11. Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення. Набуття громадянства дітьми.

Більшість мешканців нашої держави є грома-

дянами України. У широкому значенні громадя-

нином вважають людину, яка бере активну участь

у вирішенні спільних справ громади і житті дер-

жави. У юридичному значенні громадянин — це

людина, яка належить до громадянства конкрет-

ної держави, користується її правами і виконує

обов’язки, встановлені законами цієї держави.

Постійний правовий зв’язок між людиною

і державою, який виявляється в їхніх взаємних правах, обов’язках і відпові-

дальності, називається громадянством. Держава гарантує громадянинові

забезпечення його прав і свобод та їх захист. Громадянин зобов’язується

дотримуватися законів держави та виконувати обов’язки.

Однак на території України живуть не лише громадяни, а ще й іноземці,

апатриди, біпатриди. Іноземцями називають осіб, які є громадянами інших

держав. Апатриди — особи без громадянства, які за певних обставин не

мають громадянства жодної держави. Біпатриди — особи з подвійним гро-

мадянством, які мають громадянство двох і більше держав.

Правовий статус громадян відрізняється від правового статусу іноземців,

апатридів і біпатридів (наприклад, громадяни можуть обирати або бути об-

раними до органів державної влади і місцевого самоврядування, заснувати

політичну партію, мають обов’язок захищати Україну).

Право на громадянство — це невід’ємне право людини. В Україні існує

єдине громадянство. Громадянин України не може бути позбавлений гро-

мадянства і права змінити громадянство. Основні положення про громадян-

ство закріплені в Конституції України та Законі України «Про громадянство

України».

Підставами для набуття громадянства України є:

• походження дитини від батьків, які є громадянами України;

• народження на території України;

• прийняття до громадянства за певних умов (наприклад, проживання

на території України протягом п’яти років, знання української мови, визнання

й виконання Конституції та законів України);

• усиновлення громадянами України, установлення батьківства та ін.

Документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт, тимчасо-

ве посвідчення громадянина України, а для тих, хто ще не досяг 16-річного

віку,— свідоцтво про народження.

Підставами для припинення громадянства України є:

• вихід повнолітньої особи з громадянства України за власною волею;

• втрата громадянства України за визначеними законом підставами (на-

приклад, набуття громадянства на підставі фальшивих документів, невихід із попереднього громадянства, користування правами або виконання обов’язків

іншої держави, зокрема, перебування на військовій службі та ін.).

Законом визначено, що з питань громадянства необхідно звертатися до

органів внутрішніх справ України, а за її межами — до представництв Украї-

ни за кордоном. Рішення про припинення й набуття громадянства приймає

Президент України.

У Законі України «Про громадянство України» зазначено порядок визна-

чення й зміни громадянства дітей. Підставами для набуття дітьми громадян-

ства України є походження дитини від батьків, які є громадянами України,

народження на території України, усиновлення громадянами України, уста-

новлення батьківства, установлення над дитиною опіки чи піклування та ін.

Питання щодо зміни громадянства дитини вирішують батьки, однак зміна

громадянства у віці від 14 можлива тільки зі згоди неповнолітнього.

Висновок. Громадянство — стійкий правовий зв’язок людини з державою.

Громадянином України вважають людину, яка належить до громадянства

України, користується правами і виконує встановлені законами обов’язки.

В Україні існує єдине громадянство. Людина може набути громадянства або

змінити його на підставах, визначених Конституцією України та Законом

України «Про громадянство України».

Ключові слова і поняття: громадянин, громадянство, іноземці, апатриди,біпатриди.