- •1.Культурологія як наука.Етапи становлення
- •2.Структура культури
- •3.Поняття культури
- •4.Культура та цивілізація,їх взаємозвязок
- •5.Культура як обєкт наукового аналізу
- •6.Функції культури
- •8.Переосмислення культури діячами Просвітництва
- •9.Нові ідеї в працях укр.Діячів к-ри 17-18 ст.
- •10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу
- •11.Наукова та культурна діяльність Грушевського
- •12.Основні погляди та концепції на розвиток к-ри в сучасних умовах
- •13.Біосферна концепція культури Вернадського
- •14.Культуроантропологія і соціологія культури
- •15.Національне та загальнолюдське в сучасній культурі
- •16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- •17. Погляди м. Драгоманова з питань к-ри
- •18.Масова та елітарна к-ра,проблеми оновлення
- •19.Нтр та їх роль у розвитку сучасного етапу розвитку
- •21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- •24.Трипільська к-ра
- •25.Скіфо-сарматська к-ра
- •26.Культура первісного суспільства
- •27.Формування культури східних словян
- •28.Культура к.Р. 10-12ст.Причини розквіту
- •29. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •30. Значення і традиції культури Київської Русі
- •33. Гуманісти і їхні ідеї в культурі Руси-Україні.
- •34. Розвиток наукових знань у Київської Русі. Право.
- •35.Літ.Творчість 10-13 ст.»Слово...»
- •36.Умови кул.Розвитку у складі вкл у 14-16
- •38Культурно-освітня діял. Митців 17ст.
- •39.Братства та їх роль
- •40 Стан к-ри у 18 ст.
- •41.Нац.-культ.Розвиток на р.18-19
- •42.Формування нової укр.Мови
- •43.Виникнення та пош.Писемності у давніх словян
- •45.Т.Шевченко та проблеми утв.Нації
- •46.Обр.Мистецтво в 19 ст.
- •44. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •47.Особливості стану модернізму роз.К-ри укр.Народу на рубежі 19-20ст.
- •48.Нац.Культурний рух в зах.Укр.Землях 19 ст.
- •4)Наукове товариство ім. Шевченка
- •49.Культурні процеси в Україні 20-30роки
- •51.Діяльність митців к-ри в Україні 50-80 роках
- •52.Стан укр.Культури на рубежі 20-21 ст. Та перспективи розвитку
- •53.Діяльність укр.Діаспори в сфері к-ри
- •54.Український модерн та його сучасний стан
- •55.Шістдесятники
- •56. Явище масової культури
- •57. Феномен української радянської культури.
- •59. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •60.Укр.Неоромантизм к.19-20років 20 ст.
- •61.Український постмодерн
- •62.Розвиток к-ри нац.Меншин в сучасній Україні
- •63.Сучасна музика в Україні
- •64.Мистецтво бароко в культ.Процесах 17-18 ст.
- •65.Романтизм в к-рі 19 ст.
- •66.Реалізм в л-рі
- •67.Політика українізації:суть,значення
- •68.Усна народна творчість її значення
- •69.Нтр та її вплив на сферу впливу
- •70.Розвиток системи освіти в сучасній Україні
- •71.Укр.Вчені та їх діяльність в 20-21 ст.
- •72.Стан та особливості правової к-ри в Україні
- •73.Школи в культурології
- •74.Розвиток історії укр.Культури як наукової дисципліни
- •75.Концепція а.Тойнбі
- •77.Предмет курсу «і.У.К»
- •78.Періодизація історії укр.Культури
- •79.Концепція Шпенглера
- •80.Утвердження універсалізму укр.К-ри і.Франко
- •81.Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •82.Романтизм та його особливості в Україні
- •83.Внесок л.Українки у розвиток укр.Культури
- •84.Розвиток книгодрукування в 16-17 ст.
- •85.Культура зап.Козацтва,її риси
- •86.Значення творчості Сковороди
- •87.М.Лисенко
- •88.Меценати в культурному розвитку України
- •89.Лесь Курбас –Видатний діяч театру
- •90. Образотворче мистецтво модерністів 20 ст.
