5. Етапи створення рекламного звернення

Рекламне звернення охоплює широке коло питань, пов’язаних із творчим процесом: пошук ідеї звернення, мотивів і аргументів, стильове вирішення звернення, написання рекламного тексту, сценарію, його втілення у рекламному ролику чи у друкованій продукції і багато інших.

Стиль РЕКЛАМИ може бути різноманітними:

• картинки з натури;

• створення романтичної або екзотичної обстановки;

• свідчення фахівця або споживача на користь товару;

• мюзикл;

• використання символічного персонажу;

• акцентування на стилі життя.

Структура рекламного звернення включає:

Заголовок – повинен привернути увагу читача правдивою обіцянкою і стимулювати бажання прочитати основний текст. Часто заголовок подають у вигляді слогану – короткого рекламного девізу, заклику, афоризму.

Слоган – це коротка, але ємна фраза, що залучає увагу й виявляє собою якийсь девіз фірми або основну думку, що характеризує ту або іншу послугу. От приклади самих вдалих слоганів, використовуваних в українських туристській журнальній рекламі: «Де якість має традиції», «Ваші фантазії – наше втілення», «Не можна вмерти, не побачивши Париж!», «Відпочивати – не працювати!», «Там, де кінчаються проблеми», «На крылах Пегаса - на встречу мечте». Перевага подібних заголовків у тім, що навіть при відсутності можливості використати багато місця на смузі або барвисті фотографії, вони можуть привернути увагу й виділити рекламний обіг з маси пересічних фраз, начебто «Сонячна Болгарія». Крім того, заголовки й слогани читають у п'ять разів більше, ніж основний текст

Основний текст несе головне навантаження у мотивації споживача й наданні йому необхідної інформації. Текст звернення повинен бути конкретним і повним. Довідкова інформація містить адресу фірми-рекламодавця, її телефон, факс, а також принципово важливі умови купівлі рекламованого товару.

6. Місце та роль маркетинг в туризмі

Один з теоретиків сучасного менеджменту Пітер Дракер визначив мету маркетингу так: “Мета маркетингу – зробити продажі постійними. Мета – знати і розуміти клієнтів настільки добре, щоб продукт чи послуга підходили їм і продавалися самі”.

Маркетинг в індустрії туризму покликаний виявити потреби туристів, створити привабливі для них туристичні послуги, ознайомити потенційних туристів з доступними для них туристичними продуктами, поінформувати їх про місце, де можна ці послуги придбати. Як показала практика маркетингової діяльності провідних туристичних фірм світу, доцільно слідувати стандартній послідовності семи маркетингових заходів, котрі отримали назву “Сім Пі туристичного продукту”:

• продукт (product);

• планування (planning);

• місце (place);

• люди (people);

• ціни (prices);

• просування (promotion);

• процес (process).

Тобто це буде продукт, розроблений у відповідності із вивченням попиту на основі стратегічного планування діяльності фірми, запропонований у потрібному місці, адресо спрямований конкретним сегментам споживачів, по привабливих цінах, грамотно представлений і реалізований з якісним обслуговуванням (Рис.2.).

Рис.2. Модель „Сім Пі” розробки турпродукту.

Будь-яка туристична фірма повинна самостійно стежити за усіма змінами, що відбуваються на ринку туристичних послуг. Погляди, потреби та бажання клієнтів є дуже мінливими, і фірмам необхідно встигати реагувати на зміни. Відставання погрожує незадоволенням споживачів, що може привести не тільки до їх втрати, але і до падіння репутації фірми.

Для успішного ведення справ у туристичному бізнесі необхідно не тільки вміти надавати якісні послуги, але і знати, кому вони необхідні, для яких цілей. Для цього проводяться маркетингові дослідження. Маркетингові дослідження є вкрай необхідними. Вони обов’язково вимагають комплексного і детального підходу. За умови ретельної розробки і дотримання усіх необхідних правил засоби та сили, витрачені на проведення маркетингового дослідження, сповна окуповуються і багато в чому визначають успішну роботу фірми.

