
- •1. Здоровя і хвороба. Критерії їх оцінки
- •2. Формування нової якості у хвороби.
- •3. Аналіз хвороби за рівнями абстракції.
- •4. Людина і навколишнє середовище. Екологія людини.
- •5. Визначення здоров’я за вооз.
- •11. Загальна характеристика гельмінтів.
- •12. Аскаридоз, шляхи зараження, механізм розвитку.
- •13. Збудник трихоцефальозу, шляхи, механізм зараження.
- •14.Лямбліоз, шляхи, прояви.
- •16. Ентеробіоз, шляхи, прояви.
- •17. Трихінельоз, шляхи зараження.
- •18. Ехінококоз, шляхи зараження.
- •24. Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання.
- •25. Захворюваність на туберкульоз.
- •26. Збудник туберкульозу, його властивості.
- •27. Шляхи зараження туберкульозом.
- •28. Туберкульоз легень.
- •30. Методи діагностики туберкульозу.
- •31. Специфічна та неспецифічна профілактика туберкульозу.
- •32 .Поняття про венеричні хвороби
- •34. Гонорея, збудник.
- •35. Боротьба з венеричними захворюваннями
- •36. Снід, збудник…
- •37.Поширення захворюв.На снід
- •38. Поширення сніду у дітей
- •39. Анатомо –фізіолог. Особливості органів дихання.
- •40. Порожнина носа, її роль в акті дихання.
- •41.Гігієна органів дихання та голосового апарату.
- •42. Носова кровотеча.
- •43. Гострі запалення мигдаликів.
- •44. Хронічне запалення піднебінних мигдаликів.
- •45. Фізіологія функцій гортані.
- •46. Пневмонія у дітей, їх перебіг у різних вкових категоріях.
- •47. Значення опорно-рухового апарату.
- •49 Хребет, вікові особливості
- •50. Постава її формування Постава - це комплексне поняття
- •51.Функції хребта.
- •52.Паталогічні викривлення хребта та їх роль у виникненні деяких захворювань
- •53. Гостре запалення слизової оболонки шлунку.
- •54.Виразкова хвороба шлунка,основні прояви, ускладнення. Профілактика
- •55. Відмінності перебігу виразки шлунку і виразки 12 перстної кишки.
- •56. Розвиток кори великих півкуль головного мозку.
- •57. Характеристика умовних рефлексів у дітей.
- •58. Типи нервової діяльності у дитячому віці за Красногорським.
- •59. Взаємодія процесів збудження і гальмування.
- •60. Травматизм. Його види і профілактика.
- •61. Дитячий травматизм, профілактика
- •62. Основи десмургії, її розвиток, призначення
- •63. Загальні правила накладання пов’язок в залежності від їх призначення
- •64. Реанімація, завдання її. Основні методи реанімації
- •65. Особливості проведення реанімації дітям
- •67. В яких випадках проводять реанімацію
- •69.Кровотечі класифікація ускладнення.
- •70. Ознаки артеріальних венозних і капілярних кровотеч.
- •71. Способи зупинки кровотечі.
- •72.Носові кровотечі, можливі ускладнення.
- •73. Опіки, класифікація, види.
- •74. Перегрівання. Тепловий і сонячний удар.
- •75. Відмороження, ознак і допомога.
- •76. Поняття про перелом кісток.
- •77. Достовірні ознаки перелому, ускладнення.
- •78. Іммобілізація при переломах кісток.
- •79. Гостра серцева недостатність.
- •80. Бронхіальна астма, причини, прояви.
- •81. Серцева астма, прояви.
- •82. Круп справжній і несправжній.
- •83.Гострий живіт., причини, ознаки.
- •84.Поняття про отрути , класифікація..
- •85. Особливості труєння кислотами і лугами.
- •86. Розпізнавання та знешкодження отрути.
- •87. Отруєння препаратами побутової хімії.
34. Гонорея, збудник.
Гонорея - це венеричне, інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. У народі гонорея називається трипер. Гонорея часто виявляється серед чоловіків та жінок, що ведуть безладне статеве життя, особливо у молодому сексуально-активному віці.Основний шлях передачі гонореї статевий (генітальний), вагінальний, анальний, оральний;· Крім статевого шляху зараження, гонорея може передаватися вертикальним шляхом від хворої матері до дитини під час пологів, при проходженні дитини через інфіковані гонококами родові шляхи матері;· Побутове зараження гонореєю. Нестатевий шлях передачі гонореї зустрічається вкрай рідко, джерелом зараження в цих випадках стають рушники, білизна, губки, на яких зберігся невисохлий гонорейний гній. Утримання від випадкових статевих контактів та використання презервативів; Після випадкового статевого акту - сечовипускання та промивання теплою водою з антибактеріальним милом статевих органів; Негайне звернення до лікаря після випадкового статевого контакту або ж при виявленні перших ознак гонореї; Своєчасне виявлення та комплексне лікування хворих та їх статевих партнерів; Обстеження всіх вагітних на наявність гонореї; Регулярне обстеження на захворювання що передаються статевим шляхом..
35. Боротьба з венеричними захворюваннями
В нашій країні створено всі необхідні умови для успішної боротьби з венеричними захворюваннями. Проводяться заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим подається безплатна медична допомога. усіх хворих обов’язково ставлять на облік у спеціальні медичні заклади – шкірно-венерологічні диспансери, а тих , хто ухиляється, карають у кримінальному порядку.Фактори, що ускладнюють боротьбу з венеричними захворюваннями. Державна система боротьби з венеричними захворюваннями працює ефективно, медичні працівники мають сучасні методи і засоби діагностики й лікування венеричних захворювань. Проте хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу з венеричними хворобами.Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку.Щодо венеричних захворювань існує немало передсудів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись венеричними хворобами можна тільки після певного віку. Але зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись можна від людини іншої статі й нестатевим шляхом – якщо користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах.
36. Снід, збудник…
СНІДСиндром набутого імунодефіциту - хронічне інфекційне захворювання, яке зумовлює порушення діяльності імунної системи. Збудник СНІДу – ретровірус, У зовнішньому середовищі при 25 °С вірус зберігає здатність до зараження протягом 15 діб, при 37 °С – 11 діб. ВІЛ передається тільки при прямому контакті рідин або тканин ВІЛ-позитивних і здорових людей. Основні шляхи зараження: статевий;парентеральний (переливання інфікованної ВІЛ крові, внутрішньовенозне введення наркотиків або ліків нестерильними шприцами);трансплацентарний (внутрішньоутробне зараження плоду від хворої матері).. Стадія інкубації – може складати від 3 тижнів до 3 місяців, в окремих випадках подовжується до року. Стадія первинних проявів характеризується проявом реакції організму на Активну реплікацію вірусу у вигляді клініки гострої інфекції та імунної реакції. Латентна стадія характеризується поступовим наростанням імунодефіциту. Стадія вторинних захворювань характеризується виникненням супутніх (опортуністичних) інфекцій вірусної, бактеріальної, грибкової, протозойного генезу, злоякісних утворень на фоні вираженого імунодефіциту. В даний час основним діагностичним методом при ВІЛ-інфекції є виявлення антитіл до вірусу, що виробляють переважно із застосуванням методики ІФА. При підозрою на ВІЛ та відсутності позитивних результатів імунного блоттинга ефективним методом виявлення частинок РНК вірусу є ПЛР.