- •Основні міста державної політика у сфері захисту населення і території від нс.
- •Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державну політику та управління у сфері цивільного захисту
- •Організація, структура цз огд
- •Створення державної системи захисту населення і території.
- •Законодавча база діяльності єсцз
- •Організація управління єс цз
- •Державна система моніторингу довкілля
- •Екологічний моніторинг та об’єкти екологічного моніторингу
- •Мережа контролю уражальних чинників техногенних нс.
- •Паспорт ризику пно
- •Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
- •Функціонування системи екологічного моніторингу
- •Стійкість роботи підприємства і її складові
- •Вимоги норм ітз цз щодо забудови населених пунктів
- •Захист від радіації у сховищах
- •Послідовність проведення дослідження стійкості роботи огд.
- •Заходи, що повинні здійснюватись при плануванні, проектуванні і будівництві підприємств і населених пунктів.
- •Фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства
- •Заходи по підвищенню стійкості роботи системи управління виробництвом.
- •Дослідження стійкості роботи ог
- •Дослідження стійкості огд до впливу ударної хвилі
- •25. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи огд по різних вражаючих факторах
- •26 Заходи по підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу
- •28. Джерела техногенної небезпеки
- •29. Паспортизація і реєстрація пно, виключення з реєстру
- •30. Ідентифікація об”єктів підвищенної небезпеки
- •31. Декларація небезпеки та ліцензування
- •32. Методики визначення ризиків
- •33. Категорії небезпечних речовин
- •34.Хно і небезпеки від них, поділ нХр на групи
- •36. Токсодози та їх класифікація
- •37. Зона можливого зараження та прогнозованого зараження
- •38. Вертикальна стійкість атмосфери
- •39. Локалізація та знезаражування джерела хімічного впливу
- •40. Аварійний та довгостроковий прогноз хо
- •41. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території
- •42 Радіаційний та хімічний контроль на огд
- •43. Режими радіаційного захисту
- •44. Дезактивація об’єктів і територій.
- •45. Евакуація населення та евакуаційні органи.
- •46. Особливості проведення евакуації при різних нс
- •47. Зіз, їх класифікація.
- •48. Сховища, їх об’ємно-планувальне рішення та обладнання, системи життезабезпечення.
- •49. Медична служба цз держави та території.
- •50. Особливості карантину та обсервації
- •51. Вплив надлишкового тиску на людину.
- •52. Критерії стійкості ог до впливу ударної хвилі.
- •53. Класифікація пожеж та пожежна небезпека виробництва.
- •54. Вогнестійкість будинку та вогнестійкість конструкції.
- •55. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •56. Класифікація виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •57. Розрахунковий час підключення трубопроводів з горючими рідинами при аварії
- •58. Зонування території при вибусі газо–повітряної суміші
- •59. Зсуви та чиннииики, які приводять до зсуву, протизсувні заходи.
- •60. Селі та карсти, умови виникнення та засоби по попередженню.
- •61. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження.
- •62. Ступені руйнування населених пунктів і об’єктів господарювання.
- •63. Основні характеристики катастрофічного затоплення
Послідовність проведення дослідження стійкості роботи огд.
Дослідження стійкості роботи ОГД — це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об’єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості. Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три етапи: - І етап — підготовчий; - II етап — оцінка стійкості роботи ОГД; - III етап — розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи ОГД в умовах АС. На першому етапі розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка. Основними документами для організації досліджень стійкості роботи ОГД є: - наказ керівника підприємства, щодо проведення дослідження; - календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень; - план проведення досліджень. Наказ керівника підприємства розробляється на підставі вказівок старшого начальника з урахуванням умов пов'язаних з виробничою діяльністю об'єкта. В наказі вказується: - мета і завдання дослідження; - терміни проведення робіт; - склад учасників досліджень; - склад і завдання дослідницьких груп; - строки готовності облікової документації. Календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень визначає: - основні заходи; - терміни їх виконання; - відповідних виконавців; - сили та засоби, які залучаються для виконання завдань. План проведення досліджень є основним документом, який визначає зміст роботи керівника дослідження і груп головних спеціалістів. В плані вказується: - тема дослідження; - мета дослідження; - тривалість дослідження (1,5/3 міс.); - склад дослідницьких груп та зміст їх роботи; - порядок проведення дослідження.
Термін дослідження встановлюється залежно від обсягу роботи та підготовки учасників і може тривати 2-3 місяці. Залежно від складу основних виробничо-технічних служб на об'єкті створюються дослідницькі групи, їх кількість і чисельність залежить від обсягу вирішуючих завдань, специфіки виробництва.
Заходи, що повинні здійснюватись при плануванні, проектуванні і будівництві підприємств і населених пунктів.
Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) згідно з вимогами ДБН В. 1.2-4-2006 повинні передбачатись:
при розробленні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів;
при розробленні проектів планування та забудови міських і сільських поселень (генеральних планів, проектів детального планування, проектів забудови території мікрорайонів, кварталів, містобудівних комплексів або груп громадських будівель та споруд;
при розробленні проектів планування промислових зон (районів) міст;
при розробленні містобудівного обґрунтування розташування об'єкта;
при розробленні проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель та споруд.
Проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на діючих (закінчених будівництвом) підприємствах також здійснюється у відповідності з вимогами ДБН В. 1.2-4-2006.
Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) розробляються і включаються у відповідні види проектної документації і зводяться в систематизованому вигляді з необхідними обґрунтуваннями в окремому розділі, а також можуть виконуватись окремим проектом.
У міських і сільських поселеннях, а також на діючих, закінчених будівництвом, і таких, що не підлягають реконструкції (розширенню) підприємствах інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) повинні виконуватись на основі окремо розроблюваних розділів цих заходів до проектів планування та забудови указаних міських та сільських поселень, проектів (робочих проектів) підприємств, будівель та споруд, затверджених у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.
Завдання на розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) є складовою частиною завдань на розроблення документів при плануванні забудови територій.
Окремі види інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) можуть міститись у спеціальних державних програмах і розроблятись за окремими вимогами.
Основні вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту
Здійснення основних заходів інженерного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а саме: розробка генеральних планів забудови населених пунктів, проектів детального планування, проектів забудови території мікрорайонів, кварталів містобудівних комплексів або груп громадських будівель та споруд, проектів планування промислових зон (районів) міст, містобудівного обґрунтування розташування об'єкта, проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель та споруд І раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки; спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівними безпеки та надійності визначається законами України "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування".
Інженерний захист населення і територій - це комплекс інженерно-технічних заходів, який проводиться завчасно та в оперативному порядку, спрямований на попередження або максимальне зниження втрат населення та матеріальних збитків при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Інженерні заходи охоплюють значне коло заходів, пов'язаних з інженерним забезпеченням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у ході ліквідації надзвичайних ситуацій, життєзабезпеченням потерпілого населення, сталої роботи об'єктів економіки в кризових ситуаціях.
Інженерно-технічні заходи цивільного захисту застосовуються при проектуванні запобіжних заходів цивільного захисту від наслідків надзвичайних ситуацій.
Такі заходи необхідно здійснювати в усіх містах, населених пунктах та на кожному об'єкті економіки.
