
- •1.Культурологія як наука.Етапи становлення
- •2.Структура культури
- •3.Поняття культури
- •4.Культура та цивілізація,їх взаємозвязок
- •5.Культура як обєкт наукового аналізу
- •6.Функції культури
- •8.Переосмислення культури діячами Просвітництва
- •9.Нові ідеї в працях укр.Діячів к-ри 17-18 ст.
- •10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу
- •11.Наукова та культурна діяльність Грушевського
- •12.Основні погляди та концепції на розвиток к-ри в сучасних умовах
- •13.Біосферна концепція культури Вернадського
- •14.Культуроантропологія і соціологія культури
- •15.Національне та загальнолюдське в сучасній культурі
- •16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- •17. Погляди м. Драгоманова з питань к-ри
- •18.Масова та елітарна к-ра,проблеми оновлення
- •19.Нтр та їх роль у розвитку сучасного етапу розвитку
- •21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- •24.Трипільська к-ра
- •25.Скіфо-сарматська к-ра
- •26.Культура первісного суспільства
- •27.Формування культури східних словян
- •28.Культура к.Р. 10-12ст.Причини розквіту
- •29. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •30. Значення і традиції культури Київської Русі
- •33. Гуманісти і їхні ідеї в культурі Руси-Україні.
- •34. Розвиток наукових знань у Київської Русі. Право.
- •35.Літ.Творчість 10-13 ст.»Слово...»
- •36.Умови кул.Розвитку у складі вкл у 14-16
- •38Культурно-освітня діял. Митців 17ст.
- •39.Братства та їх роль
- •40 Стан к-ри у 18 ст.
- •41.Нац.-культ.Розвиток на р.18-19
- •42.Формування нової укр.Мови
- •43.Виникнення та пош.Писемності у давніх словян
- •45.Т.Шевченко та проблеми утв.Нації
- •46.Обр.Мистецтво в 19 ст.
- •44. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •47.Особливості стану модернізму роз.К-ри укр.Народу на рубежі 19-20ст.
- •48.Нац.Культурний рух в зах.Укр.Землях 19 ст.
- •4)Наукове товариство ім. Шевченка
- •49.Культурні процеси в Україні 20-30роки
- •51.Діяльність митців к-ри в Україні 50-80 роках
- •52.Стан укр.Культури на рубежі 20-21 ст. Та перспективи розвитку
- •53.Діяльність укр.Діаспори в сфері к-ри
- •54.Український модерн та його сучасний стан
- •55.Шістдесятники
- •56. Явище масової культури
- •57. Феномен української радянської культури.
- •59. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •60.Укр.Неоромантизм к.19-20років 20 ст.
- •61.Український постмодерн
- •62.Розвиток к-ри нац.Меншин в сучасній Україні
- •63.Сучасна музика в Україні
- •64.Мистецтво бароко в культ.Процесах 17-18 ст.
- •65.Романтизм в к-рі 19 ст.
- •66.Реалізм в л-рі
- •67.Політика українізації:суть,значення
- •68.Усна народна творчість її значення
- •69.Нтр та її вплив на сферу впливу
- •70.Розвиток системи освіти в сучасній Україні
- •71.Укр.Вчені та їх діяльність в 20-21 ст.
- •72.Стан та особливості правової к-ри в Україні
- •73.Школи в культурології
- •74.Розвиток історії укр.Культури як наукової дисципліни
- •75.Концепція а.Тойнбі
- •77.Предмет курсу «і.У.К»
- •78.Періодизація історії укр.Культури
- •79.Концепція Шпенглера
- •80.Утвердження універсалізму укр.К-ри і.Франко
- •81.Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •82.Романтизм та його особливості в Україні
- •83.Внесок л.Українки у розвиток укр.Культури
- •84.Розвиток книгодрукування в 16-17 ст.
- •85.Культура зап.Козацтва,її риси
- •86.Значення творчості Сковороди
- •87.М.Лисенко
- •88.Меценати в культурному розвитку України
- •89.Лесь Курбас –Видатний діяч театру
- •90. Образотворче мистецтво модерністів 20 ст.
- •91.Основні течії модернізму та прояви в укр.Культурі
- •92.Видатні представники укр.Кіномистецтва.Поетичне мистецтво
- •93.Нова генерація письменників на рубежі 20-21 ст.
1.Культурологія як наука.Етапи становлення
Культурологія - це наука про культуру. Культурологія вивчає найбільш загальні закономірності розвитку культури, її сутнісні характеристики, присутні у всіх відомих культурах людства. Своїм завданням культурологія вважає дослідження всіх процесів взаємодії людини зі світом природи, світом соціуму і світом фізичного і духовного буття людини.
Сам термін «культурологія» вживається з початку ХIХ століття. А на початку ХХ століття великий американський культуролог Леслі Уайт (1900 - 1975) здійснив спробу обгрунтування загальної теорії культури, ввів в широкий обіг поняття «культурологія».
Перший етап умовно можна назвати філософським. Тут конституюється сама "ідея культури". Згадаймо висловлювання В. Межуєва. Своє завдання, пише він, філософи бачили в "виробленні деякої загальної" ідеї культури ", що пояснює зміст і спрямованість світової історії в цілому". До речі, багато науки і дисципліни проходять цей етап.
Другий етап - емпіричне вивчення явища культури. "Найпершу парадигму наук про культуру; - пише Л, Іонії, - можна назвати емпіричною. Це збір інформації про різні народи, їх звичаї, звичаї, спосіб життя, її опис і спроби систематизації. У підручниках цей період зазвичай позначається як передісторія, або доісторія, науки ". (Зауважимо, що емпіричне вивчення явищ навряд чи варто вважати парадигмою) Зрозуміло, що на цьому етапі використовуються ідея культури і уявлення про культуру, що формуються на її основі і в результаті емпіричних досліджень.
Третій етап - побудова культурології як наукової дисципліни. Тут виробляються принципи і критерії культурологічної істини (пояснення), створюються ідеальні об'єкти, будуються культурологічні теорії. Саме на цьому етапі складаються дилеми та парадигми культурології. При побудові культурологічної науки широко використовуються емпіричні дослідження.
На четвертому етапі поряд з триваючим розгортанням культурологічної науки складаються прикладні культурологічні дослідження, на які все більше починає орієнтуватися культурологічне пізнання.
На сучасному етапі важливу роль у розвитку культурології грає філософська і методологічна рефлексія. І зрозуміло чому. Наявність дилем, різних парадигм і частково пересічних культурологічних концепцій і теорій робить необхідним критичний аналіз підстав і цінностей культурології.
2.Структура культури
Структура культури - будова культури, що складається з субстанціональних елементів (опредмечиваются в її цінностях і нормах) і функціональних елементів (характеризують процес культурної діяльності, різні її сторони і аспекти); включає в себе освіту, науку, мистецтво, літературу, міфологію, моральність, політику , право, релігію, що співіснують між собою і становлять єдине ціле. Крім того в рамках культурології сьогодні досліджуються і такі її структурні елементи, як світова і національна культура, класова, міська і сільська, професійна та ін Духовна, матеріальна.
У свою чергу кожен з елементів культури може ділитися на інші, більш дробові.
Матеріальна культура-знаряддя і засоби праці, техніка і споруди, виробництво (сільськогосподарське і промислове), шляхи та засоби сполучення, транспорт, предмети побуту; пов'язана з історичним підходом; найчастіше розглядаються в цьому плані древні культури.
Духовна культура - наука, мораль, моральність, право, релігія, мистецтво, освіта.