
- •Відкриття вірусів д. Й. Івановським.
- •Відкриття бактеріофагів.
- •Нобелівські лауреати в області вірусології.
- •Розвиток вірусології у другій половині XX ст.
- •Особливості вірусів як біологічних об'єктів.
- •Роль вірусів в інфекційній патології рослин, тварин і людини.
- •Методи виділення вірусів.
- •Культивування зоопатогенних вірусів.
- •Культивування бактеріофагів.
- •Культивування фітопатогенних вірусів.
- •Методи кількісного визначення вірусів.
- •Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій.
- •Роль "швидких тестів" у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
- •Експрес-методи у діагностиці вірусних інфекцій.
- •Структурна організація вірусів.
- •Хімічний склад вірусів.
- •Вірусні білки.
- •Вірусні нуклеїнові кислоти.
- •Етапи взаємодії вірусів з клітиною.
- •Адсорбція і проникнення вірусів у клітину.
- •Транскрипція вірусних рнк.
- •Реплікація геному рнк-вмісних вірусів.
- •Реплікація геному днк-вмісних вірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ретровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація параміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація рабдовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація філовірусів.
- •Т ранскрипція, трансляція і реплікація пікорнавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація аденовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація поксвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація герпесвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація гепаднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація фікоднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація тогавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація міовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація мікровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація сіфовірусів.
- •Збирання та вихід вірусів з клітини.
- •Порядок herpesvirales.
- •Порядок caudovirales.
- •Порядок mononegavirales.
- •Порядок picornavirales.
- •44) Загальна характеристика бактеріофагів.
- •Взаємодія вірулентних бактеріофагів з клітиною.
- •Помірні фаги. Взаємодія з клітиною.
- •Ниткоподібні бактеріофаги з днк-геномом.
- •Бактеріофаги з рнк-геномом.
- •Цикли розвитку вірулентних та помірних бактеріофагів.
- •Фаг φх174 та механізм його взаємодії з клітиною.
- •Фаги qβ та ms2 та механізми їхньої взаємодії з клітиною.
- •Віруси архебактерій.
- •Загальна характеристика фітопатогенних вірусів.
- •Шляхи і механізми передавання фітопатогенних вірусів.
- •Симптоми захворювання рослин, заражених вірусами.
- •Внутрішньоклітинний розвиток фітопатогенних вірусів.
- •Будова та взаємодія з клітиною втм.
- •Віруси нижчих рослин і грибів.
- •Загальна характеристика вірусів людини і тварин.
- •Родина adenoviridae. Аденовірусні інфекції.
- •Родина baculoviridae.
- •Родина hepadnaviridae. Гепаднавірусні інфекції.
- •Родина herpesviridae. Герпесвірусні інфекції.
- •Родина iridoviridae.
- •Родина papillomaviridae. Папіломавірусні інфекції.
- •66) Родина parvoviridae. Дефектні парвовіруси.
- •67) Родина polyomaviridae.
- •68) Родина poxviridae. Поксвірусні інфекції.
- •Натуральна віспа.
- •Онкогенні поксвіруси.
- •69) Родина arenaviridae.
- •70) Родина astroviridae. Астровірусні інфекції.
- •71) Родина bunyaviridae.
- •72) Родина caliciviridae. Каліцивірусні інфекції.
- •73) Родина coronaviridae. Коронаврусні інфекції.
- •74) Родина filoviridae. Філовірусні інфекції.
- •Гарячка Марбург
- •Гарячка Ебола
- •75) Родина flaviviridae. Флавівірусні інфекції.
- •Жовта гарячка
- •Кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •76) Родина orthomyxoviridae. Грип.
- •Вірус грипу а
- •Вірус грипу в
- •77) Родина paramyxoviridae. Параміксовірусні інфекції.
- •Парагрип.
- •Епідемічний паротит (свинка)
- •Респіраторно-синцитіальна інфекція (рс-інфекція)
- •78) Родина picornaviridae. Пікорнавірусні інфекції.
- •Вірусний гепатит а
- •79) Родина reoviridae. Реовірусні інфекції.
- •Ротавірусна інфекція
- •80) Родина retroviridae. Снід.
- •Вірус імунодефіциту людини
- •81) Родина rhabdoviridae. Рабдовірусні інфекції.
- •Сказ (водобоязнь)
- •82) Родина togaviridae. Тогавірусні інфекції.
- •Краснуха (червона висипка)
- •83) Роль вірусів у злоякісному трансформуванні клітин.
- •84) Онкогенні герпесвіруси та аденовіруси.
- •85) Онкогенні поксвіруси та папіломавіруси.
- •86) Загальна характеристика пріонів.
- •87) Гострі трансмісивні губкоподібні енцефалопатії.
- •88) Штамове різноманіття пріонів. Механізми пріонного переходу.
- •Пріони нижчих еукаріот.
