Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
Нуклеокапсид віріона складається з восьми фрагментів одноланцюгової негативної РНК і капсидних білків, які утворюють спіралеподібний тяж. На З'-кінцях усіх фрагментів є однакові послідовності із 12 нуклеотидів. 5'-кінці також мають однакові послідовності з 13 нуклеотидів. 5' і З'-кінці частково комплементарні один до одного. Ця властивість, очевидно, дає змогу регулювати транскрипцію і реплікацію фрагментів. Кожен із фрагментів транскрибується і транслюється самостійно. З кожним із них сполучені чотири капсидні білки: нуклеокапсидний (КР), що виконує структурну і регуляторну роль; РВ1-транскриптаза; РВ2-ендонуклеаза і РА-репліказа. Якщо РВ1 і РВ2 мають основні властивості то РА - кислотні. Нуклеокапсид оточений матриксним білком (МІ-білком), який виконує головну роль у морфогенезі віріона і захищає віріонну РНК. Білок М2 кодується однією із рамок зчитування сьомого фрагмента. N81 і N82 (кодуються восьмим фрагментом вірусної РНК, що як і сьомий має дві рамки зчитування) синтезуються в ході репродукування вірусу, але в його структуру не входять.
Геном вірусів грипу —це одноланцюгова негативна фрагментована РНК (8 фрагментів у вірусів грипу А і В, 7 - у вірусу грипу С). Структура генома вірусів грипу детально досліджена. 5'- і 3'-термінальні послідовності всіх фрагментів РНК висококонсервативні.
Особливістю життєвого циклу вірусу грипу є те, що для транскрибування його вірусної РНК необхідна затравка. Вірус сам не може синтезувати кеп (особлива ділянка на 5'-кінці матричної РНК, що складається з метильованого гуаніну і 10-13 нуклеотидів, необхідних для розпізнавання матричної РНК рибосомою). Тому він за допомогою свого білка РВ2 „відкушує" кеп від клітинної мРНК. А оскільки синтез мРНК відбувається тільки в ядрі, то вірусна РНК має спочатку проникнути в ядро. Вона проникає у вигляді рибонуклеопротеїду, що складається з восьми фрагментів РНК, зв'язаної з білками NP, РВ1, РВ2 та РА. Тепер життя клітини повністю підпорядковується інтересам вірусу, його репродукуванню.
В ядрі на вірусній РНК синтезуються два типи вірусспецифічних РНК:
1. Позитивні комплементарні РНК (мРНК), що використовуються як матриці для синтезу вірусних білків, вони містять на 5'-кінцях кеп, який від щеплюється від 5'-кінця клітинної мРНК, а на З'-кінці полі-А-послідовність.
2. Повнорозмірна комплементарна РНК (кРНК), яка служить матрицею для синтезу віріонних РНК (вРНК), що є геномом для заново синтезованих віріонів.
Негайно, ще до завершення синтезу, вРНК і кРНК вступають в асоціацію з капсидними білками, що транспортуються в ядро з цитозоля. Однак до складу віріонів приєднуються тільки нуклеопротеїди, зв'язані з вРНК. Рибонуклеопро-теїди, що містять кРНК, не тільки не потрапляють до складу віріонів, але навіть не покидають ядро клітини. Вірусні мРНК потрапляють у цитозоль, де і транслюються. Заново синтезовані вРНК після асоціації з капсидними білками мігрують з ядра в цитозоль.
Білки NР, РВ1, РВ2, РА і М синтезуються на вільних полірибосомах. Білки NР, РВ1, РВ2, РА після синтезу із цитозоля повертаються в ядро, де і зв'язуються з заново синтезованою вРНК, а потім у вигляді нуклеокапсиду повертаються в цитозоль. Матриксний білок після синтезу рухається до внутрішньої поверхні клітинної мембрани, витісняючи з неї в цій ділянці клітинні білки. Білки Н і N синтезується на рибосомах, зв'язаних з мембранами ендоплазматичного ретикулуму, транспортуються по них, підлягаючи глюкозилюванню і встановлюються на зовнішній поверхні клітинної мембрани, утворюючи шипи навпроти білка М, що розміщений на її внутрішній поверхні.