- •Відкриття вірусів д. Й. Івановським.
- •Відкриття бактеріофагів.
- •Нобелівські лауреати в області вірусології.
- •Розвиток вірусології у другій половині XX ст.
- •Особливості вірусів як біологічних об'єктів.
- •Роль вірусів в інфекційній патології рослин, тварин і людини.
- •Методи виділення вірусів.
- •Культивування зоопатогенних вірусів.
- •Культивування бактеріофагів.
- •Культивування фітопатогенних вірусів.
- •Методи кількісного визначення вірусів.
- •Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій.
- •Роль "швидких тестів" у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
- •Експрес-методи у діагностиці вірусних інфекцій.
- •Структурна організація вірусів.
- •Хімічний склад вірусів.
- •Вірусні білки.
- •Вірусні нуклеїнові кислоти.
- •Етапи взаємодії вірусів з клітиною.
- •Адсорбція і проникнення вірусів у клітину.
- •Транскрипція вірусних рнк.
- •Реплікація геному рнк-вмісних вірусів.
- •Реплікація геному днк-вмісних вірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ретровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація параміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація рабдовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація філовірусів.
- •Т ранскрипція, трансляція і реплікація пікорнавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація аденовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація поксвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація герпесвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація гепаднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація фікоднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація тогавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація міовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація мікровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація сіфовірусів.
- •Збирання та вихід вірусів з клітини.
- •Порядок herpesvirales.
- •Порядок caudovirales.
- •Порядок mononegavirales.
- •Порядок picornavirales.
- •44) Загальна характеристика бактеріофагів.
- •Взаємодія вірулентних бактеріофагів з клітиною.
- •Помірні фаги. Взаємодія з клітиною.
- •Ниткоподібні бактеріофаги з днк-геномом.
- •Бактеріофаги з рнк-геномом.
- •Цикли розвитку вірулентних та помірних бактеріофагів.
- •Фаг φх174 та механізм його взаємодії з клітиною.
- •Фаги qβ та ms2 та механізми їхньої взаємодії з клітиною.
- •Віруси архебактерій.
- •Загальна характеристика фітопатогенних вірусів.
- •Шляхи і механізми передавання фітопатогенних вірусів.
- •Симптоми захворювання рослин, заражених вірусами.
- •Внутрішньоклітинний розвиток фітопатогенних вірусів.
- •Будова та взаємодія з клітиною втм.
- •Віруси нижчих рослин і грибів.
- •Загальна характеристика вірусів людини і тварин.
- •Родина adenoviridae. Аденовірусні інфекції.
- •Родина baculoviridae.
- •Родина hepadnaviridae. Гепаднавірусні інфекції.
- •Родина herpesviridae. Герпесвірусні інфекції.
- •Родина iridoviridae.
- •Родина papillomaviridae. Папіломавірусні інфекції.
- •66) Родина parvoviridae. Дефектні парвовіруси.
- •67) Родина polyomaviridae.
- •68) Родина poxviridae. Поксвірусні інфекції.
- •Натуральна віспа.
- •Онкогенні поксвіруси.
- •69) Родина arenaviridae.
- •70) Родина astroviridae. Астровірусні інфекції.
- •71) Родина bunyaviridae.
- •72) Родина caliciviridae. Каліцивірусні інфекції.
- •73) Родина coronaviridae. Коронаврусні інфекції.
- •74) Родина filoviridae. Філовірусні інфекції.
- •Гарячка Марбург
- •Гарячка Ебола
- •75) Родина flaviviridae. Флавівірусні інфекції.
- •Жовта гарячка
- •Кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •76) Родина orthomyxoviridae. Грип.
- •Вірус грипу а
- •Вірус грипу в
- •77) Родина paramyxoviridae. Параміксовірусні інфекції.
- •Парагрип.
- •Епідемічний паротит (свинка)
- •Респіраторно-синцитіальна інфекція (рс-інфекція)
- •78) Родина picornaviridae. Пікорнавірусні інфекції.
- •Вірусний гепатит а
- •79) Родина reoviridae. Реовірусні інфекції.
- •Ротавірусна інфекція
- •80) Родина retroviridae. Снід.
- •Вірус імунодефіциту людини
- •81) Родина rhabdoviridae. Рабдовірусні інфекції.
- •Сказ (водобоязнь)
- •82) Родина togaviridae. Тогавірусні інфекції.
- •Краснуха (червона висипка)
- •83) Роль вірусів у злоякісному трансформуванні клітин.
- •84) Онкогенні герпесвіруси та аденовіруси.
- •85) Онкогенні поксвіруси та папіломавіруси.
- •86) Загальна характеристика пріонів.
- •87) Гострі трансмісивні губкоподібні енцефалопатії.
- •88) Штамове різноманіття пріонів. Механізми пріонного переходу.
- •Пріони нижчих еукаріот.
- •Поширення пріонів у природі.
- •Загальна характеристика віроїдів. Таксономія віроїдів.
- •Захворювання рослин, спричинені віроїдами.
- •Віроїди рослин pospiviroidae.