Варто підкреслити, що реклама в туризмі повинна враховувати особливості регіону, країни, традиції та звички потенційних споживачів. Усе це також вимагає попереднього ґрунтовного маркетингового дослідження.

Розвиток туризму складно уявити без яскравої, влучної та дійової реклами. Вона здійснює значний психологічний та соціокультурний вплив на суспільство. Проте такий вплив не слід розцінювати як примушування чи спонукання споживачів туристичних послуг до тих чи інших дій, адже сучасна цивілізована реклама – це не маніпулювання громадською думкою, а професійне формування актуальних потреб, спрямованих на саморозвиток людини. Наприклад, влучним можна вважати таке рекламне звернення, яке, пропагуючи заняття спортом та здоровий спосіб життя, пропонує за допомогою туристичної фірми відпочити на гірськолижному курорті і скористатись усім комплексом послуг зі зміцнення здоров’я людини, які там пропонуються.

Якісна та професійно виконана реклама надає подвійний ефект. З однієї сторони вона допомагає туристичним підприємствам освоювати нові ринки збуту, розширяти об’єми продажів, з іншої – збільшувати власні доходи фірми, за рахунок яких можна забезпечити належну оплату праці персоналу. Це, в свою чергу, сприяє росту зацікавленості персоналу в результатах спільної діяльності.

Реклама має велике значення також у прогнозуванні та плануванні роботи туристичної фірми. За її посередництвом можна встановити зворотній зв’язок з ринком, тобто споживачами послуг. Наприклад, за допомогою анкет чи купонів, які можна розповсюджувати разом з різними товарами, фірма отримує інформацію, яка дозволяє їй краще прогнозувати попит на свої послуги і відповідно будувати стратегію дій. Як свідчить досвід спільної рекламної кампанії фірми „Якобз” та турагентства „САМ”, для споживачів виявилась привабливою перспектива заповнити і надіслати обгортку від шоколаду „Корона” і тим самим прийняти участь у розиграші „подорожі до країни мрій” від згаданої туристичної фірми.

Таким чином, встановлення зворотного зв’язку із споживачами за допомогою такого способу можна визнати доцільним і перспективним, оскільки воно дозволяє контролювати просування туристичних послуг.

Важливо підкреслити, що, як свідчить досвід рекламних кампаній провідних туристичних фірм світу, реклама має враховувати особливості країни, регіону, соціальний та політичний стан у суспільстві.

Існує ще один популярний спосіб просування туристичного продукту - зв'язки з громадськістю (public relations)

Зв’язки з громадськістю (public relations) – це використовування інформації для впливу на громадську думку. Це частина комунікаційної роботи фірми. Його мета – створення хорошої репутації фірми або місця відпочинку туристів, підкріпленої фактами, так, щоб фірма могла досягти свої цілі в атмосфері сприятливої думки про себе.

Зв'язки з громадськістю призначені для створення і збереження позитивного іміджу країни, маршруту, компанії і послуг, пропонованих нею, у людей, здатних вплинути на громадську думку (журналістів, видавців і т.д.) або у торгових посередників (турагентів, туроператорів і т.д.).

Методи PR:

1. Зв’язки із засобами масової інформації: прес-реліз – первинний засіб, що використовується для передачі PR повідомлень засобам масової інформації, прес-конференція, скликання представників ЗМІ з метою публічного оголошення, заяви або думки компанії.

2. Відеофільми. Частіше за все це документальні фільми про подорожі. У фільмі розказується про яку-небудь країну (регіоні, місцевості), про її жителів, звичаї, красу природи і т.п.

3. Ознайомчі візити – рекламні тури. Хоча ці візити вельми дорогі і їх важно організовувати, вони дають велику віддачу.

Зв'язки з громадськістю направлені на підвищення престижу і впізнанності образу учасника ринку. Від реклами PR відрізняється тим, як використовуються засоби масової інформації, рівнем контролю, якими вони володіють над передачею повідомлення, і сприйманою достовірністю.

