- •Основні міста державної політика у сфері захисту населення і території від нс.
- •Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державну політику та управління у сфері цивільного захисту
- •Організація, структура цз огд
- •Створення державної системи захисту населення і території.
- •Законодавча база діяльності єсцз
- •Організація управління єс цз
- •Державна система моніторингу довкілля
- •Екологічний моніторинг та об’єкти екологічного моніторингу
- •Мережа контролю уражальних чинників техногенних нс.
- •Паспорт ризику пно
- •Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
- •Функціонування системи екологічного моніторингу
- •Стійкість роботи підприємства і її складові
- •Вимоги норм ітз цз щодо забудови населених пунктів
- •Захист від радіації у сховищах
- •Послідовність проведення дослідження стійкості роботи огд.
- •Заходи, що повинні здійснюватись при плануванні, проектуванні і будівництві підприємств і населених пунктів.
- •Фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства
- •Заходи по підвищенню стійкості роботи системи управління виробництвом.
- •Дослідження стійкості роботи ог
- •Дослідження стійкості огд до впливу ударної хвилі
- •25. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи огд по різних вражаючих факторах
- •26 Заходи по підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу
- •28. Джерела техногенної небезпеки
- •29. Паспортизація і реєстрація пно, виключення з реєстру
- •30. Ідентифікація об”єктів підвищенної небезпеки
- •31. Декларація небезпеки та ліцензування
- •32. Методики визначення ризиків
- •33. Категорії небезпечних речовин
- •34.Хно і небезпеки від них, поділ нХр на групи
- •36. Токсодози та їх класифікація
- •37. Зона можливого зараження та прогнозованого зараження
- •38. Вертикальна стійкість атмосфери
- •39. Локалізація та знезаражування джерела хімічного впливу
- •40. Аварійний та довгостроковий прогноз хо
- •41. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території
- •42 Радіаційний та хімічний контроль на огд
- •43. Режими радіаційного захисту
- •44. Дезактивація об’єктів і територій.
- •45. Евакуація населення та евакуаційні органи.
- •46. Особливості проведення евакуації при різних нс
- •47. Зіз, їх класифікація.
- •48. Сховища, їх об’ємно-планувальне рішення та обладнання, системи життезабезпечення.
- •49. Медична служба цз держави та території.
- •50. Особливості карантину та обсервації
- •51. Вплив надлишкового тиску на людину.
- •52. Критерії стійкості ог до впливу ударної хвилі.
- •53. Класифікація пожеж та пожежна небезпека виробництва.
- •54. Вогнестійкість будинку та вогнестійкість конструкції.
- •55. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •56. Класифікація виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •57. Розрахунковий час підключення трубопроводів з горючими рідинами при аварії
- •58. Зонування території при вибусі газо–повітряної суміші
- •59. Зсуви та чиннииики, які приводять до зсуву, протизсувні заходи.
- •60. Селі та карсти, умови виникнення та засоби по попередженню.
- •61. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження.
- •62. Ступені руйнування населених пунктів і об’єктів господарювання.
- •63. Основні характеристики катастрофічного затоплення
Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
Послідовність оцінки стійкості роботи об’єкта при дії радіоактивного зараження:
Знаходиться максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті на 1 годину після аварії;
Визначається ступінь захищеності робітників та службовців (коефіцієнт послаблення дози радіації К посл. кожної будови, споруди і сховища, де буде працювати чи перебувати виробничий персонал). Значення Кпосл. для основних типів будівель і транспортних засобів подаються в довідниках.
Коефіцієнт послаблення сховища залежить від типу (вбудоване або окремо розміщене), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування і розраховується
за формулою:
К
посл=
К р·
( 5 )
і=1,2,.. n
Кр- коефіцієнт, який враховує умови розташування сховища, який поданий у довідниках
hi- товщина і-го захисного шару , см;
di -товщина шару половинного послаблення матеріалу і-го захисного шару, см.;
n - кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища, які виступають над поверхнею стін;
Визначається доза радіації, яку може отримати виробничий персонал, що перебуває у виробничих будівлях та у сховищах, за формулою:
(
6 )
де: Р1 – рівень радіації на 1 годину після аварії (рад/год);
tп - час початку роботи в умовах зараження від моменту аварії /год/;
tк - час закінчення роботи в умовах зараження від початку аварії, який дорівнює часу початку і тривалості роботи /год/;
К посл.- коефіцієнт послаблення радіації будівлею (спорудою).
Визначається межа стійкості цеху в умовах радіоактивного зараження - найбільше значення рівня радіації на об’єкті за якого ще можлива виробнича діяльність у звичайному режимі (двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не отримає дозу опромінення, більшу за встановлену):
(7
)
де: Двст. - допустима (встановлена) доза опромінення для працюючої зміни;
Порівнюємо межу стійкості цеху з максимальним значенням очікуваного рівня радіації на об'єкті.
Якщо P1lim ≥ P1max, то цех стійкий до радіоактивного зараження.
Якщо P1lim < P1max, то цех (об’єкт) не стійкий до радіоактивного зараження.
Отримані результати аналізуються і робляться висновки, в яких вказуються:
очікувані максимальні значення рівня радіоактивного зараження території об’єкту;
ступінь захисту виробничого персоналу і обладнання від іонізуючих випромінювань;
межа стійкості роботи об’єктів в умовах радіоактивного зараження;
можливість неперервної роботи об’єкту у звичайному режимі при очікуваному рівні радіації на протязі встановленої тривалості робочої зміни;
заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту (підвищення захисних властивостей сховищ, герметизація виробничих приміщень і підготовка системи вентиляції для роботи в режимі очистки повітря від радіоактивного пилу, заходи по захисту обладнання і матеріалів від радіації і т.п.).
