
- •1. Здоровя і хвороба. Критерії їх оцінки
- •2. Формування нової якості у хвороби.
- •3. Аналіз хвороби за рівнями абстракції.
- •4. Людина і навколишнє середовище. Екологія людини.
- •5. Визначення здоров’я за вооз.
- •11. Загальна характеристика гельмінтів.
- •12. Аскаридоз, шляхи зараження, механізм розвитку.
- •13. Збудник трихоцефальозу, шляхи, механізм зараження.
- •14.Лямбліоз, шляхи, прояви.
- •16. Ентеробіоз, шляхи, прояви.
- •17. Трихінельоз, шляхи зараження.
- •18. Ехінококоз, шляхи зараження.
- •24. Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання.
- •25. Захворюваність на туберкульоз.
- •26. Збудник туберкульозу, його властивості.
- •27. Шляхи зараження туберкульозом.
- •28. Туберкульоз легень.
- •30. Методи діагностики туберкульозу.
- •31. Специфічна та неспецифічна профілактика туберкульозу.
- •32 .Поняття про венеричні хвороби
- •34. Гонорея, збудник.
- •35. Боротьба з венеричними захворюваннями
- •36. Снід, збудник…
- •37.Поширення захворюв.На снід
- •38. Поширення сніду у дітей
- •39. Анатомо –фізіолог. Особливості органів дихання.
- •40. Порожнина носа, її роль в акті дихання.
- •41.Гігієна органів дихання та голосового апарату.
- •42. Носова кровотеча.
- •43. Гострі запалення мигдаликів.
- •44. Хронічне запалення піднебінних мигдаликів.
- •45. Фізіологія функцій гортані.
- •46. Пневмонія у дітей, їх перебіг у різних вкових категоріях.
- •47. Значення опорно-рухового апарату.
- •49 Хребет, вікові особливості
- •50. Постава її формування Постава - це комплексне поняття
- •51.Функції хребта.
- •52.Паталогічні викривлення хребта та їх роль у виникненні деяких захворювань
- •53. Гостре запалення слизової оболонки шлунку.
- •54.Виразкова хвороба шлунка,основні прояви, ускладнення. Профілактика
- •55. Відмінності перебігу виразки шлунку і виразки 12 перстної кишки.
- •56. Розвиток кори великих півкуль головного мозку.
- •57. Характеристика умовних рефлексів у дітей.
- •58. Типи нервової діяльності у дитячому віці за Красногорським.
- •59. Взаємодія процесів збудження і гальмування.
- •60. Травматизм. Його види і профілактика.
- •61. Дитячий травматизм, профілактика
- •62. Основи десмургії, її розвиток, призначення
- •63. Загальні правила накладання пов’язок в залежності від їх призначення
- •64. Реанімація, завдання її. Основні методи реанімації
- •65. Особливості проведення реанімації дітям
- •67. В яких випадках проводять реанімацію
- •69.Кровотечі класифікація ускладнення.
- •70. Ознаки артеріальних венозних і капілярних кровотеч.
- •71. Способи зупинки кровотечі.
- •72.Носові кровотечі, можливі ускладнення.
- •73. Опіки, класифікація, види.
- •74. Перегрівання. Тепловий і сонячний удар.
- •75. Відмороження, ознак і допомога.
- •76. Поняття про перелом кісток.
- •77. Достовірні ознаки перелому, ускладнення.
- •78. Іммобілізація при переломах кісток.
- •79. Гостра серцева недостатність.
- •80. Бронхіальна астма, причини, прояви.
- •81. Серцева астма, прояви.
- •82. Круп справжній і несправжній.
- •83.Гострий живіт., причини, ознаки.
- •84.Поняття про отрути , класифікація..
- •85. Особливості труєння кислотами і лугами.
- •86. Розпізнавання та знешкодження отрути.
- •87. Отруєння препаратами побутової хімії.
74. Перегрівання. Тепловий і сонячний удар.
