- •Відкриття вірусів д. Й. Івановським.
- •Відкриття бактеріофагів.
- •Нобелівські лауреати в області вірусології.
- •Розвиток вірусології у другій половині XX ст.
- •Особливості вірусів як біологічних об'єктів.
- •Роль вірусів в інфекційній патології рослин, тварин і людини.
- •Методи виділення вірусів.
- •Культивування зоопатогенних вірусів.
- •Культивування бактеріофагів.
- •Культивування фітопатогенних вірусів.
- •Методи кількісного визначення вірусів.
- •Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій.
- •Роль "швидких тестів" у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
- •Експрес-методи у діагностиці вірусних інфекцій.
- •Структурна організація вірусів.
- •Хімічний склад вірусів.
- •Вірусні білки.
- •Вірусні нуклеїнові кислоти.
- •Етапи взаємодії вірусів з клітиною.
- •Адсорбція і проникнення вірусів у клітину.
- •Транскрипція вірусних рнк.
- •Реплікація геному рнк-вмісних вірусів.
- •Реплікація геному днк-вмісних вірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ретровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація параміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація рабдовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація філовірусів.
- •Т ранскрипція, трансляція і реплікація пікорнавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація аденовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація поксвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація герпесвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація гепаднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація фікоднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація тогавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація міовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація мікровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація сіфовірусів.
- •Збирання та вихід вірусів з клітини.
- •Порядок herpesvirales.
- •Порядок caudovirales.
- •Порядок mononegavirales.
- •Порядок picornavirales.
- •44) Загальна характеристика бактеріофагів.
- •Взаємодія вірулентних бактеріофагів з клітиною.
- •Помірні фаги. Взаємодія з клітиною.
- •Ниткоподібні бактеріофаги з днк-геномом.
- •Бактеріофаги з рнк-геномом.
- •Цикли розвитку вірулентних та помірних бактеріофагів.
- •Фаг φх174 та механізм його взаємодії з клітиною.
- •Фаги qβ та ms2 та механізми їхньої взаємодії з клітиною.
- •Віруси архебактерій.
- •Загальна характеристика фітопатогенних вірусів.
- •Шляхи і механізми передавання фітопатогенних вірусів.
- •Симптоми захворювання рослин, заражених вірусами.
- •Внутрішньоклітинний розвиток фітопатогенних вірусів.
- •Будова та взаємодія з клітиною втм.
- •Віруси нижчих рослин і грибів.
- •Загальна характеристика вірусів людини і тварин.
- •Родина adenoviridae. Аденовірусні інфекції.
- •Родина baculoviridae.
- •Родина hepadnaviridae. Гепаднавірусні інфекції.
- •Родина herpesviridae. Герпесвірусні інфекції.
- •Родина iridoviridae.
- •Родина papillomaviridae. Папіломавірусні інфекції.
- •66) Родина parvoviridae. Дефектні парвовіруси.
- •67) Родина polyomaviridae.
- •68) Родина poxviridae. Поксвірусні інфекції.
- •Натуральна віспа.
- •Онкогенні поксвіруси.
- •69) Родина arenaviridae.
- •70) Родина astroviridae. Астровірусні інфекції.
- •71) Родина bunyaviridae.
- •72) Родина caliciviridae. Каліцивірусні інфекції.
- •73) Родина coronaviridae. Коронаврусні інфекції.
- •74) Родина filoviridae. Філовірусні інфекції.
- •Гарячка Марбург
- •Гарячка Ебола
- •75) Родина flaviviridae. Флавівірусні інфекції.
- •Жовта гарячка
- •Кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •76) Родина orthomyxoviridae. Грип.
- •Вірус грипу а
- •Вірус грипу в
- •77) Родина paramyxoviridae. Параміксовірусні інфекції.
- •Парагрип.
- •Епідемічний паротит (свинка)
- •Респіраторно-синцитіальна інфекція (рс-інфекція)
- •78) Родина picornaviridae. Пікорнавірусні інфекції.
- •Вірусний гепатит а
- •79) Родина reoviridae. Реовірусні інфекції.
- •Ротавірусна інфекція
- •80) Родина retroviridae. Снід.
- •Вірус імунодефіциту людини
- •81) Родина rhabdoviridae. Рабдовірусні інфекції.
- •Сказ (водобоязнь)
- •82) Родина togaviridae. Тогавірусні інфекції.
- •Краснуха (червона висипка)
- •83) Роль вірусів у злоякісному трансформуванні клітин.
- •84) Онкогенні герпесвіруси та аденовіруси.
- •85) Онкогенні поксвіруси та папіломавіруси.
- •86) Загальна характеристика пріонів.
- •87) Гострі трансмісивні губкоподібні енцефалопатії.
- •88) Штамове різноманіття пріонів. Механізми пріонного переходу.
- •Пріони нижчих еукаріот.
- •Поширення пріонів у природі.
- •Загальна характеристика віроїдів. Таксономія віроїдів.
- •Захворювання рослин, спричинені віроїдами.
