- •Основні міста державної політика у сфері захисту населення і території від нс.
- •Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державну політику та управління у сфері цивільного захисту
- •Організація, структура цз огд
- •Створення державної системи захисту населення і території.
- •Законодавча база діяльності єсцз
- •Організація управління єс цз
- •Державна система моніторингу довкілля
- •Екологічний моніторинг та об’єкти екологічного моніторингу
- •Мережа контролю уражальних чинників техногенних нс.
- •Паспорт ризику пно
- •Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
- •Функціонування системи екологічного моніторингу
- •Стійкість роботи підприємства і її складові
- •Вимоги норм ітз цз щодо забудови населених пунктів
- •Захист від радіації у сховищах
- •Послідовність проведення дослідження стійкості роботи огд.
- •Заходи, що повинні здійснюватись при плануванні, проектуванні і будівництві підприємств і населених пунктів.
- •Фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства
- •Заходи по підвищенню стійкості роботи системи управління виробництвом.
- •Дослідження стійкості роботи ог
- •Дослідження стійкості огд до впливу ударної хвилі
- •25. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи огд по різних вражаючих факторах
- •26 Заходи по підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу
- •28. Джерела техногенної небезпеки
- •29. Паспортизація і реєстрація пно, виключення з реєстру
- •30. Ідентифікація об”єктів підвищенної небезпеки
- •31. Декларація небезпеки та ліцензування
- •32. Методики визначення ризиків
- •33. Категорії небезпечних речовин
- •34.Хно і небезпеки від них, поділ нХр на групи
- •36. Токсодози та їх класифікація
- •37. Зона можливого зараження та прогнозованого зараження
- •38. Вертикальна стійкість атмосфери
- •39. Локалізація та знезаражування джерела хімічного впливу
- •40. Аварійний та довгостроковий прогноз хо
- •41. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території
- •42 Радіаційний та хімічний контроль на огд
- •43. Режими радіаційного захисту
- •44. Дезактивація об’єктів і територій.
- •45. Евакуація населення та евакуаційні органи.
- •46. Особливості проведення евакуації при різних нс
- •47. Зіз, їх класифікація.
- •48. Сховища, їх об’ємно-планувальне рішення та обладнання, системи життезабезпечення.
- •49. Медична служба цз держави та території.
- •50. Особливості карантину та обсервації
- •51. Вплив надлишкового тиску на людину.
- •52. Критерії стійкості ог до впливу ударної хвилі.
- •53. Класифікація пожеж та пожежна небезпека виробництва.
- •54. Вогнестійкість будинку та вогнестійкість конструкції.
- •55. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •56. Класифікація виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •57. Розрахунковий час підключення трубопроводів з горючими рідинами при аварії
- •58. Зонування території при вибусі газо–повітряної суміші
- •59. Зсуви та чиннииики, які приводять до зсуву, протизсувні заходи.
- •60. Селі та карсти, умови виникнення та засоби по попередженню.
- •61. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження.
- •62. Ступені руйнування населених пунктів і об’єктів господарювання.
- •63. Основні характеристики катастрофічного затоплення
36. Токсодози та їх класифікація
Токсодоза — кількість речовини (в одиницях ваги), віднесена до одиниці об'єму і до одиниці часу (мг/л·хв.). Токсодоза характеризує кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу.Території, які потрапили під вплив НХР у результаті на аварії ХНО, поділяють на зони:
Зона смертельних токсодоз (надзвичайно небезпечного зараження) – зона, на зовнішній межі якої 50% людей одержують смертельні ураження.
Зона вражаючих токсодоз (небезпечного зараження) – на зовнішній межі якої 50% людей втрачають працездатність або їм потрібна медична допомога чи навіть госпіталізація.
Дискомфортна (гранична) зона – зона, на зовнішні межі якої люди відчувають дискомфорт, у них починаються загострення хронічних захворювань або з'являються перші ознаки інтоксикації
37. Зона можливого зараження та прогнозованого зараження
Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.
Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса
38. Вертикальна стійкість атмосфери
На масштаби зараження, глибину поширення хмари зараженого повітря істотно впливають метеорологічні умови. Вони формують стан вертикальної стійкості атмосфери.
Вертикальна стійкість атмосфери має три стани:
Інверсія — зростання температури повітря з висотою. Такий стан приземного шару атмосфери перешкоджає розсіюванню зараженого повітря по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій СДОР.
Ізотермія — характеризується стабільною рівновагою повітря. Це також сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості, в лісі, в житлових кварталах міст і населених пунктів.
Конвекція — зниження температури повітря з висотою. Спостерігаються висхідні потоки повітря, що сприяє швидкому розсіюванню хмари зараженого повітря і зменшенню уражаючої дії НХР.
39. Локалізація та знезаражування джерела хімічного впливу
Локалізація і знезаражування джерел хімічного зараження має за мету заглушити або знизити до мінімально можливого рівня вплив шкідливих і небезпечних чинників, які становлять загрозу для життя і здоров'я людей, екології, а також ускладнюють ведення рятувальних та інших невідкладних робіт на аварійному об'єкті і в зоні хімічного зараження за його межами.
Локалізація і знезаражування джерел хімічного зараження (з урахуванням можливих типів хімічної обстановки) може включати наступні основні операції:
локалізацію протигазової фази первинних і вторинних хмар НХР;
знезаражування первинних і вторинних хмар НХР;
локалізацію виливів НХР;
знезаражування (нейтралізацію) виливів НХР.
Основними способами локалізації і знезаражування джерел хімічного зараження, з урахуванням виду НХР є:
постановка водяних, а також рідинних завіс з використанням нейтралізуючих розчинів;
розсіювання хмар за допомогою теплових та повітряно-газових потоків,
обвалування району виливу, збір рідинної фази НХР у приямки,
засипання місця виливу сорбентами,
зниження інтенсивності випарювання покриттям дзеркала виливу полімерною плівкою,
розбавлення речовини виливу водою з введенням нейтралізаторів,
засипання нейтралізуючими речовинами і твердими сорбентами, випалювання, згущення і вивіз.
Вибір технологій локалізації і знезаражування джерел хімічного зараження проводиться з урахуванням типу хімічної обстановки, характеристики і стану НХР.