20. Розкрийте сутність туроператорської діяльності та її основних функцій.

21. Розкрийте сутність турагентської діяльності та її основних функцій.

На сучасному етапі розвитку у сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, що здійснюють туристичну діяльність. Ключовими суб'єктами туристичної діяльності, які взаємодіють у процесі розробки та реалізації турпродукту, надання й споживання туристичних послуг, є: - виробник (організатор) і гуртовий продавець туру - туроператор; - виконавці туристичних послуг (контрагенти) - підприємства і компанії, які надають окремі послуги з розміщення, харчування, транспортні, екскурсійні, страхові, послуги, які пов'язані з оформленням закордонних паспортів і віз, бронюванням і купівлею квитків. Вони виступають як національні або іноземні контрагенти, які постачають туроператорам послуги, що входять у тур; - роздрібний продавець - турагент; - турист (споживач) - будь-яка фізична особа, яка використовує, купує або має намір придбати туристичні послуги (турпродукт) для особистих потреб. Туроператор - господарюючий суб'єкт або індивідуальний підприємець, який розробляє туристичні маршрути, забезпечує їх функціонування, організовує рекламу, встановлює ціни на тури турагентам для випуску за ними путівок і їх реалізації. Під туроператорською діяльністю розуміють діяльність щодо формування, просування і реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на підставі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем. Виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає: - формування (комплектацію) турів; - просування турів; - гуртову реалізацію турів; - забезпечення обслуговування туристів у межах програми туру; - контроль і оперативний супровід турів; - відповідальність за виконання робіт. До основних завдань туроператорів відносять: - вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми; - складання маршрутів та перспективних програм обслуговування туристів; - взаємодію з постачальниками послуг; - розрахунок вартості туру та визначення ціни; - реалізацію турів; - методичне забезпечення турів; - забезпечення туристів необхідним та спеціальним спорядженням, сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією; - підготовку, підбір та призначення спеціалістів на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекладачі тощо); - рекламно-інформаційну роботу щодо просування туристичного продукту до споживачів; - контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного обслуговування. Основні функції туроператора: комплектувальна, сервісна, гарантійна. Комплектувальна функція для туроператора - це комплектація туру з окремих послуг; для турагента - комплектація пакетів турів із транспортними та деякими іншими видами послуг. Сервісна функція - це обслуговування туристів в офісі під час продажу пакетів турів і на маршрутах. Гарантійна функція- це забезпечення туристів гарантією надання їм наперед сплачених туристичних послуг в обумовленій кількості і на обумовленому рівні. За специфікою функціонування на ринку туристичних послуг вирізняють чотири основних типи туроператорів. 1. Оператор масового ринку - найбільш відомий тип операторів. Сутність діяльності для даного типу полягає у формуванні, купівлі і продажу турпакетів у добре відомі туристичні центри й курорти, перевезення клієнтів до яких здійснюється приватними авіакомпаніями або чартерними рейсами. 2. Туроператори, які спеціалізуються на певному сегменті (напрямі) туристичного ринку, - найбільш поширений тип туроператорів, який поділяється на декілька категорій: - туроператори, які пропонують пакети для певної категорії споживачів (наприклад, для молоді, вчених, бізнесменів, сімейних пар тощо); - туроператори, які пропонують пакети на певні напрямки-дестинації (наприклад, у Велику Британію, Францію, Угорщину, Швейцарію, Австрію і т. д.); - туроператори, які пропонують пакет турпослуг у певних туристичних центрах (наприклад, Майорка, курорт Коста Дель-Соль, Анталія тощо); - туроператори, які пропонують турпродукт, пов'язаний з перевезеннями клієнтури на певному виді транспорту (наприклад, пароплавами, потягами, літаками); - туроператори, які пропонують специфічні тури (сафарі, рафтинг, дайвінг тощо). 