- •Віроїди рослин pospiviroidae.
- •Віроїди рослин avsunviroidae.
- •95) Охарактеризуйте три рівні захисту організму від вірусної інфекції.
- •96) Роль клітинних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •97) Роль гуморальних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •98) Загальнофізіологічні чинники противірусного імунітету.
- •99) Експериментальні методи оцінки антивірусних препаратів.
- •100) Мішені дії антивірусних препаратів.
- •101) Хіміотерапія вірусних інфекцій.
- •Інгібітори адсорбції та депротеїпізації
- •102) Противірусні вакцини.
Помірні фаги. Взаємодія з клітиною.
Помірними фагами називають ті, що заражають бактерії, але не розмножується в них автономно і не спричиняють лізису. Розмноження цих фагів відбувається синхронно з розмноженням бактерій. Дуже рідко помірний фаг починає розмножуватись і клітина піддається лізису. У цьому випадку щоб виявити інфекційного фага потрібно за індикатор взяти інший бактеріальний штам, для якого цей фаг вірулентний. Фаг у неінфекційному стані, який передається тільки дочірнім клітинам при поділі називається профагом. Лізогенні бактерії імунні до зараження тими фагами, які зумовили їхню лізогенію. Найкраще вивченим помірним фагом є фаг Лямда.Він може або передаватися з клітини в у клітину в процесі інфекції, або від одного покоління до наступного в ході розмноження цього штаму бактерій. В останньому випадку латентний геном фага названо профаном, а клітини, що містять такий профаг – лізигенними. Абсорбція фага Лямда здійснюється на білку LamB, який забезпечує транспортування мальтози,мальтодекстринів у клітину. Мутанти бактерій які не абсорбують фаг Лямда належать до двох груп:1)мутанти за суттєвим пошкодженням структури цього білка, що спричинені нонсенс – мутаціями та делеціями. Такі мутації порушують як транспортування вуглеводів так і абсорбцію різних фагів. 2)До другої групи входять міссенс-мутації, що виникають шляхом зміни амінокислот у білку.У таких мутантів деякі властивості білка збережені, тобто вони можуть і вуглеводи транспортувати і фаг абсорбувати. Фаг Лямда починає ін’єкцію ДНК лише після взаємодії ділянки хвостового відростку з певним білком клітинної мембрани, продуктом гена pstM, продукт цього гена бере участь також у транспортуванні вуглеводів.
Ниткоподібні бактеріофаги з днк-геномом.
Бактеріофаг φХ174 – представлений одноланцюгово ДНК. Вірусний геном є кільцевий. Характерне явище перекривання генів ( одна генна послідовність кодує більше ніж один білок).Протягом інфікування цей фаг абсорбується на ліпосахариді зовнішньої мембрани клітинної стінки. Роздягання вірусу супроводжується реплікацією вірусного генома. Одноланцюговий ДНК-геном фага після проникнення в клітину перетворюється у дволанцюгову репліковану форму ДНК. Реплікована форма є замкнута, суперспіралізована, дволанцюгову молекула ДНК. В її утворенні беруть участь РНК-праймаза, ДНК-полімераза, лігаза і гідраза – клітинно-кодуючі білки, задіяні в перетворенні ДНК фага в ре плікативну форму.Реплікація починається з одного або багатьох специфічних ініціюючих сайтів в одно ланцюговій кільцевій ДНК. РНК-праймаза синтезує короткий РНК-праймердля ініціації реплікації цієї ДНК.
ДНК реплікація відбувається в замкненій, кільцевій ДНК, формуючи повну повну дволанцюгову ре плікативну форму. ДНК-реплікація відбувається напівконсервативним шляхом. Реплікативну форму використовують для синтезу фагової мРНК. Фагова мРНК починає синтезуватися на декількох промоторах на ре плікативній формі і термінуватися декількома сайтами. Полігенна мРНК транслює різні фагові білки, включаючи білок А, який бере участь у формуванні одноланцюгових ДНК-геномів для фагового потомства.Лізис клітини-господаря відбувається під час виходу фагового покоління.
Ниткоподібний фаг М13 – має кільцеву ДНК, що містить 8 генів і капсид із спіральною симетрією.Білки капсиду прикріпляються до специфічного рецептора клітини-господаря.Реплікація проходить подібно до φХ174. Вихід фага відбувається шляхом брункування, спочатку фаг вставляється у цитоплазматичну мембрану клітини господаря.Зібраний фаг виходить з цитоплазматичної мембрани. Цей фаг інфікує клітини, ріст яких сповільнений. Поки утворюються нові фагові частинки клітина може рости.
Сюди також відносяться фаг Мu, який є ДНК-матричним бактеріофагом, що може діяти як транспозон в клітинах господаря.Фагова ДНК зберігається профаг і реплікується під час реплікації бактеріальної клітини. Р1 –матричний бактеріофаг.Його ДНК не інтегрується в бактеріальну хромосому під час інфікування. Геном також є у стані профага і реплікується під час реплікації бактеріальної клітини.
