- •1. Історія виникнення міжнародного права
- •2. Розвиток міжнародного права на сучасному етапі
- •3. Принципи міжнародного права, документи які їх закріпляють
- •4. Суб'єкти сучасного міжнародного права
- •5. Поняття й особливості міжнародного права
- •6. Об’єкт і система міжнародного права. Об'єктом міжнародного права є міжнародні (міждержавні) відносини.
- •7. Норми міжнародного права та галузі міжнародного права
- •8. Основні функції міжнародного права
- •9. Поняття та види суб’єктів міжнародного права
- •10. Поняття правонаступництва в міжнародному праві.
- •11. Випадки настання правонаступництва в міжнародному праві.
- •12. Поняття й основні теорії міжнародно-правового визнання
- •13. Види міжнародно-правового визнання
- •14. Форми міжнародно-правового визнання.
- •15. Поняття та види джерел міжнародного права.
- •16. Взаємозв’язок міжнародного та внутрішньодержавного права.
- •17. Поняття та класифікація принципів міжнародного права.
- •18. Поняття міжнародно-правової відповідальності.
- •19. Цілі та функції міжнародно-правової відповідальності.
- •20. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •21. Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •22. Міжнародно-правові санкції.
- •23. Поняття злочину міжнародного характеру та міжнародного злочину.
- •24. Види політичної та матеріальної відповідальності.
- •25. Склад міжнародного правопорушення.
- •26. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права.
- •27. Поняття та класифікація міжнародних договорів.
- •28. Об’єкт і мета міжнародного договору.
- •29. Сторони в міжнародному договорі.
- •30. Форма, структура, мова та найменування договору.
- •31. Порядок укладання міжнародних договорів.
- •32. Реєстрація, опублікування та зберігання текстів міжнародних договорів.
- •33. Юридична дійсність договорів. Припинення дії міжнародних договорів.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •34. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •35. Юридична природа та склад державної території.
- •36. Поняття та види державних кордонів. Встановлення державних кордонів.
- •37. Населення в міжнародному праві.
- •38. Способи придбання державної території.
- •39. Правовий режим міжнародних рік і озер.
- •40. Поняття міжнародного морського права.
- •41. Правова класифікація морських просторів.
- •46. Правове положення Міжнародного район морського дна.
- •47. Право зовнішніх зносин та органи зовнішніх зносин держав
10. Поняття правонаступництва в міжнародному праві.
11. Випадки настання правонаступництва в міжнародному праві.
Коло суб'єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв'язку із чим виникає питання правонаступництва.
Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права до іншого внаслідок виникнення чи припинення існування першого або зміни суверенітету над територією. Найчастіше правонаступництво виникає у випадку припинення держав, тому ми зосередимо свою увагу саме на правонаступництві держав. Хоча в історії відомі випадки правонаступництва міжнародних організацій та інших суб'єктів міжнародного права. Так, ООН є правонаступницею Ліги Націй.
Як зазначено вище, правонаступництво найчастіше виникає у випадках припинення існування держави, її поділу, виділення з неї іншої держави, передачі частини території іншій державі, об'єднання держав. Деякі вчені сюди також відносять і випадок, коли в державі відбувається соціальна революція, а також у разі капітуляції останньої.
У правовідносинах правонаступництва прийнято вирізняти два основних суб'єкти: державу-попередницю (унаслідок припинення, відокремлення чи поділу якої її права й обов'язки переходять до іншого суб'єкта) і державу правонаступницю (яка набуває вищеназвані права й обов'язки).
Що ж до об'єктів правонаступництва, то, як правило, вирізняють: правонаступництво щодо міжнародних договорів; правонаступництво щодо державної власності; Правонаступництво щодо боргів, правонаступництво щодо державних архівів та ряд інших.
Протягом існування цього інституту міжнародного права вчені виробили декілька концепцій правонаступництва, зокрема:
1. Універсального (повного) правонаступництва - згідно з якою державу ототожнюють з юридичною особою, яка складається з єдності трьох елементів: території, населення і публічної влади. Відповідно, у випадку правонаступництва до нової держави переходять усі права та обов'язки, які пов'язані з ними елементами.
2. Часткового правонаступництва - згідно з якою держава-попередниця зберігає всі права й обов'язки, які не пов'язані з суверенітетом над певною територією, усі решта зобов'язання переходять до держави-правонаступниці.
3. "Tabula rasa" ("чистої дошки" або "чистого листа") - згідно з якою новоутворена держава не відповідає за зобов'язання держави-попередниці, оскільки перехід прав і обов'язків не відбувався.
Крім того, існують й інші підходи, зокрема "континуїтету", при якому одна держава вважається продовжувачем іншої. При цьому питання правонаступництва взагалі може не виникати. Так, наприклад, Росія набула прав і обов'язків СРСР в ООН саме як держава - продовжувачка Радянського Союзу.
Тепер питання правонаступництва регулюються звичаєвим правом. Хоча й було розроблено два договори в цій сфері, а саме: Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 23 серпня 1978 p., Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів від 8квітня 1983 p.