67. В яких випадках проводять реанімацію

Реанімацію проводять тоді, коли відсутня дихання і припинилася серцева діяльність або обидві ці функції пригнічені настільки, що практично і дихання, і кровообіг не забезпечують потреби організму. Реанімація при зупинці дихання Необхідність у штучному диханні, або штучній вентиляції легень, виникає при асфіксії у зв'язку із закупоркою дихальних шляхів сторонніми предметами, утопленні, ураженні електричним струмом, отруєнні різними токсичними речовинами або лікарськими засобами, крововиливі у мозок, травматичному шоці. Штучне дихання є єдиним методом лікування станів, при яких самостійне дихання хворого не може забезпечити достатнє насичення крові киснем Гостра дихальна недостатність може виникнути вдруге внаслідок порушення кровообігу. Реанімація при зупинці кровообігу Припинення діяльності серця може виникнути під впливом найрізноманітніших причин (утоплення, удушення, отруєння газами, ураження електричним струмом та блискавкою, крововилив у мозок, інфаркт міокарда та інші захворювання серця, тепловий удар, крововтрати, сильний прямий удар у ділянку серця, опіки, замерзання та ін.) та у будь-якій обстановці — у лікарні, стоматологічному кабінеті, вдома, на вулиці, виробництві. У будь-яких з цих випадках у розпорядженні особи, що робить реанімацію, є лише 3-4 хвилини для постановки діагнозу та відновлення кровопостачання мозку.

69.Кровотечі класифікація ускладнення.

Кровотечею називається вилив крові з кровоносного русла в тканини і порожнини організму (черевну, грудну, черепа, в суглоби тощо) або в зовнішнє середовище. Кровотеча виникає при будь-якому ушкодженні. Причиною кровотечі є порушення цілісності судинної стінки, яке може викликатись травмою, аррозією судини при різних гнійних та патологічних процесах (виразка; пухлина, що розпадається), підвищенням артеріального тиску в судині, різким падінням атмосферного тиску та іншими факторами. Кровотечу не можна представляти тільки наявністю кровоточивої рани чи механічним пошкодженням судини. Дійсно, травма досить часта причина порушення цілісності судинної стінки, однак підвищена проникність стінки судини для крові може бути обумовлена змінами хімізму самої крові, дією токсинів, порушенням обміну вітамінів та інш. Різні захворювання можуть супроводжуватись кровотечами внаслідок порушення проникності судинної стінки (холемічна кровотеча, сепсис, геморагічний васкуліт, авітаміноз С). Прикладами захворювань, що призводять до кровотечі в зв'язку зі зміною хімізму крові, можуть служити гемофілія, скарлатина, сепсис, цинга та ін..

Залежно від причини розрізняють:

а) кровотеча механічної природи - пошкодження судини викликано механічної причиною;

б) кровотеча нейротрофічної природи - проникність судини викликана трофічними розладами його стінки (сепсис, скарлатина, цинга ін.)

З урахуванням клінічних проявів виділяють кровотечі: а) зовнішнє, б) внутрішнє; в) приховане.

При зовнішній кровотечі кров витікає в зовнішнє середовище або порожнистий орган, що сполучається з зовнішнім середовищем. Внутрішнім називається кровотеча в ту чи іншу порожнину тіла (плевральна, черевна).

Приховане кровотеча не має яскравих зовнішніх проявів і визначається спеціальними методами дослідження. При цьому судину, що кровоточить доступний звичайному візуальному спостереженню. Прикладом такого кровотечі служить кровотеча при виразці шлунка, яке слід класифікувати як зовнішнє приховане. Для визначення джерела кровотечі при захворюваннях шлунково-кишкового тракту величезне значення має фіброендоскопія.

До загальних ускладнень кровотечі відносяться: геморагічний шок, повітряна емболія, при внутрішніх кровотечах вилита кров може здавити життєво важливі органи (мозок, серце) і утворити пряму загрозу для життя постраждалого, несправна аневризма, кров, вилита в тканини і порожнини, стає добрим живлячим середовищем для мікроорганізмів і розвитку інфекції (нагноєння).