- •1. Сутність проектного фінансування як методу організації інвестицій в реальному секторі економіки.
- •2. Види та принципи організації проектного фінансування.
- •3. Особливості корпоративного проектного фінансування та банківського проектного фінансування. Об'єкти проектного фінансування.
- •4. Переваги та недоліки проектного методу фінансування інвестиційних проектів.
- •5. Передумови розвитку проектного фінансування в Україні, його стан.
- •6. Проблеми та тенденції розвитку проектного фінансування в Україні.
- •Зміст системи проектного фінансування та її складові.
- •Суб'єкти проектного фінансування, їх функції та участь у фінансовому забезпеченні проектів.
- •Склад та порядок розробки проектно-кошторисної документації.
- •Управління розробкою та автоматизація проектних робіт.(срс)
- •Критерії відбору інвестиційних проектів фінансово-кредитними установами.
- •Правове регулювання договірних відносин щодо проектного фінансування.(срс)
- •13.Процедура складання договорів. Особливості укладання та виконання договорів.
- •14. Обґрунтування доцільності інвестування. Чинники, що формують інвестиційний клімат та його оцінка
- •15. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів та його розділи. Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту.
- •16. Бюджетування інвестиційного проекту
- •17. Потоки грошових коштів при реалізації інвестиційних проектів. Порівняльна характеристика позитивних та негативних потоків грошових коштів.
- •18. Визначення грошових потоків за проектом: притоки та відтоки, їх зміст, калькуляція.(дивись питання 17)
- •Визначення грошового потоку за проектом з урахуванням фактору часу.(срс)
- •Визначення початкових інвестиційних витрат. Операційний та ліквідаційний грошові потоки.(срс)
- •Визначення, ідентифікація та класифікація проектних ризиків. Формалізований опис невизначеності проектного фінансування.
- •Кількісний та якісний методи оцінки проектних ризиків.
- •Аналіз чутливості, проекту, метод сценаріїв, метод дерева рішень, імітаційне моделювання.
- •Види фінансових ризиків та методи управління.
- •26.Заходи та інструменти щодо зниження ризиків при проектному фінансуванні. Розподіл ризиків між учасниками інвестиційного проекту.
- •27.Страхування та інструмент управління проектними ризиками.
- •28.Зміст та організація управління проектами.
- •29.Практичні системи управління інвестиційними проектами: «основна» система, система «розширеного управління», система «під ключ».
- •30.Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проекту та її складові.
- •Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для реалізації проекту, організаційні форми закупок.
- •Система контролю за інвестиційним проектом та її основна мета.
- •Принципи побудови ефективної системи моніторингу реалізації інвестиційного проекту.
- •Види моніторингу впровадження інвестиційного проекту.
- •Зміст інвестиційних ресурсів та їх форми.
- •Принципи та методи формування інвестиційних ресурсів (самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.
- •37. Необхідність визначення вартості інвестиційних ресурсів та її сутність.
- •38. Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів, від випуску акцій, за рахунок нерозподілених прибутків.
- •39. Визначення середньозваженої вартості капіталу та зваженої граничної вартості капіталу.
- •40. Значення та властивості фінансового важеля (левериджа).
- •40. 41. Значення та властивості фінансового важеля (левериджа).
- •42. Необхідність та значення участі банків у фінансовому забезпеченні інвестиційних проектів. Участь комерційних банків в якості платіжних агентів, кредиторів, інвесторів та фінансових посередників.
- •43. Функції інституційних інвесторів у проектному фінансуванні: страхових компаній, лізингових компаній та інвестиційних компаній.
- •44. Вкладення капіталу на умовах концесії як форма фінансування інвестиційних проектів. Особливості реалізації концесійних проектів.
- •45. Мета та особливості створення банківського консорціуму. Участь банків-учасників та організатора в банківському консорціумі. Консорціумне фінансування проектів.
- •46. Реалізація проектів промислово-фінансовими групами та іншими господарськими угрупуваннями.
- •47. Особливості фінансування енергозберігаючих проектів у житловому секторі.
- •48. Механізм банківського кредитування осбб у сфері енергоефективності.(срс)
- •49. Муніципальне співфінансування енергоефективних проектів. (срс)
- •50. Використання банком порівняльного підходу до оцінки об'єктів бізнесу. Доходний підхід до оцінки вартості майна підприємства.
- •51. Оцінювачі об'єктів бізнесу та їх функції.
- •52. Сутність інновацій та інноваційного процесу. Інноваційний проект та його основні складові.
- •53.Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу.
- •54. Фінансово-кредитні важелі стимулювання залучення капіталу в інноваційну сферу.
- •55. Методологічні засади оцінки ефективності інновацій.
- •56.Оціночні показники виробничої, інвестиційної, народногоспо-дарської та бюджетної ефективності інновацій.
