- •Відкриття вірусів д. Й. Івановським.
- •Відкриття бактеріофагів.
- •Нобелівські лауреати в області вірусології.
- •Розвиток вірусології у другій половині XX ст.
- •Особливості вірусів як біологічних об'єктів.
- •Роль вірусів в інфекційній патології рослин, тварин і людини.
- •Методи виділення вірусів.
- •Культивування зоопатогенних вірусів.
- •Культивування бактеріофагів.
- •Культивування фітопатогенних вірусів.
- •Методи кількісного визначення вірусів.
- •Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій.
- •Роль "швидких тестів" у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
- •Експрес-методи у діагностиці вірусних інфекцій.
- •Структурна організація вірусів.
- •Хімічний склад вірусів.
- •Вірусні білки.
- •Вірусні нуклеїнові кислоти.
- •Етапи взаємодії вірусів з клітиною.
- •Адсорбція і проникнення вірусів у клітину.
- •Транскрипція вірусних рнк.
- •Реплікація геному рнк-вмісних вірусів.
- •Реплікація геному днк-вмісних вірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ретровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація параміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація рабдовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація філовірусів.
- •Т ранскрипція, трансляція і реплікація пікорнавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація аденовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація поксвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація герпесвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація гепаднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація фікоднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація тогавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація міовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація мікровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація сіфовірусів.
- •Збирання та вихід вірусів з клітини.
- •Порядок herpesvirales.
- •Порядок caudovirales.
- •Порядок mononegavirales.
- •Порядок picornavirales.
- •44) Загальна характеристика бактеріофагів.
- •Взаємодія вірулентних бактеріофагів з клітиною.
- •Помірні фаги. Взаємодія з клітиною.
- •Ниткоподібні бактеріофаги з днк-геномом.
- •Бактеріофаги з рнк-геномом.
- •Цикли розвитку вірулентних та помірних бактеріофагів.
- •Фаг φх174 та механізм його взаємодії з клітиною.
- •Фаги qβ та ms2 та механізми їхньої взаємодії з клітиною.
- •Віруси архебактерій.
- •Загальна характеристика фітопатогенних вірусів.
- •Шляхи і механізми передавання фітопатогенних вірусів.
- •Симптоми захворювання рослин, заражених вірусами.
- •Внутрішньоклітинний розвиток фітопатогенних вірусів.
- •Будова та взаємодія з клітиною втм.
- •Віруси нижчих рослин і грибів.
- •Загальна характеристика вірусів людини і тварин.
- •Родина adenoviridae. Аденовірусні інфекції.
- •Родина baculoviridae.
- •Родина hepadnaviridae. Гепаднавірусні інфекції.
- •Родина herpesviridae. Герпесвірусні інфекції.
- •Родина iridoviridae.
- •Родина papillomaviridae. Папіломавірусні інфекції.
- •66) Родина parvoviridae. Дефектні парвовіруси.
- •67) Родина polyomaviridae.
- •68) Родина poxviridae. Поксвірусні інфекції.
- •Натуральна віспа.
- •Онкогенні поксвіруси.
- •69) Родина arenaviridae.
- •70) Родина astroviridae. Астровірусні інфекції.
- •71) Родина bunyaviridae.
- •72) Родина caliciviridae. Каліцивірусні інфекції.
- •73) Родина coronaviridae. Коронаврусні інфекції.
- •74) Родина filoviridae. Філовірусні інфекції.
- •Гарячка Марбург
- •Гарячка Ебола
- •75) Родина flaviviridae. Флавівірусні інфекції.
- •Жовта гарячка
- •Кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •76) Родина orthomyxoviridae. Грип.
- •Вірус грипу а
- •Вірус грипу в
- •77) Родина paramyxoviridae. Параміксовірусні інфекції.
- •Парагрип.
- •Епідемічний паротит (свинка)
- •Респіраторно-синцитіальна інфекція (рс-інфекція)
- •78) Родина picornaviridae. Пікорнавірусні інфекції.
- •Вірусний гепатит а
- •79) Родина reoviridae. Реовірусні інфекції.
- •Ротавірусна інфекція
- •80) Родина retroviridae. Снід.
- •Вірус імунодефіциту людини
- •81) Родина rhabdoviridae. Рабдовірусні інфекції.
- •Сказ (водобоязнь)
- •82) Родина togaviridae. Тогавірусні інфекції.
- •Краснуха (червона висипка)
- •83) Роль вірусів у злоякісному трансформуванні клітин.
- •84) Онкогенні герпесвіруси та аденовіруси.
- •85) Онкогенні поксвіруси та папіломавіруси.
- •86) Загальна характеристика пріонів.
- •87) Гострі трансмісивні губкоподібні енцефалопатії.