- •91.Основні течії модернізму та прояви в укр.Культурі
- •92.Видатні представники укр.Кіномистецтва.Поетичне мистецтво
- •93.Нова генерація письменників на рубежі 20-21 ст.
3.Поняття культури
Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів, у першу чергу - від культури. При цьому в будь-яку історичну епоху співіснує велика кількість різних культур. їхня взаємодія, взаємопроникнення істотно визначають життєву позицію людини, її світовідчуття й світосприйняття. Якщо ми говоримо про культуру, то маємо на увазі не тільки твори мистецтва, але й усю сукупність духовних і матеріальних цінностей та способів їх створення.
Первісне уявлення про культуру дали давні римляни, вони вбачали в ній узагальнення всіх форм людської активності. Культура - штучне, рукотворне буття, отримане людиною в результаті перетворення буття суспільного - "натури". Поняття "культура", таким чином, було спочатку аналогічне до поняття "господарство" і співвідносилося з культурою чогось: культура душі, культура розуму, культ богів і культ предків.
Поняття "культура" одним із перших використав римський письменник Марк Катон у значенні "агрикультура" в одному із трактатів про землеробство. Ішлося про догляд за ділянкою землі. Згодом поняття "культура" "відривається від земного ґрунту" й метафорично співвідноситься з розумністю, сам термін походить від латинського corele - обробляти, почитати, звідки походить термін cultus - оброблення, догляд, шанування (в поняттях cultus deorum і cultus agri).
Пізніше cultus agri перетворився на cultura agri - землеробство. Від цього ж слова утворене й середньовічне cultura mentis - культура мислення.
У своєму уявленні про культуру римський філософ Марк Туллій Цицерон уже мав на увазі не землю, а духовність. Він вів мову про необхідність культури душі й духу (cultura апіті), і, на його думку, тільки завдяки культурі (обробленню) людина стає досконалішою істотою.
В античній свідомості поняття "культура" в цілому ототожнювалося з поняттям "пайдейя", тобто "освіченість". Пайдейя, за визначенням Платона, означає керівництво до зміни людини, усієї її сутності1. У наступному розвиткові філософської думки в Європі цей сукупний плід людської діяльності, як і сам її процес, набував різних термінологічних визначень - "цивілізація", "виховання", "освіта", "формування".
Термін "культура", що виник в давньоримській думці, приживався в сучасних європейських мовах з певними труднощами. Й. Хейзинга вважав, що слово "культура" поширилося в науковому обігу за посередництва німецької мови. Іншими словами, поняття "культура" в сучасному його значенні спершу виникло в німецькій мові, а потім через неї потрапило в скандинавські, слов'янські й романські мови, американський варіант англійської. В англійській та французькій мовах цей термін приживався складніше - ним не можна повністю замінити поняття "цивілізація", усталене в науковому обігу цих мов.
У словниках німецької мови термін "культура" вперше з'являється лише наприкінці XVIII ст., проте вже в пізніших виданнях XIX ст. відсутній, незважаючи на те, що його широко використовував І. Кант і його сучасники у значенні "культивування" й "окультурення", що, на думку А. Крьобера, було архаїчним значенням слова "цивілізація".
До англомовного наукового обігу термін "культура" ввів Е. Тайлор у 1871 р. (праця "Первісна культура"), вживаючи його в антропологічному значенні. У французькій мові сучасне антропологічне значення терміна "культура" понині ще не стало загальноприйнятим, оскільки у багатьох контекстах вживається слово "цивілізація".
У цілому можна визначити п'ять основних, загальноприйнятих значень слова "культура" в українській мові:
1) сукупність досягнень людського суспільства у виробничому, суспільному і духовному житті. Рівень досягнень у певну епоху певного народу або класу суспільства. Рівень, ступінь розвитку певної галузі господарської або розумової діяльності;
2) освіченість, начитаність, наявність певних навичок поведінки в суспільстві, вихованість людини. Сукупність умов життя, що відповідають потребам освіченої людини;
3) розведення, вирощування якої-небудь рослини, культивування;
4) рослина, яку розводять, культивують;
5) мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах.
Від природи культура відрізняється тим, що в ній зосереджені людські зусилля й вона є результатом цілеспрямованої творчої діяльності.