3. Туроператори внутрішнього ринку (domestic), які продають турпакети в межах країни проживання, тобто турпродукт реалізується на національному рівні. 4. Туроператори зовнішнього ринку (international) - створюють пакети і продають їх у різні країни. Найчастіше їх діяльність пов'язана з тими країнами, з яких приїздить більшість туристів. Тут вирізняють також декілька категорій. Деякі організовують для за рубіжних туристів різноманітні послуги і виступають у ролі менеджерів сервісного забезпечення турпродукту. Інші спеціалізуються виключно на зустрічі і перевезенні (трансфері) туристів у готелі, а також пропонують послуги ескорту. Окремі туроператори пропонують різноманітний набір послуг, що включає переговори з партнерами, які мають автобуси і готелі, організацію освітніх турів, організацію харчування і розваг з метою мінімізації цін, що закріплені в контрактах. Ряд туроператорів спеціалізується на обслуговуванні окремих етнічних груп тощо. Підприємства-туроператори найчастіше організовують зв'язок із споживачами через турагентів. Останні на договірній основі отримують від туроператорів права на реалізацію сформованого турпродукту. Набір функцій турагента залежить від угоди з туроператором. У деяких випадках агентське підприємство може виконувати більшість функцій туроператора. Фактично, виконуючи роль посередників, турагенти (невеликі фірми з незначним капіталом і обмеженим ринком) залежать від діяльності великих туроператорів і транспортних компаній. Однак вони відіграють важливу роль на ринку, оскільки саме через них продається, доводиться до кінцевого споживача переважна більшість турів - туропродукту, що формується туроператором. Серед підприємств у галузі туризму туроператорів не більше ніж 5 %, турагентів - 95 %. Отже, активно діючий турагент - це вирішальний елемент агентської мережі туроператора. З огляду на це, основними якостями туроператора вважають: :- комунікабельність персоналу; - надійність і чесність; - вміння використовувати різні ефективні методи продажу. Процес взаємодії між туроператором і турагентом має вигляд: - публічної оферти туроператора; - укладання договору між туроператором і турагентом; - розсилка туроператором пропозиції у вигляді прайс-листів та рекламних матеріалів; - замовлення турагентства на бронювання туристичного продукту; - підтвердження замовлення туроператором і виставлення рахунку; - оплата рахунку турагентом і передача туроператору документів туриста (в разі оформлення в'їзних віз до країни подорожі). Слід відзначити, що робота в якості турагента без організації власних турів доцільна лише на початковому етапі діяльності турфірми. В процесі розширення напрямів діяльності турфірмам стає більш економічно вигідно поєднувати турагентську та туроператорську діяльність. У практиці туристичної діяльності розрізняють туроператорів, які працюють на прийом туристів- рецептивні(inbound, incoming) або їх відправку-ініціативні генеруючі (outbound). Прийом і відправка можуть здійснюватися по відношенню як до внутрішніх, так і міжнародних туристів. Ініціативні - це туроператори, які відправляють туристів за кордон або інші регіони за домовленістю з приймаючими операторами або безпосередньо з туристичними підприємствами. Рецептивні- це туроператори на прийомі, тобто ті, які комплектують тури і програми обслуговування в місцях прийому і обслуговування туристів, використовуючи прямі угоди з постачальниками послуг. Туристичне підприємство може бути одночасно і туроператором, і турагентом. Наприклад, бюро розробляє маршрути як туроператор і частково самостійно продає їх безпосередньо споживачеві, а більшу частину продає турагенту, одночасно як турагент купує тури в іншого бюро (туроператора) і продає їх своїм туристам (рис. 5.1).