- •88) Штамове різноманіття пріонів. Механізми пріонного переходу.
- •Пріони нижчих еукаріот.
- •Поширення пріонів у природі.
- •Загальна характеристика віроїдів. Таксономія віроїдів.
- •Захворювання рослин, спричинені віроїдами.
- •Віроїди рослин pospiviroidae.
- •Віроїди рослин avsunviroidae.
- •95) Охарактеризуйте три рівні захисту організму від вірусної інфекції.
- •96) Роль клітинних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •97) Роль гуморальних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •98) Загальнофізіологічні чинники противірусного імунітету.
- •99) Експериментальні методи оцінки антивірусних препаратів.
- •100) Мішені дії антивірусних препаратів.
- •101) Хіміотерапія вірусних інфекцій.
- •Інгібітори адсорбції та депротеїпізації
- •102) Противірусні вакцини.
Хімічний склад вірусів.
Основні компоненти віріона: одна з двох нуклеїнових кислот, білок і зольні елементи.
Ліпіди і вуглеводи входять до складу далеко не всіх вірусів. Віріон — це комплексна багатокомпонентна макромолекула, що забезпечує адсорбцію вірусів на специфічних рецепторах клітини господаря, взаємодію з клітинними мембранами, що полегшує подальше проникнення генома у клітину.
Віруси, що складаються тільки з білка, нуклеїнової кислоти і зольних елементів, найчастіше належать до групи простих, т. зв. мінімальних вірусів, які не мають власних ферментів або яких-небудь спеціалізованих структур (більшість вірусів рослин і деякі віруси тварин).
Багато вірусів оточені мембранним шаром, який названо оболонкою (суперкапсидом). Вона оточує ззовні нуклеокапсид. Це - оболонкові віруси. Оболонка вірусу не регулює потоку матеріалів, і не проявляє будь-яких інших фізіологічних функцій, пов’язаних з мембранами живих клітин. Вона відіграє важливу роль у прикріпленні вірусної частки до клітини господаря і проникненні вірусу в клітину. Вірусна оболонка складається з фосфоліпідів і білків. Крім глікопротеїнів інші білки з вірусної оболонки можуть формувати матриксний шар, який прикріплює оболонку до капсиду. Білки оболонки кодуються вірусним геномом, вуглеводні частини глікопротеїнів і ліпідні компоненти оболонки вірус отримує від клітини-господаря.
Нуклеїнові кислоти. У будь-якій вірусній частці наявний лише один вид (тип) нуклеїнової кислоти - РНК або ДНК. Головною структурною особливістю більшості вірусних молекул ДНК є наявність двох спарених антипаралельних ланцюгів. Вірусні білки не містять великої кількості основних амінокислот, тобто не належать до групи білків типу гістонів і протамінів з вираженими лужними властивостями. Пептидні ланцюги вірусного білка легко гідролізуються протеазами і мають характерну для пептидів лабільність щодо різних фізико-хімічних чинників. Білкова оболонка вірусів - це низка унікальних особливостей. Ферменти вірусів беруть участь у синтезі вірусу в зараженій клітині. У бактеріофагів виявлена лізоцимна і АТФ-азна активності, у міксовірусів — нейрамінідазна. У складі ретровірусів є зворотна транскриптаза. Наявність подвійного шару ліпідів, який утворює основну масу зовнішньої оболонки вірусів. До складу деяких вірусів рослин входить бісамін.
Білки всіх досліджених вірусів побудовані із звичайних амінокислот, що належать до L-ряду. У вірусному білку переважають кислі дикарбонові кислоти. Структурні білки формують капсид вірусу, утворюючи „футляр” для нуклеїнової кислоти. Віріони можуть містити ще вірусспецифічні білки, вмонтовані в плазматичні мембрани заражених клітин і покривають вірусну частку, коли вона виходить з клітини або відбруньковуються від її поверхні. Одну велику групу вірусспецифічних білків становлять некапсидні вірусні білки, вони мають відношення до синтезу вірусних нуклеїнових кислот.
Інші компоненти вірусів. Подвійний шар ліпідів, який утворює основну масу зовнішньої оболонки вірусів. Ліпіди оболонок походять із плазматичної мембрани господаря, і тому їх не вважають „вірусспецифічними”. Так, параміксовіруси, що розмножуються в різних клітинах, можуть містити і різні ліпіди. У бактеріофагів та вірусів тварин і рослин виявлені поліаміни (фізіологічна функція полягає в нейтралізації від’ємного заряду нуклеїнової кислоти: спермін у вірусу герпесу). До складу деяких вірусів рослин входить бісамін. Вважають, що цей поліамін, подібно до поліамінів фагів, нейтралізує від’ємний заряд вірусної РНК. Оскільки його не виявлявлено в здорових листках, то, можливо, він синтезується тільки в заражених клітинах.