. Ці ознаки перелому (ненормальна рухливість, шум тертя кісткових відламків і вкорочення кінцівки) зустрічаються не у всіх випадках. Так, наприклад, скорочення кінцівки і ненормальна її рухливість відсутні при переломі однієї з двох кісток гомілки або передпліччя. Ненормальна рухливість кісток і шум тертя кісткових відламків відсутні при вбитих переломах, коли кінець одного кісткового уламка вклинюється в кістково мозковий канал іншого уламка. У цих випадках ознакою перелому буде лише біль, деяка зміна форми пошкодженої кінцівки і порушення її функції. При наданні першої допомоги абсолютно неприпустимі які б то не були маніпуляції. Не можна переконуватись в ненормальній рухливості або шумі тертя кісткових відламків. Подібні дії, як і взагалі необережне поводження з потерпілим, можуть призвести до перетворення неповного перелому в повний, закритого перелому у відкритий, викликати додаткове зміщення кісткових відламків з пошкодженням розташованих в області перелому судин і нервів, обумовити розвиток важкого травматичного шоку.

78. Іммобілізація при переломах кісток.

При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення). Фіксація проводиться готовими шинами або пов'язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки та ін.). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м'яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап'ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому вводять морфін.При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов'язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.У лікувальному закладі після обстеження постраждалого у першу чергу проводять репозицію (вправлення) уламків, а потім накладають відповідну гіпсову лонгету. Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов'язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних швів, цвяхів, гвинтів, пластинок.При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку.

79. Гостра серцева недостатність.

Гостра серцева недостатність - відносно швидке, нерідко раптове, різке посилення дисфункції міокарда, яке призводить до значного погіршення гемодинаміки; часто виникає загроза для життя хворого. ГСН обумовлена, головним чином, патологічними процесами у міокарді. Можуть мати значення і позасерцеві причини. Згідно з класифікацією V конгресу кардіологів України (1997), прийнято розрізняти кілька клінічних типів ГСН: I. Гостра недостатність лівих відділів серця. 1.1. Лівопередсердна 1.2. Лівошлуночкова. II. Гостра недостатність правого шлуночка. III. Тотальна серцева недостатність.

До ГСН лівого типу можуть призводити багато причин, серед яких мають найбільше значення такі: 1) дисфункція лівого шлуночка при ІХС, АГ, аортальних вадах, недостатності мітрального клапана, пароксизмальних тахікардіях (над і шлуночкові форми), захворювання м’яза серця; 2) дисфункція лівого передсердя при різкому мітральному стенозі, міксомах; 3) позасерцеві фактори, певною мірою умовні (нейрогенний набряк легенів при черепномозковій травмі, судомах, порушеннях мозкового кровообігу; ятрогенні ускладнення інфузійної терапії, яку проводять без належного урахування водного балансу; гостра ниркова недостатність на етапі гіпергідратації). Перелічені причини спричиняють набряк легенів, під яким розуміють патологічне збільшення в них позасудинного об’єму рідини. Основний механізм - підвищення градієнта величин гідростатичного тиску в легеневих судинах та інтерстиціальній тканині. Виділяють ступені проявів ГСН лівого типу (застій у легенях).