Після того як туроператор організував закупку місць на авіатранспорті і номерів у готелях, купуються інші компоненти - харчування, музеї, екскурсії, необхідні для остаточної комплектації пакету турпослуг для відпочинку. На цьому етапі вони готові видавати і розсилати у великих кількостях дорогі, кольорові брошури. Такі інформаційно-рекламні брошури мають форму каталогу і містять детальну характеристику турів, що організовуються, інформацію про строки проведення турів (виїзд та приїзд); клас обслуговування, готелі, екскурсії, соціальні і культурні заходи, додаткові послуги та їх вартість, додаткові знижки з боку туроператора (групова, сезонна, чартерна тощо). Змістовними складовими характеристики турпродукту, який пропонується і включається до каталога туроператора є: - місце перебування, тип і категорія транспортних засобів; - тип розміщення (готель чи інший заклад розміщення), місцезнаходження, категорії та основні характеристики проживання; - тип харчування, включений в турпакет; - маршрут подорожі; - сума і відповідна частка у відсотках від загальної вартості турпакета, яку необхідно внести як задаток, а також строки оплати всього турпакета; - мінімальний розмір групи, необхідний для організації подорожі, строки повідомлення споживачів про можливу ануляцію; - інформація загального характеру про туристичні формальності, а також специфічні традиції і звичаї країни подорожі, порушувати які туристам не рекомендується. Отже, ключовим елементом діяльності туроператора будь-якого типу є пакетування різноманітних послуг. Діяльність туроператора по комплектації послуг, які ним самим не виробляються (послуги готелів, транспортних компаній, розважальних закладів тощо) у туристичний пакет, тур, турпродукт- називається туроперейтингом. Туроперейтинг - це діяльність у сфері туризму, спрямована на формування комплексного туристичного продукту та оптимізацію умов його споживання шляхом розробки пакету програм та обслуговування по маршруту зарубіжних і внутрішніх туристів, є формою туристичного бізнесу. У ширшому розумінні виробничо-обслуговуючої діяльності з організації і продажу турпродукту туроперейтинг передбачає: - маршрутизацію та сервісно-анімаційне; - нормативно-правове, документальне; - фінансово-комерційне та інформаційно-маркетингове забезпечення турпродукту. Цінність туроператора полягає в його здатності страхуватися від зниження розцінок покупкою у великих кількостях послуг туризму, необхідних для формування туристичних пакетів, економічно доступних для туриста. Туроператори виконують провідну роль у туризмі, оскільки саме вони пакетують різні послуги (транспорт, розміщення, харчування, трансфер, розваги і т. п.) в єдиний туристичний продукт, який і реалізують споживачеві через агентську мережу. Туроператор також може продавати послуги туризму роздільно. У випадку, коли туроператор формує туристичний пакет, він виступає в ролі виробника туристичного продукту. Це так, навіть якщо куплені послуги збираються використовувати конкретно за призначенням, без усяких умов. В іншому випадку, коли туроператор продає послуги туризму окремо, він виступає як оптовий дилер туристичних послуг. Це можливо в тому випадку, коли туроператор купує у виробника більше туристичного продукту, ніж це необхідно для формування туристичного пакету. Бувають також випадки, коли туроператори продають окремі послуги туризму за гуртовими цінами людям, які формують свій індивідуальний пакет. Туроператор укладає агентські угоди з незалежними турагентствами на продаж своїх турів, у яких він зацікавлений. Чим більше в туроператора партнерів-турагентів у різних країнах і регіонах, тим більші об'єми продажу і, відповідно, більше туристів, більший прибуток. Необхідність розвитку туроперейтингу пов'язана, з одного боку, зі зростанням вимог туристів до змістовного проведення дозвілля, коли для повноцінного відпочинку недостатньо тільки розміщення та харчування, а потрібен цілий комплекс додаткових послуг відповідно до індивідуальних потреб туриста, а з іншого- зростання та урізноманітнення пропозиції послуг гостинності туристичних та курортних центрів, що ущільнює ринок пропозиції і потребує професійної зорієнтованості. Щоб це питання, розглянемо, чому все ж таки туристична фірма, що працює на відправку туристів закордон за договорами з рецептивними туроператорами в країні призначення, є туроператором. Схема роботи ініціативного туроператора досить проста. Туристична фірма виконує суто агентські функції: продає сформовані партнером турпакети, оформляє страхування туристів, візові документи і бронює авіаквитки, продає окремі послуги в складі своїх пакетів за комісійну винагороду. Система відносин головних суб'єктів міжнародного туристичного бізнесу представлена на рис. 5.2. За законодавством України, туроператором вважається та туристична організація, яка формує свій власний туристичний продукт і випускає на нього свою путівку. Ці вимоги така фірма виконує, не дивлячись на те, що путівка в даному випадку є формальним додатком до договору з Туристами (основним документом, що пред'являється в місці обслуговування, є ваучер), вона все ж таки випускається, оскільки на території України цей туристичний продукт первинний і є власним продуктом для даної туристичної фірми.

