- •1. Історія виникнення міжнародного права
- •2. Розвиток міжнародного права на сучасному етапі
- •3. Принципи міжнародного права, документи які їх закріпляють
- •4. Суб'єкти сучасного міжнародного права
- •5. Поняття й особливості міжнародного права
- •6. Об’єкт і система міжнародного права. Об'єктом міжнародного права є міжнародні (міждержавні) відносини.
- •7. Норми міжнародного права та галузі міжнародного права
- •8. Основні функції міжнародного права
- •9. Поняття та види суб’єктів міжнародного права
- •10. Поняття правонаступництва в міжнародному праві.
- •11. Випадки настання правонаступництва в міжнародному праві.
- •12. Поняття й основні теорії міжнародно-правового визнання
- •13. Види міжнародно-правового визнання
- •14. Форми міжнародно-правового визнання.
- •15. Поняття та види джерел міжнародного права.
- •16. Взаємозв’язок міжнародного та внутрішньодержавного права.
- •17. Поняття та класифікація принципів міжнародного права.
- •18. Поняття міжнародно-правової відповідальності.
- •19. Цілі та функції міжнародно-правової відповідальності.
- •20. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •21. Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •22. Міжнародно-правові санкції.
- •23. Поняття злочину міжнародного характеру та міжнародного злочину.
- •24. Види політичної та матеріальної відповідальності.
- •25. Склад міжнародного правопорушення.
- •26. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права.
- •27. Поняття та класифікація міжнародних договорів.
- •28. Об’єкт і мета міжнародного договору.
- •29. Сторони в міжнародному договорі.
- •30. Форма, структура, мова та найменування договору.
- •31. Порядок укладання міжнародних договорів.
- •32. Реєстрація, опублікування та зберігання текстів міжнародних договорів.
- •33. Юридична дійсність договорів. Припинення дії міжнародних договорів.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •34. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •35. Юридична природа та склад державної території.
- •36. Поняття та види державних кордонів. Встановлення державних кордонів.
- •37. Населення в міжнародному праві.
- •38. Способи придбання державної території.
- •39. Правовий режим міжнародних рік і озер.
- •40. Поняття міжнародного морського права.
- •41. Правова класифікація морських просторів.
- •46. Правове положення Міжнародного район морського дна.
- •47. Право зовнішніх зносин та органи зовнішніх зносин держав
12. Поняття й основні теорії міжнародно-правового визнання
Міжнародно-правове визнання — односторонній акт держави, яким юридично визнається виникнення нового суб'єкта міжнародного права з метою встановлення з ним дипломатичних або інших відносин. Визнання нових держав або урядів є виключною прерогативою інших суверенних держав.
При визнанні нових держав у міжнародній практиці застосовуються дві протилежні одна одній теорії: конститутивна і декларативна. У відповідністю з першою теорією тільки визнання створює нову державу як суб'єкт міжнародного права; визнання має ключове значення при набутті державою міжнародної правосуб'єктності. Друга теорія говорить про те, що достатньо лише самого факту проголошення нової держави, щоб у нього з'явилася міжнародна правосуб'єктність, при цьому акт міжнародного визнання всього лише констатує цю подію.
13. Види міжнародно-правового визнання
Основні види міжнародно-правового визнання наступні.
1. Визнання держави (державоподібного суб'єкта міжнародного права). Визнання держави, що було здійснене іншою державою, свідчить про те, що нова держава визнається незалежною і суверенною державою, повноправним учасником міжнародних відносин.
2. Визнання уряду (у тому числі й уряду у вигнанні або такого, що ще не володіє реальною державною владою, але має намір володіти нею у майбутньому). Таке визнання свідчить про те, що новий уряд тепер розглядається як законний уряд даної держави, що представляє його на міжнародній арені. Питання про таке визнання може виникати при революціях або переворотах, але практично ніколи не виникає при звичайній зміні влади в тій чи іншій країні, наприклад в результаті демократичних виборів.
3. Визнання повсталої (воюючою) сторони.
4. Визнання націй чи національно-визвольних рухів які борються за незалежність.
5. Визнання організацій опору.
14. Форми міжнародно-правового визнання.
Форми міжнародно-правового визнання
Розрізняють три форми визнання суб'єктів міжнародного права:
- визнання де-юре;
- визнання де-факто;
- визнання ad hoc.
Зупинимося коротко на кожному з видів.
Визнання ad hoc - це визнання в даній ситуації, у конкретній справі; існує, коли держави вступають в офіційний контакт одна з іншою вимушено, для вирішення якихось конкретних питань. Воно нерідко супроводжується заявою про те, що держава, вступаючи в ті чи інші відносини з новою державою, усе-таки її не визнає, іноді метою такого визнання може бути укладання міжнародних договорів.
Визнання де-факто - фактичне визнання, при якому держави вступають між собою у різні зв'язки, але юридично одне одного при цьому не визнають. Визнання де-факто має вичікувальний характер і згодом воно або припиняється зі зникненням об'єкта визнання або переходить у повне визнання. У сучасних умовах застосовується рідко.
Визнання де-юре — це повне визнання, що являє собою офіційне визнання, яке фіксує факт вступу в міжнародне співтовариство нового повноправного суб'єкта міжнародного права, тобто встановлення з ним у всій повноті дипломатичних, економічних, торгових, культурних й інших відносин. Визнання де-юре може виражатися у формі декларації, угоди, обміну нотами. Установлення дипломатичних відносин завжди є доказом повного визнання (визнання де-юре). Консульські відносини можуть підтримуватися і при визнанні де-факто.
Усі три форми визнання застосовуються при визнанні держав. Щодо визнання урядів, то тут останнім часом прослідковується практика визнання тільки де-юре.