7. Норми міжнародного права та галузі міжнародного права

Норма міжнародного права — це створене угодою суб'єктів формально визначене правило, що встановлює для них права, обов'язки і забезпечується юридичним механізмом. Норма являє собою загальне правило, розраховане на невизначену кількість випадків. Тому в доктрині здавна ведеться суперечка про те, чи є нормою постанова договору, що закріплює конкретне врегулювання і не піддягає застосуванню до інших випадків. Подібна постанова має ознаки норми: вона регулює відносини сторін, юридично обов'язкова, проте не розрахована на кількаразове застосування. Такого роду постанови зазвичай іменують Індивідуальними нормами.

Класифікація норм. Взявши за основу лише найважливіші критерії, можна припустити наступну класифікацію міжнародно-правових норм:

• за змістом і місцем в системі — цілі, принципи, норми;

• за сферою дії — універсальні, регіональні, партикулярні;

• за юридичною силою — імперативні, диспозитивні;

• за функціями в системі — матеріальні, процесуальні;

• за способом створення та формою існування, тобто за джерелом: звичайні, договірні, норми рішень міжнародних організацій. Модель бажаного стану в майбутньому, що суб'єкти погодилися реалізувати спільними зусиллями і додали їй юридичної сили, називається міжнародно-правовою метою.

В цілому міжнародне право поділяється на публічне і приватне. Публічне право регулює правовідносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права. Воно регламентує найбільш глобальні сфери правовідносин, до числа яких можна віднести питання міжнародного співробітництва у галузі забезпечення миру й безпеки, забезпечення прав людини, охорони навколишнього середовища, а також питання теоретичного плану.

Приватне міжнародне право регулює цивільно-правові відносини, у котрих звичайно фігурує іноземний елемент.

Публічне право, у свою чергу, поділяється на дві частини - загальну й особливу. Загальна частина охоплює питання загального значення, до яких варто віднести: основні принципи міжнародного права, його систему, юридичну природу і сферу дії, міжнародну правосуб'єктність держав, механізм міжнародно-правового регулювання та ін.

До особливої частини входять питання, що визначають право міжнародних договорів, права і свободи людини, правові аспекти території і територіального верховенства, міжнародних організацій, охорони навколишнього середовища, а також норми різних галузей міжнародного права.

Міжнародне публічне право включає в себе такі галузі та інститути:

1. Дипломатичне право і консульське право

2. Міжнародне повітряне право

3. Міжнародне гуманітарне право

4. Міжнародне космічне право

5. Міжнародне атомне право

6. Міжнародне морське право

7. інститут виключної економічної зони

8. інститут континентального шельфу

9. інститут територіального моря

10. Міжнародне кримінальне право

11. Міжнародне економічне право

12. Міжнародне право охорони навколишнього середовища

13. Право міжнародної безпеки

14. Право міжнародних договорів

15. Право міжнародних організацій

16. Право прав людини

Міжгалузеві інститути:

1. інститут міжнародно-правової відповідальності

2. інститут правонаступництва