- •Поширення пріонів у природі.
- •Загальна характеристика віроїдів. Таксономія віроїдів.
- •Захворювання рослин, спричинені віроїдами.
- •Віроїди рослин pospiviroidae.
- •Віроїди рослин avsunviroidae.
- •95) Охарактеризуйте три рівні захисту організму від вірусної інфекції.
- •96) Роль клітинних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •97) Роль гуморальних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •98) Загальнофізіологічні чинники противірусного імунітету.
- •99) Експериментальні методи оцінки антивірусних препаратів.
- •100) Мішені дії антивірусних препаратів.
- •101) Хіміотерапія вірусних інфекцій.
- •Інгібітори адсорбції та депротеїпізації
- •102) Противірусні вакцини.
Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
Нуклеокапсид віріона складається з восьми фрагментів одноланцюгової негативної РНК і капсидних білків, які утворюють спіралеподібний тяж. На З'-кінцях усіх фрагментів є однакові послідовності із 12 нуклеотидів. 5'-кінці також мають однакові послідовності з 13 нуклеотидів. 5' і З'-кінці частково комплементарні один до одного. Ця властивість, очевидно, дає змогу регулювати транскрипцію і реплікацію фрагментів. Кожен із фрагментів транскрибується і транслюється самостійно. З кожним із них сполучені чотири капсидні білки: нуклеокапсидний (КР), що виконує структурну і регуляторну роль; РВ1-транскриптаза; РВ2-ендонуклеаза і РА-репліказа. Якщо РВ1 і РВ2 мають основні властивості то РА - кислотні. Нуклеокапсид оточений матриксним білком (МІ-білком), який виконує головну роль у морфогенезі віріона і захищає віріонну РНК. Білок М2 кодується однією із рамок зчитування сьомого фрагмента. N81 і N82 (кодуються восьмим фрагментом вірусної РНК, що як і сьомий має дві рамки зчитування) синтезуються в ході репродукування вірусу, але в його структуру не входять.
Геном вірусів грипу —це одноланцюгова негативна фрагментована РНК (8 фрагментів у вірусів грипу А і В, 7 - у вірусу грипу С). Структура генома вірусів грипу детально досліджена. 5'- і 3'-термінальні послідовності всіх фрагментів РНК висококонсервативні.
Особливістю життєвого циклу вірусу грипу є те, що для транскрибування його вірусної РНК необхідна затравка. Вірус сам не може синтезувати кеп (особлива ділянка на 5'-кінці матричної РНК, що складається з метильованого гуаніну і 10-13 нуклеотидів, необхідних для розпізнавання матричної РНК рибосомою). Тому він за допомогою свого білка РВ2 „відкушує" кеп від клітинної мРНК. А оскільки синтез мРНК відбувається тільки в ядрі, то вірусна РНК має спочатку проникнути в ядро. Вона проникає у вигляді рибонуклеопротеїду, що складається з восьми фрагментів РНК, зв'язаної з білками NP, РВ1, РВ2 та РА. Тепер життя клітини повністю підпорядковується інтересам вірусу, його репродукуванню.
В ядрі на вірусній РНК синтезуються два типи вірусспецифічних РНК:
1. Позитивні комплементарні РНК (мРНК), що використовуються як матриці для синтезу вірусних білків, вони містять на 5'-кінцях кеп, який від щеплюється від 5'-кінця клітинної мРНК, а на З'-кінці полі-А-послідовність.
2. Повнорозмірна комплементарна РНК (кРНК), яка служить матрицею для синтезу віріонних РНК (вРНК), що є геномом для заново синтезованих віріонів.
Негайно, ще до завершення синтезу, вРНК і кРНК вступають в асоціацію з капсидними білками, що транспортуються в ядро з цитозоля. Однак до складу віріонів приєднуються тільки нуклеопротеїди, зв'язані з вРНК. Рибонуклеопро-теїди, що містять кРНК, не тільки не потрапляють до складу віріонів, але навіть не покидають ядро клітини. Вірусні мРНК потрапляють у цитозоль, де і транслюються. Заново синтезовані вРНК після асоціації з капсидними білками мігрують з ядра в цитозоль.
Білки NР, РВ1, РВ2, РА і М синтезуються на вільних полірибосомах. Білки NР, РВ1, РВ2, РА після синтезу із цитозоля повертаються в ядро, де і зв'язуються з заново синтезованою вРНК, а потім у вигляді нуклеокапсиду повертаються в цитозоль. Матриксний білок після синтезу рухається до внутрішньої поверхні клітинної мембрани, витісняючи з неї в цій ділянці клітинні білки. Білки Н і N синтезується на рибосомах, зв'язаних з мембранами ендоплазматичного ретикулуму, транспортуються по них, підлягаючи глюкозилюванню і встановлюються на зовнішній поверхні клітинної мембрани, утворюючи шипи навпроти білка М, що розміщений на її внутрішній поверхні.