- •Віроїди рослин avsunviroidae.
- •95) Охарактеризуйте три рівні захисту організму від вірусної інфекції.
- •96) Роль клітинних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •97) Роль гуморальних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •98) Загальнофізіологічні чинники противірусного імунітету.
- •99) Експериментальні методи оцінки антивірусних препаратів.
- •100) Мішені дії антивірусних препаратів.
- •101) Хіміотерапія вірусних інфекцій.
- •Інгібітори адсорбції та депротеїпізації
- •102) Противірусні вакцини.
Будова та взаємодія з клітиною втм.
Ві́рус тютюно́вої моза́їки (ВТМ) — РНК-вірус, що інфікує рослини роду Nicotiana, а також інших представників родини Solanacea e. На відміну від багатьох вірусів рослин ВТМ успішно розможується у культурах протопластів, що полегшує роботу із цим об'єктом. Серед папоротей описано дев’ять видів, у тому числі Polipodium aureum, чутливих до ВТМ.
Будова віріона. Вірус тютюнової мозаїки є одним із типових представників великого класу вірусів зі спіральною симетрією. Його частинки мають форму жорстких порожнистих паличок розміром 15—18 × 300 нм і складаються із 2130 білків-протомерів і РНК. Основна функція капсиду — захист генетичного матеріалу вірусу — одноланцюгової (+)молекули РНК, яка занурена у білок ближче до внутрішньої поверхні «палички» і повторює кроки білкової спіралі.
Геном. Як і в більшості вірусів рослин геном ВТМ представлений однією одноланцюговою (+) РНК (тобто кодуючою, такою із якої може йти трансляція) довжиною 6,4 тисяч нуклеотидів, що кодує чотири гени (два гени полімераз, ген білків-протомерів, і ген білка, необхідного для переміщення через плазмодесми). 5'-кінець цієї РНК містить 7-метилгуанозин, 3'-кінець має виражену вторинну структуру, проте без полі(А) послідовностей
Коли інтактні частки вірусу потрапляють у клітину, їхня нуклеїнова кислота звільняється від капсидного білка - віруси „роздягаються”. Відносно способу звільнення РНК відомо, що після інокуляції ВТМ у клітини калуса томатів вірусні частки зберігали довжину, але ставали тоншими (білок гідролізується і видаляється з усієї поверхні частки одночасно).
В чутливих рослинах деякі молекули РНК інокулюма повністю звільняються від білка. Число молекул вільної РНК корелює з інфекційністю. При інокуляції рослин вільною РНК ВТМ утворюються полісоми, які не зв’язані з мембранами. Отже, в інокульованих листках РНК вірусу звільняється і може транслюватися, незалежно від того, чи є вірус інфекційним для цієї рослини. Звільнення РНК проходить у ділянках клітини, захищених від УФ.
Реплікація РНК вірусу і трансляція є незалежними один від одного процесами. Очевидно, вони протікають у різних ділянках клітини-господаря Розділення можна досягти, використовуючи інгібітори одного з процесів.
У депротеїнізованих екстрактах клітин, заражених ВТМ, знаходять геномну РНК, одноланцюгову РНК більшого розміру, ніж геном, дволанцюгову. Короткі одноланцюгові РНК, знайдені в клітинах, інфікованих ВТМ, є фрагментами генома ВТМ. В інфікованих клітинах вони знайдені в полісомах, тобто це мРНК, які містять ген білка оболонки. Заражені ВТМ рослини містять зв’язану з мембранами репліказу, яку можна перевести в солюбілізований стан за допомогою детергентів. Зв’язаний фермент, на відміну від вільного, прикріплений до мРНК. При додаванні РНК вільний фермент активується, але не має матричної специфічності щодо РНК ВТМ.
ВТМ є типовим представником РНК-вмісних вірусів з (+)геномом. У них віріонна РНК виконує функцію мРНК і передавання генетичної інформації йде:
РНК-----► Рибосоми-----► Білок
Реплікація проходить у цитоплазмі інфікованої клітини. РНК геном кодує РНК-залежну РНК-репліказу, що каталізує синтез комплементарного (–) ланцюга РНК, який використовується як матриця для синтезу (+) ланцюга РНК. Комплементарний (–)ланцюг слугує матрицею для синтезу мРНК, які транслюються на клітинних рибосомах. Після синтезу РНК і білкових субодиниць йде збирання білків навколо РНК.
Ініціація збирання починається приєднанням вірусної РНК до протеїнових дисків з утворенням кору. РНК зв’язується з амінокислотами, ініціюючи збирання вірусної частки. Молекула РНК формує петлю, на кінці якої є білкові диски. РНК має певний заряд, що дає білковим субодиницям зв’язуватися. Всередині інфікованих клітин утворення вірусних часток призводить до утворення цитоплазматичних включень. Ці включення прозорі. Хлоропласти інфікованих клітин втрачають хлорофіл, який зумовлює пожовтіння листків. Нове потомство виходить з клітини після її смерті. Крім зрілих вірусних часток, з клітин вивільняються і вільні РНК, не оточені білковими субодиницями.