У секторі туризму ключовою ланкою в ланцюзі посередників, що доводять туристичний продукт до кінцевого споживача, є турагент. Через нього продають переважну більшість туристичних поїздок. Практика свідчить, що придумати і розробити цікавий маршрут подорожі дуже просто, набагато складніше знайти споживача. В умовах високої насиченості ринку зі схожими пропозиціями, гострої конкурентної боротьби і обмеженої купівельної спроможності населення на турагентів лягає найважче завдання - привернути клієнта та умовити його поїхати саме в даний тур, а вже потім укласти з ним договір, отримати гроші, оформити паспорт, візу, квиток, видати ваучер, відправити в поїздку і повернути додому неушкодженим, а на завершальному етапі, можливо, отримати від нього подяку. За характером здійснюваних операцій турагент - це роздрібний продавець. Класичний турагент не створює своїх власних туристичних продуктів, а займається їх перепродажем. Він реалізує послуги кінцевим споживачам - туристам для їхнього особистого використання. Турагенти виконують дві головні функції. - надання інформаційних послуг; - збут туристичних послуг. Ринок турагентів відзначається великою кількістю учасників торгових операцій і являє собою приклад гострої конкурентної боротьби.

22. Технологія співпраці туристичних фірм зі страховими компаніями. Види страхування, які використовуються в туризмі.

На сьогоднішній день готельна і туристична індустрія є тією галуззю, де рівень конкуренції в ряді країн досить високий. Постійно відкриваються нові підприємства, які надають послуги: харчування, туристично-екскурсійного обслуговування і розміщення. Нові підприємства створюються з метою більш повного задоволення потреб відповідних груп споживачів. Різні типи підприємств з різними формами власності, різними видами обслуговування створюється, але далеко не всі витримують в умовах конкуренції і через певний час виходять з бізнесу.

Для того, щоб підприємство вижило у складних економічних умовах, необхідно розробити послідовну відповідно до обставин стратегію обслуговування.

Хороша стратегія – це план дій, який дає відповідь на запитання, яким чином витримати конкуренцію у відповідному ринковому просторі. Для того, щоб створити цю стратегію керівник підприємства чи організації перш за все повинен зрозуміти, що собою представляє те ринкове середовище і яке місце займає в ньому він.

Добре розроблена стратегія дає відповідь на такі питання:

1. Які потреби споживачів задовільняються.

2. Чи маємо достатньо досвіду і знань, щоб надати обслуговування краще за когось.

3. Як потрібно обслуговувати, щоб отримати високий прибуток, який дозволить довгий час бути конкурентоспроможними і отримувати достатній прибуток на вкладений капітал.

Отже сфера обслуговування торкається трьох головних компонентів будь-якого підприємства, зайнятого у сфері обслуговування, а саме: потреб клієнтів, здатності компанії задовільняти ці потреби і тривала прибутковість підприємств.

Добре розроблена стратегія є основою для всіх відносин між клієнтом і підприємством. Інакше це є спинний мозок корпоративної культури.

В нашому насиченому ринку, компанії, які зайняті в обслуговуванні, не в змозі пропонувати свої послуги, для всього ринку, споживачі мають свої специфічні потреби, які можуть замітно змінюватися в залежності від ситуації.

Будь якому підприємству дуже важко успішно задовольнити усі різноманітні потреби клієнтів, тому переважно підприємства вибирають відповідну категорію клієнтів чиї потреби їм найближче до душі, з точки зору можливості найбільш повного їх задоволення і стабільного прибутку. Так поступово створюється власна стратегія обслуговування на комерційній основі.