Тепловий удар — патологічний стан організму, обумовлений загальним перегріванням організму. Сонячний удар — різновид теплового удару, що виникає при прямому дії сонячних променів на голову дитини. Існують сприятливі фактори теплового удару: занадто теплий одяг, недостатнє питво, надмірна вага дитини. Тепловий удар може виникнути і в приміщенні, якщо в ньому жарко і задушливо. Прогулянки під сонцем з непокритою головою можуть призвести до сонячного удару. Спочатку у дитини може відзначатися збудження, почервоніння обличчя, головний біль, нудота, блювота. У міру погіршення стану піднімається температура тіла, а шкіра стає сухою і гарячою, потовиділення припиняється, частішає серцебиття, виникає оглушення, можлива періодична втрата свідомості. У важких ситуаціях можуть спостерігатися порушення з боку дихальної системи (часте і поверхневе дихання), нервової системи (судоми, галюцинації, марення). Перша допомога при перегріванні: 1. Видаліть дитини з прямого сонячного світла в прохолодне приміщення і покладіть його. 2. Розстебніть на дитині одяг. 3. Якщо у дитини немає блювоти, давайте йому воду або соки кожні 10-15 хвилин.
4. Прикладайте до шкіри дитини мокру прохолодну тканину і увімкніть вентилятор або обмахуйте дитини рушником.
75. Відмороження, ознак і допомога.
Відмороження – ушкодження тканин, що розвивається при впливі холоду. Причиною відмороження може стати мороз, безпосередній контакт з предметом, охолодженим до наднизької температури (контактні відмороження) і тривале періодичне охолоджування в умовах високої вологості повітря («траншейна стопа», ознобленіе).У Росії частота відморожень становить близько 1% від усіх травм, за винятком деяких регіонів Крайньої Півночі, де вона підвищується до 6-10%. Найбільш часто відмороження піддаються стопи, на другому місці знаходяться кисті рук, на третьому – виступаючі частини обличчя (ніс, вушні раковини, щоки).Факторами, що сприяють розвитку відмороження, є сильний вітер, висока вологість повітря, зниження місцевого та загального імунітету (в результаті хвороби, травми, авітамінозу, недоїдання і т.д.), алкогольне сп'яніння, тісний одяг та взуття, що викликають порушення кровообігу.Вплив низьких температур викликає стійкий спазм судин. Швидкість кровотоку зменшується, в'язкість крові збільшується. Формені елементи «забивають» дрібні судини, утворюються тромби. Таким чином, патологічні зміни при відмороженні виникають не тільки в результаті безпосереднього впливу холоду, але і внаслідок реакції з боку судин.Місцеві розлади кровообігу провокують порушення з боку вегетативної нервової системи, що регулює діяльність всіх внутрішніх органів. У результаті розвиваються запальні зміни у віддалених від місця відмороження органах (дихальних шляхах, кістках, периферичних нервах і шлунково-кишковому тракті).
76. Поняття про перелом кісток.
Переломи кісток виникають під час різних рухів, ударів, падінь з висоти. Схильність людей до переломів залежить від їхнього віку. Так, у дітей та молодих людей переломи виникають значно рідше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що у молодих людей вміст органічних речовин у кістках переважає вміст мінеральних, а у людей похилого віку – навпаки.Переломи без зміщення – це перелом, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один відносно одного.Тріщини – це переломи, в результаті яких порушується яка-небудь частина поперечника кістки. Найчастіше виникає поздовжня тріщина Переломи зі зміщенням – це переломи, коли зміщуються поверхні відламків.Переломи одиничні – це переломи, внаслідок яких утворюються тільки два відламки.Переломи множинні – це переломи з утворенням трьох або більше відламків чи осколків кісток.Переломи закриті – це переломи, під час яких не розривається шкірний покрив.Переломи відкриті – це переломи, під час яких у місці травми утворюється рана. Такий перелом завжди супроводжується кровотечею. За формою переломи бувають поперечні, косі, спіральні поздовжні. До основних ознак перелому належать: біль, набряк тканин ,ненормальна рухомість кісток у місці травми, порушення функцій кінцівок. При відкритих перелома з рани можуть виглядати частини зламаної кістки. При переломах кісток кінцівок відбувається їх вкорочення та викривлення. Пошкодження ребер часом утруднює дихання.