17. Поняття та класифікація принципів міжнародного права.

Принципи міжнародного права — це система основоположних норм міжнародного права, які регулюють відносини між його суб'єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого та правозастосовчого процесів, дійсності інших міжнародно-правових норм.

Є чимало класифікацій принципів міжнародного права за різними критеріями. Наприклад, за ступенем важливості відносин, що захищаються принципами вони поділяються на (а) такі, що забезпечують загальнолюдські цінності, знищення яких призведе до знищення самої цивілізації: поваги прав та основних свобод людини, співробітництва держав у сфері охорони дон» кілля; б) пов'язані з інтересами держав — невтручання у внутрішні справи, незастосування сили або загрози силою, загальне і повне роззброєння тощо); за формою закріплення — (а) писані принципи — принципи територіальної цілісності, непорушності кордонів; б) звичаєві принципи — принцип співробітництва держав з охорони довкілля); і т.д.

Проте, поки не вироблені взаємовизнані критерії формулювання основних принципів, доцільніше керуватися в їхній класифікації міжнародно-правовими актами. А вони дають підстави поділяти всі основні принципи на: І) універсальні; 2) регіональні (наприклад, непорушності державних кордонів, який є обов’язковим тільки Європи); 3) локальні чи партикулярні (наприклад, Принципи співробітництва СРСР і Франції 1972 р.; Основи взаємовідносин СРСР і США 1972 р. та ін.). Можна також виокремити: 1) загальносистемні принципи; 2) галузеві принципи; 3) принципи інституту міжнародного права. Джерела міжнародного права та міжнародні судові рішення засвідчують наявність таких галузевих принципів та принципів інститутів міжнародного права: принципу свободи відкритого моря й повітряного простору над ним; принципу забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації; принципу збереження і раціонального використання морських живих ресурсів; принципу свободи досліджень та використання космічного простору та небесних тіл. Одним із важливих факторів прийняття (вироблення) регіональних і партикулярних принципів є потреба заповнити прогалини в міжнародному праві у разі неможливості домовитися про більш конкретне нормативне регулювання. Теоретично їх можна розмістити в ієрархічній залежності: партикулярні принципи залежать від регіональних та універсальних, регіональні — від універсальних.

18. Поняття міжнародно-правової відповідальності.

За визначенням Комісії міжнародного права ООН міжнародно-правова відповідальність

(МПВ) – це всі види правовідносин, що виникають в рамках міжнародного права в результаті

міжнародно-правового діяння держави, незалежно від того, чи обмежуються ці відносини

правовідносинами між державою, яка вчинила протиправне діяння, і державою, яка

безпосередньо постраждала, або ж вони розповсюджуються також на інших суб’єктів

міжнародного права і, незалежно від того, чи сконцентровані вони на зобов’язані винної

держави відновити в правах державу, яка постраждала, і стягнути нанесені їй збитки

(шкоду) чи охоплюють також право самої держави, яка постраждала, або інших суб’єктів

міжнародного права застосувати до держави, яка винна, будь-яку санкцію, допустиму

міжнародним правом.

Відповідальність держав охоплює ті наслідки, які те чи інше міжнародне-протиправне

діяння може мати згідно норм МП в різних випадках, наприклад, наслідки діяння в плані збитку

(шкоди) і відповідних санкцій.

Основні риси МПВ:

1) реалізується в міжнародних правоохоронних відносинах між державою-порушницею з

одного боку, і державою (державами) жертвою з другого боку;

2) виникає в наслідок здійснення міжнародного правопорушення;

3) полягає в застосуванні до держави-порушниці міжнародного права примусових

заходів;

4) пов’язана з негативними наслідками для правопорушника;

5) має за мету забезпечення міжнародної законності і міжнародного правопорядку.

Норми МП, які регулюють походження, зміст і реалізацію МПВ складають окремий

інститут. Цей інститут є переважно звичаєвим. В кінці 50-х років було розпочато кодифікацію

норм МПВ, яку не завершено і сьогодні.

МПВ є єдиним інститутом і не знає галузевого поділу.

Основні принципи МПВ:

1) принцип відповідальності стосовно всіх міжнародно-правових діянь держави;

2) принцип, який визначає суб’єктів таких діянь;

3) принцип, який визначає умови наявності міжнародно-правових діянь;

4) принцип незастосування внутрішнього права для визначення наявності цих діянь.