- •57. Роль міжнародних фінансово-кредитних установ у фінансуванні інвестиційних проектів.
Зміст інвестиційних ресурсів та їх форми.
Інвестиційні ресурси підприємства являють собою всі форми капіталу, який залучається ним для здійснення вкладень в об'єкти реального і фінансового інвестування.
За натурально-речовою формою залучення сучасна теорія виділяє інвестиційні ресурси в грошовій, фінансовій, матеріальній і нематеріальній формах. Інвестування капіталу в цих формах дозволене законодавством України при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їх статутних фондів.
Інвестиційні ресурси в грошовій формі є найбільш поширеним їх різновидом. Універсальність цього виду інвестиційних ресурсів полягає в тому, що вони можуть бути трансформовані в будь-яку іншу форму активів, необхідних підприємству для здійснення інвестиційної діяльності.
Інвестиційні ресурси в фінансовій формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних фінансових інструментів, які вносяться до його статутного фонду. Такими фінансовими інструментами можуть бути акції, облігації, депозитні рахунки і сертифікати банків тощо.
Інвестиційні ресурси в матеріальній формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних капітальних активів (машин, обладнання, приміщень), сировини, матеріалів, напівфабрикатів і т. п.
Інвестиційні ресурси в нематеріальній формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних нематеріальних активів, які не мають речової форми, але беруть безпосередню участь в його господарській діяльності й формуванні прибутку. До цього виду інвестованого капіталу відносять права користування окремими природними ресурсами, патентні права на використання винаходів, "ноу-хау", права на промислові зразки й моделі, товарні знаки, комп'ютерні програми та інші нематеріальні види майнових цінностей.
Принципи та методи формування інвестиційних ресурсів (самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.
З урахуванням цієї мети процес формування інвестиційних ресурсів підприємства будується на основі наступних принципів:
1. Облік перспектив розвитку інвестиційної діяльності підприємства. Процес формування обсягу і структури інвестиційних ресурсів, що відповідають задачам забезпечення інвестиційної діяльності не тільки на початковій стадії інвестиційного процесу, але й у найближчій перспективі його розвитку.
2. Забезпечення відповідності обсягу приваблюваних інвестиційних ресурсів обсягу інвестиційних потреб підприємства. Загальна потреба в інвестиційних ресурсах підприємства грунтується на розрахунках обсягів реального і фінансового інвестування в тому чи іншому плановому періоді.
3. Забезпечення оптимальної структури інвестиційних ресурсів з позиції ефективності інвестиційної діяльності. Умови формування високих кінцевих результатів інвестиційної діяльності в значній мірі залежать від структури сформованих інвестиційних ресурсів, що забезпечують як реальне, так і фінансове інвестування.
4. Забезпечення мінімізації витрат по формуванню інвестиційних ресурсів з різних джерел. Така мінімізація витрат здійснюється в процесі управління вартості капіталу, приваблюваного в інвестиційних цілях, і спрямована на максимізацію суми чистого інвестиційного прибутку. Між показниками середньозваженої вартості залучення інвестиційних ресурсів і сумою чистого інвестиційного прибутку існує зворотна залежність.
5. Забезпечення високоефективного використання інвестиційних ресурсів у процесі інвестиційної діяльності. Сформовані інвестиційні ресурси, тимчасово не використані в інвестиційному процесі, утрачають свою вартість у часі від інфляції і з інших причин.
Залежно від форми залучення інвестиційного капіталу існують такі методи фінансування інвестиційних проектів, як самофінансування; акціонування; кредитне фінансування; бюджетне фінансування; фінансування за рахунок безоплатних та благодійних внесків і пожертвувань; змішане фінансування.
Найпростішим методом фінансування інвестиційних проектів є самофінансування, яке здійснюється лише за рахунок власних внутрішніх коштів підприємства, до яких належать: чистий прибуток; амортизаційні відрахування; страхові суми відшкодування збитків. При самофінансуванні суб'єкт господарювання має право самостійно вирішувати, як розпорядитися чистим прибутком, які фінансові ресурси формувати та як їх використовувати.
Наступний метод фінансування інвестиційної діяльності - акціонування. Це метод, який використовується для фінансування великих інвестиційних проектів зі значними строками окупності витрат. При акціонуванні капітал залучається шляхом емісії простих та привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб, або через випуск варантів.
За своїм змістом інвестиційний кредит є економічними відносинами між кредитором та позичальником з приводу фінансування інвестиційних заходів на засадах повернення і, зазвичай, з виплатою відсотка. Ці відносини характеризуються рухом вартості (позичкового капіталу) від кредитора до позичальника та в протилежному напряму.
Інвестиційне кредитування як форма фінансування інвестиційних проектів застосовується при реалізації інвестиційних проектів з високою нормою прибутковості (яка перевищує ставку позичкового відсотку) та незначними строками окупності витрат.