Технології є одним з численних чинників впливу на продукт, що визначають основні етапи виробництва: опрацювання сировини, дизайн, власне виробництво, обслуговування, надходження продукту до покупця. Технологія полягає в застосуванні нових знань у будь-яких аспектах виробничих відносин.

Прогноз розвитку технологій впливає на інтенсифікацію наявних потужностей виробництва.

Технологічні прогнози визначаються можливістю співробітництва в галузі технологій: співробітництво – це передача технологій як між регіонами у середині держави, так і обмін ними із зарубіжними країнами. Передача технологій включає обмін інформацією, розробку нормативних документів, єдиних для даної галузі, підготовку кадрів. Прикладом може бути нова система класифікації рівнів, комфорту в готелях на основі європейських стандартів.

Отже, технології впливають як на одержання нового продукту, так і на його зміну.

 

І. Технологія туристської діяльності в туристичному підприємстві "АУСКОПРУТ”

1.1 Загальна характеристика туристичного підприємства.

Спільне підприємство "АУСКОПРУТ” було засноване 10 жовтня 1991 року. Назва віддзеркалює трьох партнерів: АВСТРІЯ – АГА АВТОЦЕНТРУМ, одна з найбільших автоторгівельних і інвестиційних фірм Австрії і Мадярщини, СКОУП ТРЕВЕЛ ІНК, партнер з США, провідна туристична агенція туризму в Україні, як рівний ініціатор АУСКОПРУТУ, і наш український партнер, Анатолій Попадюк.

СП ”АУСКОПРУТ” розташований в місті Івано-Франківську по вул. Грюнвальдській 7-9, 500 метрів від залізнодорожного вокзалу і 5 км. від аеропорта в центрі міста, товариство з обмеженою відповідальністю.

СП "АУСКОПРУТ” – це туристичне підприємство на базі готелю, тобто має власне приміщення для розміщення та харчування клієнтів.

У 1996 році американська сторона вибула з членів партнерства.

Офіційна назва готелю "Роксолана” була до 1998 року, а з 1998 року змінюється на готель "Аускопрут”.

Розрахунковий рахунок 26003300010285, в АКБ "Прикарпаття”, що в м. Івано-Франківську. МФО – 336310, ЗКПО – 14294666, індивідуальний податковий номер 142946693138, свідоцтво 12827105.

Ліцензування туристичної діяльності на території України проводиться відповідно до інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на діяльність пов'язану з наданням туристичних послуг, затвердженої законом Держкомтуризму України 27 липня 1994 року.

Дана інструкція розроблена відповідно до вимог закону України про підприємництво та постанови кабінету Міністрів України "Про положення, про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозво лів на здійснення видів діяльності” інструкція встановлює порядок видачі ліцензії, продовження, припинення дії, анулювання.

Ліцензія на надання туристичних послуг є документом, що підтверджує право її власника здійснювати відповідний вид діяльності при дотриманні ним вимог та умов, визначених при видачі ліцензії, а також чинних нормативних документів з питань туризму.

Бланк ліцензії – є документом суворої звітності, який виготовляється Держкомтуризмом України тільки друкованим способом з обліковим номером.

Термін дії ліцензії 3 роки. Продовження дії ліцензії, видача нової ліцензії здійснюється в порядку, встановленому для одержання ліцензії.

Після припинення суб'єктом підприємництва своєї діяльності, видана йому ліцензія втрачає силу (Додаток 1.1).

Івано-Франківське обласне управління статистики 284000, вул.. Василіянок 6, тел. 2-22-96, факс 3-03-65. видана довідка № 1614, про включення в єдиний державний реєстр підприємств і організацій України.

На такі види діяльності: (ЗКГНГ)

- готельне господарство

- туризм

- громадське харчування недержавних організацій

- транспортно-експедиційні послуги

- оптова торгівля недержавних організацій

- роздрібна торгівля недержавних організацій

Види діяльності (КВЕД)

- готелі з ресторанами

- туристичні агентства та бюро подорожей

- інші види оптової торгівлі (Дод..)