Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
омз.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
127.73 Кб
Скачать

34. Гонорея, збудник.

Гонорея - це венеричне, інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. У народі гонорея називається трипер. Гонорея часто виявляється серед чоловіків та жінок, що ведуть безладне статеве життя, особливо у молодому сексуально-активному віці.Основний шлях передачі гонореї статевий (генітальний), вагінальний, анальний, оральний;·  Крім статевого шляху зараження, гонорея може передаватися вертикальним шляхом від хворої матері до дитини під час пологів, при проходженні дитини через інфіковані гонококами родові шляхи матері;·  Побутове зараження гонореєю. Нестатевий шлях передачі гонореї зустрічається вкрай рідко, джерелом зараження в цих випадках стають рушники, білизна, губки, на яких зберігся невисохлий гонорейний гній.  Утримання від випадкових статевих контактів та використання презервативів;  Після випадкового статевого акту - сечовипускання та промивання теплою водою з антибактеріальним милом статевих органів;  Негайне звернення до лікаря після випадкового статевого контакту або ж при виявленні перших ознак гонореї;  Своєчасне виявлення та комплексне лікування хворих та їх статевих партнерів;  Обстеження всіх вагітних на наявність гонореї;  Регулярне обстеження на захворювання що передаються статевим шляхом..

35. Боротьба з венеричними захворюваннями

В нашій країні створено всі необхідні умови для успішної боротьби з венеричними захворюваннями. Проводяться заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим подається безплатна медична допомога. усіх хворих обов’язково ставлять на облік у спеціальні медичні заклади – шкірно-венерологічні диспансери, а тих , хто ухиляється, карають у кримінальному порядку.Фактори, що ускладнюють боротьбу з венеричними захворюваннями. Державна система боротьби з венеричними захворюваннями працює ефективно, медичні працівники мають сучасні методи і засоби діагностики й лікування венеричних захворювань. Проте хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу з венеричними хворобами.Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку.Щодо венеричних захворювань існує немало передсудів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись венеричними хворобами можна тільки після певного віку. Але зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись можна від людини іншої статі й нестатевим шляхом – якщо користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах.

36. Снід, збудник…

СНІДСиндром набутого імунодефіциту - хронічне інфекційне захво­рювання, яке зумовлює порушення діяльності імунної системи. Збудник СНІДу  ретровірус, У зовнішньому сере­довищі при 25 °С вірус зберігає здатність до зараження протягом 15 діб, при 37 °С – 11 діб. ВІЛ передається тільки при прямому контакті рідин або тканин ВІЛ-позитивних і здорових людей.  Основні шляхи зараження: статевий;парентеральний (переливання інфікованної ВІЛ крові, внутрішньовенозне введення наркотиків або ліків нестерильними шприцами);трансплацентарний (внутрішньоутробне зараження плоду від хворої матері).. Стадія інкубації – може складати від 3 тижнів до 3 місяців, в окремих випадках подовжується до року. Стадія первинних проявів характеризується проявом реакції організму на Активну реплікацію вірусу у вигляді клініки гострої інфекції та імунної реакції. Латентна стадія характеризується поступовим наростанням імунодефіциту.  Стадія вторинних захворювань характеризується виникненням супутніх (опортуністичних) інфекцій вірусної, бактеріальної, грибкової, протозойного генезу, злоякісних утворень на фоні вираженого імунодефіциту. В даний час основним діагностичним методом при ВІЛ-інфекції є виявлення антитіл до вірусу, що виробляють переважно із застосуванням методики ІФА. При підозрою на ВІЛ та відсутності позитивних результатів імунного блоттинга ефективним методом виявлення частинок РНК вірусу є ПЛР.