- •1. Історія виникнення міжнародного права
- •2. Розвиток міжнародного права на сучасному етапі
- •3. Принципи міжнародного права, документи які їх закріпляють
- •4. Суб'єкти сучасного міжнародного права
- •5. Поняття й особливості міжнародного права
- •6. Об’єкт і система міжнародного права. Об'єктом міжнародного права є міжнародні (міждержавні) відносини.
- •7. Норми міжнародного права та галузі міжнародного права
- •8. Основні функції міжнародного права
- •9. Поняття та види суб’єктів міжнародного права
- •10. Поняття правонаступництва в міжнародному праві.
- •11. Випадки настання правонаступництва в міжнародному праві.
- •12. Поняття й основні теорії міжнародно-правового визнання
- •13. Види міжнародно-правового визнання
- •14. Форми міжнародно-правового визнання.
- •15. Поняття та види джерел міжнародного права.
- •16. Взаємозв’язок міжнародного та внутрішньодержавного права.
- •17. Поняття та класифікація принципів міжнародного права.
- •18. Поняття міжнародно-правової відповідальності.
- •19. Цілі та функції міжнародно-правової відповідальності.
- •20. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •21. Види та форми міжнародно-правової відповідальності.
- •22. Міжнародно-правові санкції.
- •23. Поняття злочину міжнародного характеру та міжнародного злочину.
- •24. Види політичної та матеріальної відповідальності.
- •25. Склад міжнародного правопорушення.
- •26. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права.
- •27. Поняття та класифікація міжнародних договорів.
- •28. Об’єкт і мета міжнародного договору.
- •29. Сторони в міжнародному договорі.
- •30. Форма, структура, мова та найменування договору.
- •31. Порядок укладання міжнародних договорів.
- •32. Реєстрація, опублікування та зберігання текстів міжнародних договорів.
- •33. Юридична дійсність договорів. Припинення дії міжнародних договорів.
- •Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів.
- •34. Поняття та види територій у міжнародному праві.
- •35. Юридична природа та склад державної території.
- •36. Поняття та види державних кордонів. Встановлення державних кордонів.
- •37. Населення в міжнародному праві.
- •38. Способи придбання державної території.
- •39. Правовий режим міжнародних рік і озер.
- •40. Поняття міжнародного морського права.
- •41. Правова класифікація морських просторів.
- •46. Правове положення Міжнародного район морського дна.
- •47. Право зовнішніх зносин та органи зовнішніх зносин держав
27. Поняття та класифікація міжнародних договорів.
28. Об’єкт і мета міжнародного договору.
Міжнародний договір — це угода між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з питань, що мають для них спільний інтерес і що регулюють їхні відносини шляхом утворення взаємних прав і обов’язків.
1. За об'єктами регулювання договори поділяються на політичні, економічні, науково-технічні й ін.
2. За кількістю учасників міжнародні договори поділяються на двосторонні та багатосторонні. Основну кількість договорів складають двосторонні, що укладаються з урахуванням специфіки міждержавних відносин. Багатосторонні договори часто виступають як основний засіб кодифікації та прогресивного розвитку міжнародного права.
3. За характером регулювання міжнародні договори можуть бути універсальними (загальними) та регіональними.
4. За способом приєднання:
а. відкриті — до міжнародного договору мають можливість приєднатися всі заінтересовані держави.
б. напіввідкриті — до договору можна приєднатися тільки за згодою його учасників.
в. закритий — у договорі беруть участь тільки держави, що його уклали.
5. Залежно від того, які органи представляють державу в міжнародних відносинах, розрізняють міждержавні договори (укладаються на вищому рівні та від імені держави), міжурядові (від імені уряду) та міжвідомчі (від імені міністерств і відомств).
6. За юридичним характером: міжнародні договори можуть бути правомірними та неправомірними. Юридична сила останніх має бути визнана
Міжнародний договір — це родове поняття, що об'єднує всі міжнародні угоди, які можуть мати різні найменування та форми: договір, угода, пакт, статут, конвенція, декларація, комюніке, протокол та ін. Чіткого визначення тих або інших найменувань не існує. Незалежно від найменування всі договори мають однакову юридичну силу. У той же час існує певна міжнародна практика вибору найменування міжнародного договору.
Договорами називають основоположні акти, що регулюють найбільш важливі сфери міжнародних відносин (політичні, економічні договори).
Угоди зазвичай укладають стосовно менш важливих питань, ніж договори. Пакт — сторони договору намагаються підкреслити його особливе морально-політичне значення.
Конвенції укладаються для врегулювання певних міжнародних проблем економічного, технічного, юридичного або гуманітарного характеру.
Статутами називають договори, що засновують і регулюють діяльність міжнародних міжурядових організацій (Статут Ради Європи, Статут СНД тощо).
Протоколами часто називають додаткові міжнародні угоди, що змінюють або доповнюють основний міжнародний договір (протоколи до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р.).
29. Сторони в міжнародному договорі.
Суб'єктами права міжнародних договорів є суб'єкти міжнародного права.
Держави як носії суверенітету мають універсальну компетенцію щодо укладення міжнародних договорів. Вони можуть вирішувати фактично будь-які питання, пов'язані із міжнародною безпекою та міжнародним співробітництвом. Але це не стосується укладання договорів всупереч основним принципам міжнародного права. Тобто протиправними є договори, що мають за мету здійснення агресії, геноциду, терористичних актів тощо. За загальним правилом перед обличчям міжнародного права федерація складає єдине ціле. Конституції федеративних держав хоч інколи і наділяють своїх суб'єктів деякими міжнародними повноваженнями, але в обмеженому обсязі.
Загальновизнаним є право міжнародних міжурядових організацій укладати міжнародні договори. При цьому у статуті організації мають бути чітко зазначені органи, уповноважені здійснювати відповідні заходи з укладення договорів, а також його процедура.
